Такий висновок ЕПЛ робить після зустрічі в рамках урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції». 20 квітня 2017 року відбулася робоча зустріч експертів РПР Довкілля та представників Мінприроди з метою обговорення останньої версії проекту Концепції реформування системи державного природоохоронного контролю.
ЕПЛ раніше уже надавала пропозиції до Концепції, і деякі з них були враховані, зокрема щодо територіальних органів ДЕІ та скасування планових перевірок для малого та середнього бізнесу, діяльність якого не становить підвищеної екологічної небезпеки. Водночас Концепцію доповнено пунктами, які нівелюють саму ідею реформи.
Зокрема, Концепція передбачає плановий контроль тільки для суб’єктів, діяльність яких містить високий ступінь ризику для навколишнього природного середовища, і об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Таких суб’єктів в Україні нараховується 36531. Перевірки щодо них проводяться раз на рік. У Львівській області налічується 129 таких підприємств, а інспекторів – 98. відповідно на 1 інспектора на рік буде припадати лише 1-2 планові перевірки. Позапланові перевірки будуть здійснюватися стосовно усіх суб’єктів. Разом з тим вони здійснюються у випадку, коли шкода довкіллю чи життю, здоров’ю населення уже була заподіяна. Відтак, замість якісної зміни суті системи контролю від каральної до попереджувальної, фактично, контроль ліквідовується взагалі.
Такі зміни суперечать і попереднім виступам очільника ДЕІ О. І. Яковлєва. На зустрічі з представниками Державної екологічної академії в Оргуському центрі він зазначав, що лише 30 % від усіх діючих підприємств перевіряються, інспектор має на 2/3 більше навантаження, ніж нормативне, а кількість працівників ДЕІ становить 2300 при мінімально необхідних 8000 тис.2.
Концепція, як і сам екологічний контроль, повинна бути спрямована не на звільнення бізнесу від дотримання природоохоронних вимог, а, навпаки, на забезпечення дотримання природоохоронного законодавства та збереження довкілля. Мета контролю – це не покарати, а попередити настання порушення чи заподіяння шкоди. Якщо підприємства дотримуються природоохоронних вимог, тоді відсутні підстави побоюватися перевірок. Водночас, якщо основним аргументом тотальної дерегуляції є знищення корупції, а перевірки – це корупційні ризики, то слід зазначити, що причиною існування корупції є не кількість перевірок, а відсутність нагляду за тими, хто здійснює перевірку.
Дивною є позиція ДЕІ України та Мінприроди, які, не розуміючи суті децентралізації, передають контролюючу функцію держави звичайним громадянам, які будуть здійснювати цей контроль у вільний від роботи час за власним бажанням. Як звичайні громадяни можуть слідкувати за станом довкілля та сприяти його покращенню, якщо навіть ДЕІ не здійснює моніторинг за станом довкілля3, а отже, не може відслідковувати зміни стану основних компонентів довкілля – води, повітря, ґрунтів, що мало б бути основною функцією екоінспекції?
Безперечно, що нова філософія контролю за станом охорони довкілля повинна не носити корупційного характеру. Завданням ДЕІ має бути не боротьба з бізнесом, а боротьба за збереження довкілля, раціональне використання природних ресурсів, досягнення вектору екологічної безпеки України, який прямо пов’язаний із вектором економічної безпеки.
Передача цієї функції громадським інспекторам, скорочення кількості і так незначних перевірок сприяє тому, що замість отримання нової сильної структури, ми втрачаємо контроль у сфері охорони довкілля як такий.
ЕПЛ закликає Уряд Гройсмана не затверджувати запропоновану Мінприроди Концепцію та направити її на доопрацювання.
З пропозиціями ЕПЛ можна ознайомитися у додатку.
За детальною інформацією звертайтеся:
(032) 225 76 82
1 http://dei.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1381&Itemid=34
2 Відповідно до проекту TACIS, озвучено Яковлєвим І.О. на зустрічі в Оргуському центрів із працівниками ДЕА. (пропоную цього не зазначати)
3 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF