МБО “Екологія-Право-Людина” активно займається питаннями поводження із ТПВ на території м. Львова, консультує громадян щодо захисту їх екологічних прав. Аналіз ситуації із поводженням із ТПВ у Львові дозволяє щодо дій ЛМР зробити такі висновки:
Щодо передачі повноважень у сфері збору, транспортування та захоронення відходів міста Львова Львівській ОДА
Як нам стало відомо, 27 червня 2017 року ЛМР прийняла рішення №555 “Про врегулювання ситуації з вивезенням ТПВ з території м. Львова”, яким виконком ЛМР надав свою згоду на поширення юрисдикції ЛОДА в частині збирання та видалення ТПВ м. Львова протягом 2017-2019 років. Цим ж рішенням схвалено Комплексну програму вивезення та захоронення ТПВ з території м. Львова на 2017-2019 роки.
Як наслідок, 29 червня 2017 року ЛМР прийняла Ухвалу №2163 “Про організацію вивезення ТПВ у м. Львові на період до 30 червня 2019 року. Даним рішенням ЛМР дозволила Львівській ОДА поширювати свої повноваження щодо збирання, зважування, вивезення, зберігання та захоронення ТПВ із міста Львова. Розуміючи, в якій ситуації перебувало місто до червня 2017 року із вивезенням ТПВ, нагальність прийняття такої Ухвали не викликає сумнівів. Проте, аналіз даного рішення дозволяє зробити такі висновки.
Схвально оцінюємо згадку в даному рішенні про необхідність зважування ТПВ перед їх захороненням для встановлення належного обліку та унеможливлення фінансових та політичних маніпуляцій щодо обсягів утворення та вивезення відходів м.Львова.
Проте відходи, згідно ст. 8 та 9 Закону України “Про відходи” є об’єктами права власності і громадян, і територіальної громади м. Львова.ЛМР у своїх рішеннях не визначилася, хто ж залишається власником таких відходів і хто буде отримувати прибутки в разі реалізації вторсировини, зібраної у м. Львові.
Нажаль, ЛМР уповноважує ЛОДА провести захоронення ТПВ з м. Львова, що передбачає їх розміщення на сміттєзвалищах чи полігонах Львівської області. Проте, хотілося б бачити більш євопейський підхід до поводження із ТПВ від ЛМР та ЛОДА, який би уповноважував, як мінімум роздільно збирати, сортувати, переробити чи повторно використати частину відходів, або їх утилізувати в якості енергетичних ресурсів. Пункт 1.5. Ухвали зазначає про можливість вивезення відходів і на об’єкти утилізації, що дозволяє ЛОДА подумати і про більш ефективне використання львівських відходів. Очевидно, що їх захоронення буде перевантажувати і так переповнені та небезпечні для довкілля сміттєзвалища області, не дозволить зменшити обсяг захоронюваних відходів попереднім їх сортуванням.
Також до прийняття вказаної Ухвали на рівні міста діяли інші рішення та програми щодо поводження із ТПВ (Про Програму поводження з твердими побутовими відходами у м. Львові на 2014-2018 роки, ухвала УХВАЛА № 4132 від 12/18/2014, Програма забезпечення вивезення та захоронення побутових відходів протягом 2016-2017 років, УХВАЛА № 907 від 07/14/2016 та інші). Як вони співвідносяться із останнім рішенням ЛМР – невідомо.
Також майже в цей період ЛМР затверджує програму “Стратегія поводження із твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017-2019 роки”, тобто на такий же період, коли львівськими відходами буде займатися ЛОДА. Будь-якої інформації про погодження ЛОДА такої стратегії не подано.
Також залишається відкритим питання – яким чином ЛМР організує збір та видалення відходів через 2 роки, коли закінчиться угода із ЛОДА? Наразі реальних кроків щодо вибору земельної ділянки під завод чи полігон не зроблено(окрім договору ЛМКП “Львівтеплокомуненерго” із маловідомою Харківською фірмою ПАТ “Харківське котлобудівельне підприємство “Котлоенергопроект”щодо проектування сміттєпереробного комплексу на території ТЕЦ-2, укладеного 20 червня 2017 року та раніше договору із ПАТ “Вантажпромавтоматика” на такі ж послуги http://zik.ua/news/2017/03/03/lvivteploenergo_zamovylo_dokumentatsiyu_dlya_budivnytstva_smittiepererobnogo_1054097).
