Протягом 14-16 грудня проводила свою координаційну зустріч РГ з питань війни та довкілля. Цінним є саме особиста зустріч невеликого числа експертів, які працюють у цій сфері та готові ділитися своїми напрацюваннями.

Нагадаємо, що ЕПЛ одні із перших піднями цю проблему. Зокрема, були публікації ЕПЛ: Воєнні дії на сході україни – цивілізаційні виклики людству1, Вплив військової діяльності на природу україни: посібник2. Незважаючи на те, що тема є вкрай актуальною, проте, через складнощі у доступі до достовірної інформції про стан довкілля, закритість оборонних відомств та відсутність пріоритету охорони довкілля зоні АТО призводить, на жаль, до консервації проблем, а не їхнього вирішення.

Під час тренінгу учасники групи офлайн, а також із залученням електронних засобів комунікації змогли прослухати доповіді:

Андрія Тупікова щодо впливу військових дій на докілля на Сході України, зокрема, аналізу впливу військових дій на довкілля цих територій,Галина Олейникова, Єлець Володимир – доповнили доповідь Андрія Тупикова конкретними прикладами заходів громадського моніторингу стану територій ПЗФ в зоні АТО та АРК,Павло Хазан, доєднався до дискусії онлайн та доповів про можливості сучасних технології сприяти ефективному збору інформції про стан довкілля, програми моделювання розвитку дій та вжиття конкретних заходів,

Софія Шутяк, проаналізувала національне законодавство та наголосила на особливостях правового регулювання екологічної безпеки пі час реалізації військової діяльності.

Катерина Полянська розповіла про особливості збереження видів флори, фауни та природоохоронних територій міжнародного значення в межах військових полігонів,

Олексій Бурковський поділився цікавим досвідом щодо відновлення флори і фауни в межах зони впливу військових дій через заборону полювання.

Група напрацювала план дій, з огляду на необхідність вирішення таких проблемних питань.

1. Недостатньо достовірної інформації про стан довкілля у Луганській та Донецькій області та АРК загалом

• Стан питної води у водогонах та криницях у прифронтовій зоні;
• Стан поверхневих водойм та підземних вод;
• Стан ґрунтів;
• Стан біорізноманіття (лісів, степів, фауни);
• Стан атмосферного повітря;
• Стан об’єктів інфраструктури (канали, дороги, трубопроводи та інше)
• Стан управління відходами (промислові та побутові)
• Стан об’єктів промисловості відходи промисловості, хвостосховища, звалища)
• Стан сільськогосподарських об’єктів та угідь)
• Стан та аналіз наслідків надзвичайних ситуацій

Недостатньо інформації про військову діяльність та її вплив на довкілля

• Вплив на ПЗФ
• Вплив на довкілля через збройні конфлікти
• Вплив мінування
• Відсутність моніторингу

2. Невідповідне співвідношення повноваження органів влади та необхідних дій для попередження та ліквідацію негативних наслідків на довкілля 

3. Недостатність налагодженої співпраці між військовими, цивільною військовою адміністрацією, профільними ЦОВВ та місцевим населенням у сфері екологічної безпеки

4. Нецільове використання природоохоронних коштів 

5. Низька пріоретизація теми екологічної безпеки в умовах війни, чи військових дій органами влади та військовими 

6. Відсутність належного контролю у сфері охорони довкілля

7. Відсутність відповідальності державних органів за бездіяльність щодо вжиття заходів з гарантування екологічної безпеки територій та мешканців територій, що зазнають впливу військової діяльності

8.Відсутність фіксації екологічних злочинів, які мають наслідки для довкілля від збройних конфліктів

9. Низька екологічна свідомість та рівень знань військових у сфері охорони довкілля 

10. Проблема забезпечення військових матеріальними ресурсами  

11. Техногенна безпека прифронтової території та окупованої (радіонуклідне джерела іонізуючого випромінювання та токсичні відходи, затоплення шахт та техногенні відходи)

12. Недостатньо у структурі Українського війська інституцій відповідальних за стан довкілля  

Недостатньо інформаційного забезпечення питань екологічної безпеки для військових (виховна робота, ЗМІ)

13. Невраховування екологічних впливів військових дій  на морські екосистеми 

14. Низькій рівень екологічної обізнаності мешканців  України та їхньої активності у вирішення екологічних проблем 

Поки готувалася ця новина, ЕПЛ отримала відповідь Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністертсва оборони України, які підтвердили, що в рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік (далі – Національна програма) у контексті війни та довкілля передбачено лише Розроблення та впровадження методичних рекомендацій щодо збереження видів флори, фауни та типів природних оселищ на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду та природоохоронних територіях міжнародного значення, що знаходяться в межах військових полігонів. Відповідальним за здійснення цієї рооти є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Реалізація зазначеного пункту Національної програми проводиться державним закладом “Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління” (далі – Державний заклад), про що Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України (далі – Управління) було повідомлено листом від зазначеного Державного закладу.

Для розробки методичних рекомендацій Державним закладом було ініційовано створення спільної робочої групи, до складу якої включені представники від Управління.

Додатково надано інформацію, про те, що у Міністерстві оборони України (далі – Міноборони) та Збройних Силах України заходи екологічної безпеки організовані відповідно до вимог законодавства України, а також наказу Міністерства оборони України від 10 серпня 2015 року № 396 “Про затвердження Положення про організацію екологічної безпеки в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України”.

Перевірки з питань організації екологічної безпеки та раціонального природокористування військових частин, підприємств, установ та організацій Міноборони та Збройних Сил України (далі – військові частини) проводяться відповідно до Планів проведення перевірок з питань організації екологічної безпеки та раціонального природокористування, що розробляються щороку та затверджуються керівництвом Міноборони та Збройних Сил України (до перевірок військових частини, за погодженням, також може залучатися Державна екологічна інспекція України). У 2015 році проведені перевірки 27 військових частин, у 2016 р. – 59; у 2017 р. – 77; у 2018 р. – 77; у 2019 р. – 76; у 2020 р. – 69. За результатами перевірок складаються відповідні акти, які доводяться до керівництва військових частин та органів військового управління, яким вони підпорядковані.

За підсумками виконання заходів екологічної безпеки у Міноборони та Збройних Сил України щороку проводиться аналіз стану екологічної безпеки, висновки, проблемні питання та пріоритетні завдання на наступний період, який подається на розгляд та визначення відповідних завдань керівництву Міноборони та Збройних Сил України. Крім того, такий аналіз проводиться також щоквартально, що дозволяє своєчасно виявляти проблемні питання та реагувати для їх вирішення.

На сьогодні, у Міноборони та Збройних Сил України питанням екологічної безпеки приділяється велика увага. Можливо, така організація заходів екологічної безпеки існує лише у Міноборони на відміну від інших силових структур оборонного сектору.

Як приклад вжиття заході щодо впровадження екологічної безпеки, приведено реалізований за допомогою НАТО у 2020 році в рамках Трастового фонду НАТО проєкт “Ліквідація могильника радіоактивних відходів на об’єкті “Цибульове” (військова частина А0981 Міноборони).

ЕПЛ буде продовжувати дослідження теми війни та довкілля спільно із експертами та уповноваженими державними органами, про що будемо повідомляти додатково.

Новина підготована Софією Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ.

Проект «Посилення екологічної демократії в Україні» реалізується за фінансової підтримки United Nations Democracy Fund (UNDEF)