Стан запуску Міжнародного реєстру збитків, як складової міжнародного компенсаційного механізму

 Україна продовжує роботу над запуском Міжнародного компенсаційного механізму. Зокрема крок за кроком рухається питання запуску першої його складової – Міжнародного реєстру збитків. Наприкінці 2023 року КМУ прийняв розпорядження, яким зобов’язав Міністерство юстиції та Міністерство цифрової трансформації забезпечити розроблення технічних вимог для створення програмного забезпечення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та безоплатно надати Реєстру збитків право на використання таких технічних вимог як негрошовий внесок України.

Окрім того цим розпорядженням Уряд встановив для Міністерства цифрової трансформації строк 4 місяці для забезпечення технічної можливості подання до Реєстру збитків заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих російською федерацією, починаючи з 24 лютого 2022 р., засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія). Відтак вже на початку весни можна очікувати початок роботи технічної частини Реєстру.

До цього процесу будуть залучені також центральні та місцеві органи виконавчої влади, які повинні забезпечити технічну можливість передачі інформації з інформаційно-комунікаційних систем, держателями яких вони є, необхідної для подання заяв до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

За словами заступника Міністра юстиції України Ірини Мудрої, запуск міжнародного Реєстру збитків перебуває на стадії затвердження категорій збитків, правил та процедур, а також запуску цифрової платформи Реєстру для фіксації звернень.ⁱ

Юридичний радник міжнародного Реєстру збитків Ірина Кірєєва проінформувала щодо подальших кроків запуску Реєстру збитків, зокрема розробки правил роботи Реєстру збитків, якими будуть передбачені вимоги до доказової бази, черговості і форми заяв для подачі в Реєстр збитків.ⁱⁱ

Дату, з якої Реєстр буде відкритим для подання заяв, доказів та пов’язаної інформації визначає Рада Реєстру.

Робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, зафіксовані в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною. Точна форма майбутнього Компенсаційного механізму підлягає визначенню.ⁱⁱⁱ

Також ведеться робота щодо посилення режиму санкцій, застосування країнами контрзаходів, які забезпечать юридичні підстави для конфіскації суверенних активів рф, заарештованих по всьому світу, залучення більшої кількості країн до Угоди про Реєстр збитків, а саме всіх 94, які проголосували за резолюцію ГА ООН у листопаді 2022 (на сьогодні це тільки 43 країни та ЄС), розробка структури та підписання міжнародного договору про Міжнародний компенсаційний механізм (створення міжнародної компенсаційної комісії та фонду).^iv

За словами Ірини Мудрої, питання створення комісії дещо складніше з огляду на те, що у ньому немає участі росії в цьому процесі, тобто сторони, яка завдає збитки. Україні потрібно знайти механізм, як росію змусити виконати свій обов’язок.^v

Натомість є певні позитивні результати в питанні реалізації третьої складової міжнародного компенсаційного механізму – компенсаційного фонду. Ведеться робота щодо конфіскації російських суверенних активів за кордоном, як основного джерела наповнення цього фонду.

12 лютого 2024 року Рада ЄС ухвалила рішення, що відкриває шлях до використання прибутків від заморожених активів рф на користь України. Зокрема, Рада вирішила, що центральні депозитарі, які володіють понад 1 мільйоном євроактивів ЦБ РФ, повинні окремо обліковувати надзвичайні залишки готівки, що накопичуються через обмежувальні заходи ЄС, а також повинні окремо зберігати відповідні доходи. Крім того, центральним депозитаріям забороняється розпоряджатися отриманим чистим прибутком.

Це рішення відкриває шлях Раді прийняти рішення про можливе встановлення фінансового внеску до бюджету ЄС, зібраного з цих чистих прибутків, для підтримки України та її відновлення та реконструкції на наступному етапі. Цей фінансовий внесок може бути спрямований через бюджет ЄС до Механізму для України, щодо якого Рада та Європейський парламент досягли попередньої згоди 6 лютого 2024 року. ^vi

Процес впровадження Міжнародного компенсаційного механізму триває і ЕПЛ активно за ним слідкує.