Цікаво, що напереродні, у травні 2017 року ЛМР вирішила збільшити кількість працівників, які відповідальні за сферу поводження з відходами у Львівській міській раді. Для цього було створено Для цього було створено Департамент з питань поводження з відходами, який має в своїй структурі ще 2 такі управління: управління оперативного поводження з відходами, управління розвитку системи поводження з відходами. Департамент очолив черговий “фахівець” в сфері поводження із відходами: http://city-adm.lviv.ua/lmr/profiles/departments/rudnytskyi-ivan-ivanovych. До основних завдань департаменту віднесено визначення загальної політики м. Львова з питань збирання, транспортування, утилізації та захоронення побутових відходів, контроль за роботою підприємств, які надають послуги з вивезення твердих побутових відходів, пошук території для розміщення відходів, організація робіт щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, надання пропозицій про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об’єктів поводження з відходами.
Щодо затвердження Стратегії поводження із ТПВ у м. Львові 29 червня 2017 року.
29 червня 2017 року Ухвалою №2125 Львівська міська рада затвердила Програму “Стратегію поводження із твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017-2019 роки”. Цікаво, що в цей же день ЛМР також прийняла іншу Ухвалу №2124 “Про затвердження концепції сортування твердих побутових відходів у м. Львові”, п. 2.2.2. якої в термін до 31 серпня 2017р. ЛМР має напрацювати програму поводження з ТПВ у м. Львові на 2017-2019 роки.
Отож, Стратегія поводження із ТПВ у м. Львові була прийнята на той період, протягом якого відходами м. Львова має “опікуватися” ЛОДА.
Дана Стратегія має своїм фокусом мінімізацію відходів, що звичайно є позитивним кроком мерії у вирішенні сміттєвих проблем м. Львова. Також стратегія торкаєтсья питання поводження із органічними відходами та необхідність їх збирання та компостування, проте загальноміське компостування ЛМР планує організувати лише за 2 роки. І ще один фокус Стартегії – роздільний збір та переробка вторинної сировини. Як не дивно, в програмі є згадка і про управління небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки, для яких ЛМР планує зробити план поводження. Зокрема, планується налагодити збір від населення електронної техніки, відпрацьованих харчових олій, лаків та фарб, медикаментів.
Цікаво, що тепер питанням відходів буде займатися новостворений департамент з питань поводження з відходами ЛМР, тому хочеться вірити що всі заходи щодо поводження із органічними відходами, вторсировиною, мінімізації відходів, які передбачені Стартегією, мають шанс на реалізацію. Хоча конкретних обсягів фінансування даної Стартегії та джерел коштів не вказано і з боку ЛМР її участь полягає в основному в інформаціній та організаційній підтримці.
Затверджена в цей же день концепція сортування твердих побутових відходів у м. Львові передбачає необхідність сортування сміття на мокру (органічні відходи) та суху фракції (пластик, скло та змішані). Для цього слід забезпечити контейнерами всі майданчики для збору ТПВ. Також ЛМР планує налагодити сортування твердої фракції, для цього має розробити (і на певно організувати сортувальні установки) схему розміщення сортувальних станцій. Скільки коштів на це планує виділити ЛМР – наразі невідомо.
Крім того, навіть при наявності контейнерів для збору мокрої фракції – компостування органіки на рівні міста не організовано, тому вона буде і надалі попадати на сміттєзвалища. І надалі влада покладає надії на ініціативність львів’ян, які мають організувати компостування органічних відходів або на рівні ОСББ, або житлових кварталів, чи закладів харчування.
Цікаво, що вказані концепція та стратегія не обговорювалися громадськістю і стали несподіванкою(проект було оприлюднено за 2 дні до його прийняття на сайті ЛМР https://www.lvivrada.gov.ua/informacia/proekty-uhval/item/6300-proekty-uhval-oprylyudneni-u-2017-roci).
Щодо рекультивації Грибовицького сміттєзвалища
Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, ЛМР робила певні несистемні та непрофесійні кроки, пов’язані із перетворенням Грибовицького сміттєзвалища на безпечний для людей та довкілля об’єкт, поряд із постійними спробами продовжити там складувати львівське сміття. Також левову частку активності ЛМР щодо даного об’єкту займало питання укріплення дамби для стримування попадання інфільтратів у довкілля (грунти, водні об’єкти), а також питання очищення та скидання інфільтратів у міську каналізацію.
