ЕПЛ в рамках “народної дипломатії” спілкувалася із єврочиновниками щодо потреби й підтримки структурних природоохоронних змін
Команда ЕПЛ у складі Олени Кравченко, Катерини Полянської та Ольги Мелень-Забрамної відвідала столицю ЄС – Брюссель на початку листопада. Метою поїздки було поінформування чиновників ЄС про важливі довкіллєві реформи, які слід «розморозити», продовжити або розпочати для кращої апроксимації законодавства та для забезпечення зеленого відновлення України. До таких нагальних реформ слід віднести реформу державного екологічного контролю, реформу юридичної відповідальності, реформу в сфері відходів, захисту біорізноманіття та промислового забруднення, реформу управління відходами, включно з відходами, що утворюються внаслідок воєнних дій.
Дані реформи потрібні для впровадження в Україні завдань та цілей Європейського зеленого курсу, а також щоб гарантувати, що відновлення України дійсно буде зеленим та не буде становити загрози для довкілля.
На зустрічі із представниками відділу регіонального та двостороннього співробітництва в Генеральному директораті з охорони довкілля (DG Environment) останні дуже детально цікавилися реформами України в сфері управління відходами, реформування системи юридичної відповідальності за правопорушення в сфері забруднення чи нищення довкілля, а також перспективи запровадження в Україні інтегрованого довкіллєвого дозволу та державного екологічного контролю.
ЕПЛ підняла питання щодо проблеми утворення значних обсягів відходів від війни, які часто залишаються тривалий час на місці утворення через активні бойові дії та які потребують особливого поводження – вибухонебезпечні предмети, знешкоджена військова техніка, тощо. Щодо виведених із експлуатації вибухонебезпечних предметів, то вони не охоплюються положенням рамкової директиви ЄС про управління відходами, проте ЄС готовий сприяти пошуку шляхів безпечного поводження із відходами, що залишилися після активних бойових дій.
У сфері управління відходами на рівні ЄС є також труднощі із прийняттям чи доповненням директив ЄС щодо тих чи інших аспектів, тому на сьогодні дуже поширеною є практика прийняття регламентів ЄС (Regulations), яких бізнес повинен дотримуватися напряму, навіть за відсутності відповідного національного законодавства.
На рівні ЄС також зараз проводиться оцінка імплементації Директиви ЄС про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків шкоди, завданої довкіллю. Україні також слід впровадити дану директивну в національне законодавство вповні, оскільки деякі елементи такої відповідальності вже є в законодавстві, проте правове регулювання обов’язку ліквідації наслідків завданої довкіллю шкоди є нечітким.
Також європейських чиновників цікавить впровадження Україною Директиви про промислові викиди (2010), яка вважається дуже ефективною на рівні країн ЄС в частині зменшення викидів важких металів та оксиду сірки. Зокрема, причинною ефективності директиви у зменшенні викидів є включення вимог щодо викидів для великих спалювальних установок. У 2024 році очікується прийняття оновленої версії цієї директиви, що буде сприяти декарбонізації, інноваційним підходам та розширювати сферу поширення директиви, запровадження обов’язокості застоування НДТМ для полігонів відходів.
Щодо впровадження ідей Зеленого курсу та відновлення України, яке має бути забезпечувати дотримання принципу наскрізності екологічної політики, були підняті питання «зеленої» енергетики, зокрема, небезпечні ситуації, коли під прикриттям вироблення екологічно чистої енергії, вітрова електростанція зводиться на природоохоронній території міжнародного значення. Такі маніпуляції із запровадженням зеленої енергетики в Україні створює ризик знищення цінних біотопів, місць зростання видів, занесених до Червоної книги України, пошкодження територій природно-заповідного фонду України.
Були також підняті питання імплементації Україною двох ключових директив з охорони біорізноманіття – Пташиної та Оселищної, одним з найголовніших завдань яких є створення, належне управління територіями Смарагдової мережі та ухвалення відповідного законодавства.
Європейські чиновники запевнили, що необхідність прийняття нових законів у цих сферах та їхнє виконання і дотримання є на порядку денному обговорень з Україною, і остання запевняє своїх європейських колег в розумінні важливості цих реформ. Європейські колеги з розумінням ставляться до деяких затримок у виконанні Україною своїх євроінтеграційних завдань, зокрема через воєнні дії на території України. Втім обіцяють слідкувати за прогресом України в апрокимації європейського екологічного законодавства. Команда DG Environment розуміє труднощі з формування плану відновлення України та обіцяє ретельно аналізувати всі проєкти нашого уряду в сфері відбудови та відновлення, щоб забезпечити дотримання найвищих європейських стандартів.
У Директораті Європейської Комісії з питань політики сусідства та переговорів з розширення (DG NEAR) представники ЕПЛ зустрілися із чиновниками із української служби. Останні поінформували про те, що у процесі прийняття України в членство ЄС дуже важливою буде залучення громадськості до всіх етапів. Також для фінансової допомоги Україні створюється український інструмент (Ukrainian Facility). 17 жовтня 2023 року Європарламент схвалив програму Ukraine Facility, згідно з якою Україна може отримати від ЄС протягом найближчих 4-х років до 50 млрд євро. Це проміжне рішення і ще буде кілька процедурних етапів, зокрема ця Програма має бути підкріплена Планом, підготовленим урядом України після консультацій з представниками організацій громадянського суспільства, затвердженим Верховною Радою України та схваленим ЄС. Перш за все, варто нагадати, що фонд Ukraine Facility покликаний забезпечити короткострокове та середньострокове фінансування потреб України на відновлення та реконструкцію впродовж 2024-2027 років, але всі заходи мають сприяти поступовому узгодженню з правилами, стандартами, політикою та практикою Європейського Союзу («acquis») з огляду на майбутнє членство в ЄС та сприяти соціальній, економічній та екологічній стійкості та прогресивній інтеграції до ЄС1. Також до Плану мають бути розроблені індикатори, які можуть і включати питання сталості та включати довкіллєву складову проєктів Плану, що буде готуватися урядом для фінансування з боку ЄС. Сторона ЄС не має впливу на сам План, проте вони можуть пропонувати включення тих чи інших індикаторів виконання проєктів із українського Плану.
Щодо України, то з боку ЄС у них є 2 важливі пріоритетні наскрізні сфери підвищеної уваги – диджиталізація та захист довкілля. Також директорат запевнив, що фінансування Україні буде йти в обмін на реформи, тому впровадження реформ зараз, під час війни, є дуже важливою запорукою отримання фінансування на власне зелене відновлення економіки та відбудови України.
Тож сподіваємося, що парламент, уряд України будуть відчувати таку відповідальність під час розробки і розгляду довкіллєвих законопроєктів, адже від впровадження довкіллєвих реформ буде залежати і майбутнє фінансування з ЄС через український інструмент (Ukrainian Facility).
Також європейські чиновники дуже цікавилися станом реформ в лісовій галузі та реформою лісгоспів. Зрозуміло, що застаріле лісове законодавство, відсутність державного екологічного контролю та необгрутовані реформи в цій галузі під час війни можуть сприяти необдуманому знищенню лісів в процесі відбудови та відновлення України та значно пошкодити лісові екосистеми.
1 https://rubryka.com/blog/yevroparlament-pidtrymav-ukraine-facility/