30 травня фахівці ЕПЛ взяли участь у прес-конференції «Регіональна оцінка втрат та впливів російсько-української війни на об’єкти ПЗФ Північно-Західного Причорномор’я» в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті за участі українських та болгарських ЗМІ. Конференція узагальнювала факти, зібрані в рамках спільної експедиції МБО «Екологія-Право-Людина», фахівців Чорноморського відділення Української екологічної академії наук та Інституту екології в рамках проекту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні». Учасники експедиції відвідали НПП «Нижньодністровський», НПП «Тузловські лимани» та Дунайський біосферний заповідник задля дослідження та фіксації як прямої шкоди від бойових дій, так і опосередкованих наслідків війни для довкілля.
Відкрив конференцію професор Олег Рубель, завідувач відділу інтеграції науки, освіти і бізнесу ДУ «ІРЕЕД НАН України». Він коротко окреслив завдання експедиції та наголосив на тому, що її метою є не лише спільні результати оцінки впливу бойових дій на довкілля, але й розвиток екологічної демократії та верховенства права.
Олена Кравченко, виконавчий директор МБО «Екологія-Право-Людина», зазначила, що ця експедиція є лише частиною великої роботи зі збору фактів щодо шкоди довкіллю через агресію рф. Після звірств окупантів у Бучі та Ірпені увага до шкоди довкіллю є мінімальною, і фактично воно є «мовчазною жертвою війни». Масштаби втрат вражаючі: близько 30% території країни заміновано, 8 заповідників і 10 національних парків опинилися під окупацією, пожежі вирували майже на всій Кінбурнській косі. Всі території нашої країни зазнали тих чи інших впливів: це і обстріли, і будівництво фортифікаційних споруд, і хімічне забруднення. Нашим основним завданням є належний обрахунок збитків та подання позовів проти агресора щодо компенсацій для відновлення.
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ, повідомила, що команда ЕПЛ майже рік працює над дослідженням наслідків війни, а також вивченням стану екосистем у постраждалих регіонах. Серед прямих впливів – наслідки обстрілів, фізичні руйнування, хімічне забруднення, пожежі. Крім того, було завдано значної шкоди біорізноманіттю Причорноморського регіону – через шум і турбування від вибухів та сирен багато птахів покинули свої гнізда, дельфіни гинули через акустичну травму. Вторинні наслідки для довкілля можуть бути як позитивними – зокрема, заборона полювання та зменшення кількості пожеж – так і негативними, як-от, збільшення антропогенного навантаження на екосистеми, розорювання нових територій, надмірне використання добрив і пестицидів.
Олег Деркач, заслужений природоохоронець України, директор Південної філії Інституту екології НЕЦУ, зазначив, що об’єкти ПЗФ на окупованому Лівобережжі – РЛП «Кінбурнська коса», НПП «Азово-Сиваський», НПП «Олешківські піски», НПП «Джарилгацький», потерпають від системних пожеж, зведення фортифікаційних споруд в унікальних природних комплексах, вибухів та руху важкої техніки. На жаль, нині їхній стан можна досліджувати лише за допомогою дистанційних методів. Проте війна не оминула й заповідні території Правобережжя, що зазнають обстрілів і замінування, частково недоступні для відвідування навіть працівниками, а також стикаються з фінансовими труднощами через припинення туризму.
Як зазначила в.о. директора НПП «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк, з 2014 року захоплено об’єкти природно-заповідного фонду Криму, з 2022 року багато інших унікальних територій Азово-Чорноморського узбережжя з охоронним статусом опинилися під окупацією чи стали фактично «першою лінією бойових дій». В НПП «Тузловські лимани» можна безпосередньо бачити впливи та ризики бойових дій. Проте війна – не лише втрати, але й можливості. Вона показала, що Україна має змінити підхід до господарювання в сировинно-орієнтованому аграрному секторі, промисловості, управлінні природоохоронними територіями. Умовою вступу нашої країни до ЄС є виконання низки вимог у різних сферах, зокрема й довкіллєвій. Отже, на часі відновлення, ренатуралізація, або ж «оприроднення» порушених людиною екосистем. І об’єкти ПЗФ стануть «донорами біорізноманіття» для відродження природи, зокрема й на тимчасово окупованих територіях. Пані Ірина також коротко розповіла про плани щодо схваленого Міндовкілля проекту з відновлення чорноморських китоподібних. Вона закликала молодь до активних дій та запросила університет, що завжди був рушієм волонтерства, долучатися до екологічної роботи.
Під час дискусії Емма Гілева, регіональний координатор Чорноморської мережі НУО в Болгарії, висловила подяку українським колегам та запитала про труднощі з оцінкою збитків від війни та плани щодо Сасикського лиману. Українські фахівці наголосили на труднощах із доступом до території об’єктів ПЗФ, навіть не окупованих, та відсутності інституційної та правової спроможності Держекоінспекції України належним чином збирати відомості про шкоду довкіллю. Адже, як виявилося, з початку року екоінспектори не відвідали жоден із трьох заповідників, якими пролягав маршрут експедиції. Крім того, пані Олена Кравченко нагадала про таке складне питання, як оцінка втрат екосистемних послуг і з прикрістю констатувала, що через півтора року від початку повномасштабної війни при Міндовкілля була щойно створена робоча група з розробки нормативної бази в цій сфері.
Що ж стосується майбутнього Сасикського лиману, наголошувалося на тому, що бездіяльність в його відновленні має суто корупційні, а не політичні причини. Необхідно зберегти його в державній власності, провести роздамбування та відновити функції водно-болотних угідь. Адже вже зараз слід забезпечувати умови для повоєнного відродження та захисту природних територій.