Львівська міська рада замовила проектні роботи по рекультивації в ВАТ “Інститут Гірхімпром”, який у 2013 році розробив комплексний проект рекультивації сміттєзвалища, і у 2016 р. після трагедії розробив документацію щодо влаштування технологічих карт для складування сміття в якості частини проекту рекультивації сміттєзвалища. Вказані проектні документи передбачають подальше складування сміття на Грибовицькому сміттєзвалищі, проте під соусом “рекультивації”, чи то навіть “стабілізації” сміттєзвалища.
Через супротив жителів сіл Малехів та Грибовичі, незгоди відповідних сільских рад, питання продовження складування сміття на сміттєзвалищі не вдалося вирішити позитивно. Дані проекти піддавалися критиці експертів, громадськості, навіть стали предметом судових розглядів за позовом ЕПЛ, громадян с. Малехів до ЛМР та виконкому ЛМР в частині складування сміття.
Через недовіру до проектних рішень “Інституту Гірхімпром”, ЛМР вирішила залучити іноземних фахівців до розробки проектних рішень щодо рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Тому, в квітні 2017р. завдання на проектування рекультивації сміттєзвалища у с. Великі Грибовичі отримала французька компанія Egis, товариство з обмеженою відповідальністю “Ежіс-Україна“, та ТзОВ “Інститут Гірхімпром».(http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/BBB60BEC67781FA6C22580FA004E9279?OpenDocument).
ЕПЛ вже аналізувала Технічне завдання, яке ЛМР підготувала для французької компанії. http://epl.org.ua/announces/frantsuzy-dopomozhut-lvovu-znovu-vidkryty-grybovychi-dlya-smittya/. Цікаво, що ЛМР пропонує французьким експертам розробити питання продовження завезення відходів на Грибовицьке сміттєзвалище, де в травні 2016 року загинуло четверо людей. І це незважаючи на остаточне рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, яким заборонено завезення сміття на Грибовицьке сміттєзвалище. Тобто, ЛМР вважає полігон діючим. Тому у ТЗ зазначено, що: “у тому випадку, якщо буде вирішено закрити Грибовичі остаточно і розробити абсолютно новий полігон на визначеному місці.”. Таким чином ЛМР не полишила своїх планів і надалі використовувати Грибовицьке сміттєзвалище для вирішення сміттєвої кризи.
Проте, хто ж буде готувати проектні рішення в кінцевому варіанті для рекультивації сміттєзвалища – чи “Гірхімпром”, чи французи – невідомо, так само і невідомо, наскільки ці рішення будуть відмінними від тих, що вже у 2013 році були запропоновані Гірхімпромом за міські кошти і отримали державні висновки та погодження.
Фінансування рекультивації сміттєзвалища Львівська міська рада планує із залученням кредитних коштів. Спершу мерія покладала надії на кредит від Європейського інвестиційного банку, проте 29 червня 2017 року ЛМР прийняла Ухвалу №2147, якою ЛКП “Крокус-послуги” визначено можливим позичальником за кредитним договором із Європейським банком реконструкції та розвитку. Для цього ЛКП “Крокус-послуги” повністю “переформатовано”: змінено назву на ЛКП “Зелене місто”, внесено зміни до статуту щодо мети і предмету діяльності. Цікаво, що до прийняття даного рішення це ЛКП мало зовсім інший основний вид діяльності, зовсім не пов’язаний із поводженням із відходами. http://tvoemisto.tv/news/kp_krokusposlugy_vyznachyly_pozychalnykom_koshtiv_na_rekultyvatsiyu_grybovytskogo_zvalyshcha_86759.html
Тепер питанням рекультивації Грибовицького сміттєзвалища буде опікуватися новостворений Департамент із питань поводження із відходами, а саме Управління розвитку системи поводження з відходами.
На сьогодні, очікується розробка нового проекту рекультивації сміттєзвалища під егідою франзуцької компанії Egis. Джерела фінансування – невідомі.
