Як ми вже повідомляли, українські політики та аграрні магнати заявили про намір будівництва водного шляху «Е40» від Гданська (Польща) до Херсону. Водний шлях довжиною понад 2000 кілометрів, який має пройти по території Польщі, Білорусі та України за задумом має з’єднати Чорне і Балтійське моря. Вже не перший рік білоруські та польські природоохоронці намагаються протистояти впровадженню такого масштабного проекту, що призведе до докорінного перетворення природи Поліського регіону. Для українців ця тема є майже не відомою.
В цьому та подальших повідомленнях ми аналізуватимемо екологічні ризики можливого будівництва водного шляху Е40 для України. Перше повідомлення стосуватиметься радіаційної загрози, адже Е40 повинен пройти через всю зону відчуження Чорнобильської АЕС та Київське водосховище, на дні якого залишився радіоактивний мул після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Порушення відкладів на дні водосховища а також в руслі р. Прип’ять призведе до підняття радіаційних часток у воду разом з мулом.
Дніпровська вода є основним джерелом питного водопостачання Києва, Черкас, Кременчука, Дніпра, Запоріжжя, Херсону, Каховки, Кривого Рогу та багатьох інших населених пунктів. Жодні очисні споруди не здатні очистити воду від радіаційних часточок. А фактична відсутність проточності у водосховищах залишить воду зараженою на довгий час. В умовах збільшення дефіциту ресурсів питної води, є сумніви чи проект не стане для держави більш збитковим, ніж вигідним. Відповідно до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року1 передбачені заходи з зменшення радіоактивного забруднення водних ресурсів Київського водосховища, а не його примноження.
Одним із значущих екологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є забруднення вод і водозбірних територій річок Прип’яті і Дніпра радіоактивними речовинами. Частина Київського водосховища знаходиться в межах зони відчуження. Площа водосховища у Зоні становить 2700 гектарів. Проте радіоактивні мули поширені не лише в межах Зони, а й на значно більшій площі, за рахунок виносу вздовж фарватеру. Таким чином, складається тенденція На даний момент в мулистих відкладеннях Київського водосховища сконцентрована значна частина радіоактивних речовин, що надійшли в навколишнє середовище із зруйнованого реактора. Так, за оцінками експертів, сьогодні на дні Київського водосховища назбиралося близько 7200 Кюрі цезію-137. Середня глибина Київського водосховища становить 4,1 м., максимальна – 15 метрів (під самою греблею).
Основним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище лишається річка Прип’ять. Сучасні величини надходження радіонуклідів в Київське водосховище зі стоком річки Прип’ять становить по 137Cs близько 1,2х1012 Бк, і по 90Sr до 4х1012 Бк. Джерело забруднення води цезієм-137 – це водозбірні території Республіки Білорусь.2
Варто відзначити, що згідно з «Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» в Київському водосховищі сьогодні акумулюється 23% радіостронцію, який надходить з водами річок Прип’ять і Дніпро (інша активність переноситься в Канівське і Кременчуцьке водосховища).
Наслідками підняття суспензії із радіоактивними часточками в товщу води може стати причиною наступних загроз:
Зараження питної води у водозаборах. Дніпро забезпечує водою не тільки водоспоживачів у межах його басейну. Він є головним, а подекуди і єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня і південного сходу України. Каналами Дніпро – Донбас, Північно-Кримським та Каховським щорічно перекидається 5-6 млн. км2 стоку за межі басейну. В цілому Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, у тому числі близько 30 млн. чол., 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських і понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні електростанції3
Зараження риби. Обсяги щорічного промислового лову риби в Київському водосховищі складають від 500 до 900 тонн4. При цьому, важко обрахувати масштаби любительського лову. Після аварії на ЧАЕС левова доля забруднення риби охопила бентосні види, що ведуть придонний образ життя та шукають поживу у мулі5. У наступні роки ситуація динамічно змінювалась: накопичення радіактивних часточок почало переважно фіксуватись у хижих видах риб, оскільки збільшення кількості зосередженого у водних екосистемах 137Cs активізує біотичну міграцію та депонування радіонукліда в кінцевих ланках трофічних ланцюгів6. До початку 2000-х ситуація практично стабілізувалась, тобто використання риби в їжу стало безпечним7. Порушення придонних мулів поверне ситуацію у початковий стан.
Зараження води у риборозплідних ставах Київського Полісся, що наповнюються водою з Київського водосховища.
ЕПЛ звернулись із запитами до Держрибагенства, Держводагенства та до Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням дати офіційну оцінку загрозам від можливого будівництва водного шляху Е40.
Актуальна інформація про кампанію протистояння проекту водного шляху Е40 розміщена на сайті http://stope40.org ; https://www.youtube.com/watch?v=75KGIq7SToU
Контакти:
Василюк Олексій, еколог ЕПЛ
Наталія Стемпковська, волонтер ЕПЛ
1 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4836-17
4 Курганський С. В. Стан запасів другорядних промислових видів риб Київського водосховища / С. В. Курганський, О. А. Бузевич, Н. Я. Рудик-Леуська. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2014. – № 7. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2014_7_3.
5 Рябов И.Н., Белова Н.В., Полякова Н.И. Радиоэкологический мониторинг рыб – видов индикаторов радиоактивного загрязнения Киевского водохранилища в 1987 – 2000 гг. // Міжнар. конф. “П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання”. – К., 2001. – С. 2 – 34.
6 Волкова О.М., Беляєв В.В. Вплив гідрологічних факторів на формування радіонуклідного забруднення гідробіонтів // Ядерна фізика та енергетика. – 2009. – Т. 10, № 1. – С. 80–86.
7 Волкова О. М., Беляєв В. В., Зарубін О. Л., Каглян А. Є., Кленус В. Г. Радіонукліди в іхтіофауні прісноводних водойм України [Електронний ресурс] // Національна академія наук України — Чорнобилю : Зб. наук. пр. / НАН України. Нац. б-ка України ім.В. І. Вернадського; Редкол.: О. С. Онищенко (гол.) та ін. — К., 2006. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/books/2006/chernobyl/vom.pdf