Останні тижні увага суспільства прикута до масштабних пожеж у Чорнобильській зоні та прилеглих територіях . Знищені тисячі гектарів лісу, знищені населенні пункти, знищені об’єкти інфраструктури. Наслідки – жахливі. Що стало безпосередньою причиною пожежі, буде встановлювати слідство. Але ці пожежі можна було б попередити чи, як мінімум, зменшити негативні наслідки, якби вчасно прислухались до науковців.
Управління пожежами на природних територія (wildfire managment) – складна справа, яка має принципові відмінності від заходів із запобігання та гасіння пожеж у населених пунктах. І справа не тільки у технічних засобах гасіння пожеж, справа в грамотній організації та плануванні.
І саме тому в Чорнобильській зоні в останні роки впроваджувалось декілька міжнародних проектів, спрямованих на запровадження такого управління пожежами. У тому числі з залученням американських спеціалістів по боротьбі з лісовими пожежами, які мають чи ненайбільший в світі досвід. З їхнім описом та результатами можна коротко ознайомитись на сайті Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.
Одна з найбільш цікавих публікацій за результатами проєкту доступна на сайті Лісової служби США – «The wildfire problem in areas contaminated by the Chernobyl disaster»
Дані американських, українських та білоруських науковців зокрема свідчать про те, що:
- Загоряння в українській частині Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) виникають набагато частіше, ніж в Поліському радіаційно-екологічному заповіднику. Це пов’язано з нормальною організацією протипожежного менеджменту в Білорусі.
- Різні частини ЧЗВ мають різні ступені ризику з точки зору виникнення пожеж, висоти полум’я, потенційної небезпеки пожежі тощо.
- Весняні пали сухостою на прилеглій до зони території і в самій зоні є однією з найпоширених причин виникнення пожеж.
- Ведення лісового господарства ЧЗВ не в повній мірі відповідає вимогам протипожежного менеджменту.
- Передбачені лісовпорядкуванням 2016 року протипожежні розриви в ЧЗВ можуть мати низьку ефективність через неврахування багатьох факторів, які впливають на інтенсивність та масштаби пожеж.
Реальність показала правоту науковців: нинішні пожежі вирують як раз на ділянках з найбільшим ризиком, а протипожежні розриви виявились зробленими не там, де їх варто було б робити. Хоча колишнє керівництво Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАВЗ) запевняло в їхній ефективності.
Ризик виникнення пожеж відповідно до публікації. Синім кольором позначена територія ЧЗВ
Розвиток пожежі 5-10 квітня 2020 р. та її інтенсивність на території Котовського та Денисовецького лісництв ДСП «Північна Пуща», джерело https://nubip.edu.ua/node/74918
Наявні в статті і численні рекомендації, зроблені на основі багаторічних досліджень та кращого закордонного досвіду. Вони включають і локальні заходи (тренінги для обслуговуючого персоналу ЧВЗ, заборону випалювання трави в радіусі 10 км від території ЧЗВ, проріджування деревостанів на найбільш ризикованих з точки зору пожеж ділянках), і більш масштабні активності – запровадження спеціальних протоколів для пожежогасіння лісових пожеж та відновлення листяних лісів тощо. І ключовим при плануванні заходів повинна бути оцінка ризиків виникнення пожеж на кожній ділянці ЧЗВ.
Фрагменти рекомендацій науковців
Пропонували науковці і принципово іншу систему протипожежних смуг, прив’язану до місць з найбільшою ймовірністю виникнення пожеж та існуючих природних бар’єрів. Моделювання продемонструвало, що з усіх пропонованих протипожежних розривів найбільш ефективними будуть розриви у південній та південно-західній частині ЧЗВ. Більше того, отримані дані свідчать, що така система протипожежних смуг хоча і збільшить кількість малих за площею пожеж, однак значно зменшить вірогідність виникнення пожеж на великих площах.
Пропонована у дослідженні система протипожежних розривів ЧЗВ. Червоним кольором позначені найбільш ефективні смуги
На жаль, пропозиції дослідників були у переважній більшості проігноровані колишнім керівництвом ДАВЗ та Мінприроди і відповідно більшість заходів так і не були впроваджені, в тому числі через недостатнє фінансування.
Натомість під приводом протипожежних заходів в Чорнобилі фактично здійснювалась заготівля деревини під час рубок різних видів. А створення лісових культур сосни на місці колишніх згарищ навпаки лише збільшує ризики масштабних пожеж…
Результат ми всі зараз разом спостерігаємо і вдихаємо….
Що робити?
Згідно останніх новин Уряд виділив майже 45 млн гривень з резервного фонду державного бюджету на подолання наслідків пожеж в ЧЗВ та забезпечення підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій. Також підвищили штрафи за випалювання сухої рослинності. Це добре, але не може вирішити проблему виникнення пожеж в ЧЗВ! Тим більше, радіаційно забруднених лісів багато і за межами ЧЗВ.Т акі є зокрема в Древлянському природному заповіднику та Народицькому спецдержлісгоспу, де теж вигоріли тисячі гектар.
Тому Мінекоенерго, Державному агентству з управління зоною відчуження та Держлісагенству варто не повторювати помилку попередників, сподіваючись на те, що для подолання пожеж достатньо поставити камери, купити техніку та робити запроєктовані лісовпорядкуванням протипожежні розриви.
А терміново запровадити весь комплекс заходів з протипожежного менеджменту, рекомендованих українськими та закордонними науковцями за результатами спільних багаторічних досліджень. Це той випадок, коли розумно інвестовані десятки мільйонів гривень можуть запобігти майбутнім втратам десятків тисяч гектар природних територій та мільярдів гривень економічних збитків.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82