Фільтрати
Одна із найкритичніших проблем Грибовицького сміттєзвалища на сьогодні – наявність озер із фільтратами та їх витік у грунти та потічок, а також за межі дамби. Навесні 2017 року цей процес активізувався, що стало приводом для приїздів високопосадовців до Львова та скликання численних нарад при ЛОДА. http://epl.org.ua/announces/tragediya-na-grybovytskomu-smittyezvalyshhi-nichogo-ne-navchyla-chynovnykiv-miskoyi-rady/
Нажаль, за час експлуатації полігону, ЛМР та ЛКП “Збиранка” не забезпечила належне з поводження з фільтратами. Станція очищення фільтратів була споруджена за кошти міського бюджету, проте виявлося, що її потужність майже в 10 разів менша, ніж пострібно. Тому, фільтрати періодично трубопроводом чи машинами зливалися до міської каналізації.
Такий стан справ є незаконним та шкідливим для довкілля та міських очисних споруд через склад цих фільтратів: вони повинні були пройти попередньо фізико-хімічну очистку перед скиданням в каналізацію, а їх скид в неочищеному стані може вивести з ладу міські очисні споруди та є незаконним.
Так, умовою прийняття стічних вод є їхні показники якості, які повинні задовольняти вимоги Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації. У випадку, коли якість стічних вод не відповідає вимогам, Водоканал повинен встановити тимчасовий ліміт на скид для споживача. Також споживачі зобов’язані отримати дозвіл Водоканалу на скид стічних вод. Стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими Правилами приймання.
Проте дослідження фільтратів, зроблене лабораторією “Львіввододканалу” показує, що показники фільтратів значно перевищують допустимі значення для скидання в міську каналізацію. А саме: ХСК у інфільтратах 9000 мг/дм3, а допустимі норми для скидання в міську каналізацію – 810 мг/дм3, обто перевищення в 10 разів.Також показник БСК уфільтратах 5600 мг/дм3, а допустимі норми приймання в міську каналізацію – 350 мг/дм3, перевищення в 16 разів. Також завислі речовини в інфільтратах складають 765 мг/дм3, а дозволяється не більше 500 мг/дм3. Хлоридів в інфільтратах 4324,9 мг/дм3, а допускається скидання не більше 350 мг/дм3, тобто перевищення в 12 разів. Фосфати у фільтратах складають 130 мг/дм3, а допускається 10 мг/дм3 (перевищення в 13 разів).
Крім того результати досліджень фільтрату, виконані лабораторією ЛКП “Львівводоканал”, значно занижують деякі показники в порівнянні із тими даними, які подані в проекті рекультивації сміттєзвалища 2013 року, розробленому ВАТ “Інститут Гірхімпром”.Наприклад по БСК, ХСК, азоту амонійному, фосфатах, по мінералізації. Тому, даний фільтрат не можна скидати в міську каналізацію без його попередньої фізико-хімічної очистки.
Після скарги ЕПЛ до Прокуратури, ЛМР у квітні 2017 року щодо незаконності скидання фільтрату в міську каналізацію, ЛМР пояснила, що станція очистки фільтрату запрацювала і збільшила свою потужність за рахунок виключення другого етапу очищення, що фактично означає погіршення якості очистки, і тому може очистити не 15м3, а 64 м3 фільтратів на добу. Хоча згідно договору із ЛМКП “Водоканал”, планувалися скиди фільтрату до 100 м3 на добу, тобто 36 м3 не очищеного фільтрату може бути скинуто у міську каналізацію. Також цікаво, що в даній ситуації ЛМР заручається підтримкою “своїх” лабораторій – лабораторій ЛМКП “Водоканал” та лабораторії КП “Адміністративно-технічне управління”, які, передбачувано, визнали, що фільтрат після очищення на станції очистки фільтрату на полігоні, повністю відповідає ГДК для скидання стічних вод у міську каналізацію.
ЛМР очевидно розуміє необхідність модернізації станції очистки фільтрату чи навіть закупівлі нової установки для очищення фільтрату, тому і звернулася до виробника станції – компанії “Комфорт-Еко” (м. Рівне) щодо збільшення продуктивності станції. Проте, залучення даної компанії та якість тієї установки, що вже була ними встановлена декілька років тому на сміттєзвалищі викликає багато питань. Представник ЕПЛ приймав участь в нарадах при ЛМР, де обговорювалося питання очищення фільтратів, і нажаль компанія з Рівне, яку лобіює ЛМР, попри низьку ватість робіт, так і не могла дати відповідей на питання щодо способів, методів очищення фільтратів та показників, до яких цей фільтрат буде очищено за їхніми технологіями та чи при наявності показників після очищення фільтрат можна буде скидати у міську наналізацію (http://epl.org.ua/announces/chy–vdastsya–zavoyuvaty–doviru–meshkantsiv–navkolyshnih–do–grybovytskogo–smittyezvalyshha–sil–zalezhyt–tilky–vid–miskoyi–vlady–lvova/).
