Полтавська область є однією із областей, яка найгірше дбає про своє довкілля, яка систематично використовує кошти з фонду охорони навколишнього природного середовища неефективно та не за призначенням.
Проаналізувавши рішення Полтавської обласної ради про затвердження переліків природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища області в 2013-2016 роках, виявляємо, що кошти виділяються або на одні і ті ж заходи з року в рік, що є індикатором неефективного використання, або ж виділяються взагалі на заходи, які не належать до категорії природоохоронних.
Зокрема, у вищезазначених роках було виділено кошти для ДП «Кременчуцьке лісове господарство» на проведення лісозахисних заходів чи біологічних та хімічних винищувальних заходів в осередку соснового пильщика. Розмір фінансування складав 263 тис. грн за 4 роки.
Усі заходи, які фінансуються з фонду охорони навколишнього природного середовища, повинні відповідати тим категоріям заходів, що зазначені у Постанові КМУ від 17 вересня 1996 року № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів». Тим не менш, будь-які лісозахисні, біологічні та хімічні винищувальні заходи не відносяться до вищезазначеного переліку. Навіть якщо у рішеннях облради зазначається, що це заходи з охорони та раціонального використання земель, у постанові в цьому розділі таких заходів немає. Окрім Кременчуцького лісового господарства таке щорічне фінансування отримували і Гадяцький, Диканський, Новосанжарський, Полтавський лісгоспи. Тобто, за 4 роки з фонду ОНПС Полтавської області було використано кошти у розмірі 1,24 млн грн на заходи, які не повинні фінансуватися з цього фонду!
Окрім цього, викликає підозру той факт, що розпорядником вищезазначених коштів було ухвалено є Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що за своїми положеннями займається цивільним захистом, але зовсім не є профільним для лісового господарства. Цікавим є і те, що зазначене Управління є розпорядником значної частини коштів, яка в загальному розподіляється облрадою на природоохоронні заходи. Профільний департамент екології, чи інші департаменти (напр. фінансів) або управління (напр. капітального будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури), які мали б займатися такими заходами, рідше отримують кошти. Управління отримує кошти на розчистку русел та відновлення водності річок, на реконструкцію гідротехнічних споруд, на поліпшення екологічного стану річок, на винесення в натуру меж природно-заповідного фонду, реконструкцію природних об’єктів, забезпечення еколого-просвітницької діяльності на різних територіях природно-заповідного фонду – дуже різноманітні заходи за своєю специфікою.
Це ж управління (у 2013 році частково разом з Полтавським обласним управлінням водних ресурсів) 4 роки отримувало кошти на поліпшення екологічного стану річки Псел та річки Удай 650 тис. грн та 1,64 млн грн відповідно. Ні для кого не секрет, що останніми роками ситуація з мілінням та забрудненням малих річок набуває все більше ваги через зміни клімату. Пересихають русла, річки не виходять на заплаву навесні, дно замулюється, береги все більше заростають. Процес погіршення стану малих річок є також великою мірою природним за своїми причинами. Але це в жодному випадку не означає, що цими річками потрібно переставати опікуватися і дбати про їхній екологічний стан. Саме тому, фінансування, яке надходить для поліпшення екологічного стану водотоків, є особливо важливим. Але очевидно, що поліпшення стану вищезазначених річок не відбулося, оскільки влітку 2016 року ЗМІ масово поширювали повідомлення, про замор риби, зокрема в річках Псел та Удай, однією із найбільш вірогідних причин є вимивання з полів пестицидів, якими обробляють посіви. За словами місцевих жителів прилеглих до річок сіл, такого не спостерігалося останніх 45 років.
http://www.podii.com.ua/news/chomu-sula-psel-ta-uday-staly-nebezpechnymy-dlya-kupannya-i-rybolovli-0
Займатися поліпшенням екологічного стану водотоків, не прибравши причини їх забруднення, не є ефективним. І навіть, якщо кошти виділяти щороку, то від цього ситуація не зміниться.
ЕПЛ продовжує слідкувати за використанням коштів з екологічних фондівта буде звертатися у відповідні контролюючі органи зі скаргами.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Катерина Норенко, еколог ЕПЛ
e-mail: office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com
тел.: +38 (032) 225 76 82