Щодо облаштування об’єктів поводження із ТПВ на території м. Львова
За останній рік ЛМР неодноразово заявляла про спорудження в межах міста різних об’єктів поводження з відходами: сміттєсортувальних ліній, пресувальних установок та сміттєперевантажувальних станцій (ТЕЦ-2, завод “Сільмаш”). У рішеннях ЛМР щоразу ці об’єкти з’являлися: так, 19 січня 2017 року (http://www8.city–adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/ED64AA4E84B5E4C0C22580B200468423?OpenDocument) ЛМР на позачерговій сесії вирішила влашувати у Львові 5 станцій для брикетування сміття. ЕПЛ вже висловлювала свою критичну позицію щодо доцільності, законності та обгрунтованості даного рішення: http://epl.org.ua/environment/i–znovu–pro–smittya/. Адже не всі полігони та сміттєзвалища можуть приймати брикетоване сміття, а лише ті, де є обладнані карти для складування такого сміття. Крім того, без вирішення питання щодо виділення земельної ділянки м. Львову, замовлення проектної документації на полігон для складування брикетованого сміття, закупівля пресів та пресування цього сміття аж ніяк не вирішить сміттєву проблему. Таке часткове рішення лише підтверджує здогадки громадськості про плани мерії щодо влаштування на території м. Львова 5 місць складування брикетованого сміття без визначення кінцевого терміну його зберігання у такому вигляді.
Закупівля пресів, на думку фахівців, може бути частиною комплексного бачення системи поводження із ТПВ для міста, а не самостійним рішенням. Проте комплексного бачення вирішення проблеми поводження із ТПВ від ЛМР ми так і не побачили.
Ще одна ідея ЛМР щодо використання установки та земельної ділянки на ТЕЦ-2 для полігону ТПВ та сміттєпереробного (чи спалювального) заводу, була критично сприйнята громадськістю. Як результат громадського опору, у своїй Ухвалі від 29 червня 2017 року №2163 (п. 9) ЛМР заборонила облаштування полігону ТПВ на території ТЕЦ-2. Проте плани щодо розміщення там сміттєпереробного комплексу, щодо можливості спалювання РДФ палива на ТЕЦ-2 існують. Проект сміттєпереробного комплексупродуктивністю 240,0 тис т. на рік замовлено харківській компанії “Котлоенергопроект” і в червні 2017 року навіть укладено договір на викнання проектних робіт між ЛМКП “Львівтеплоенерго”. Місце розташування об’єкту – м. Львів, вул. Пластова, 125, характеристика об’єкту – модуль по сортуванню сміття, місце для компостування сміття. Такі об’єкти, згідно санітарних вимог, повинні віддалятися принаймі на 500 м від житлової забудови. Але із технічного завдання для проектувальника зрозуміло, що даний об’єкт все одно не вирішить питання поводження із решту відсортованими відходами, які не будуть компостуватися, не будуть віддаватися на переробку чи використання в якості вторсировини іншим суб’єктам.
Отож, беручи до уваги даний аналіз дії Львівської міської ради щодо вирішення проблем поводження із ТПВ у м. Львові, виникають сумніви щодо їх професійності, системності, прозорості та довгостроковості, економічній доцільності та піклуванні про жителів м. Львова та околиць.
Для вирішення проблем поводження із ТПВ у м. Львові слід:
Створити професійний і відкритий діалог між ЛМР та громадянським суспільством щодо екологічних проблем Львова та їх вирішенням;
спільно із ЛОДА, Львівською обласною радою розробити програму поводження із ТПВ для м. Львова, із її громадським обговоренням та оприлюдненням проекту програми перед його прийняттям;
залучати проектантів, інвесторів у сферу об’єктів поводження із ТПВ тільки на конкурсній основі;
призначати керівників департаментів та управлінь ЛМР, які займаються питанням ТПВ на відкритій конкурсній основі;
організувати розробку проектної документації для створення об’єкту поводження із ТПВ у м. Львові із визначенням фірми-проектувальника на конкурсній основі;
пришвидшити пошук земельних ділянок для об’єкту поводження із ТПВ для м. Львова та оформлення права користування нею.
