На території Республіки Білорусь відбувається забруднення річки Березіна небезпечними токсичними речовинами, що переносяться до території України (1/5 води у р.Дніпро – водна з р.Березіна). Боротьба білоруських активістів проти хімічного виробництва у м. Світлогорськ протягом 4 років не дала жодних зрушень. Ні масовий характер набутих захворювань, ні очевидні порушення законодавства не призвели до визнання білоруською стороною шкідливого впливу підприємства, побудованого у м. Світлогорськ за нормативами Китайської Народної Республіки. Чи зрушиться ця справа після переходу її обговорення на транскордонний рівень?
На території Гомельської області у Білорусі розміщене місто Світлогорськ – один з двох центрів хімічної промисловості в країні. Тут розміщена велика Світлогорська ТЕЦ (електрична потужність 155 МВт, теплова потужність 541,5 Гкал/г)1, ВАТ «Светлогорск-Хімволокно», Целюлозно-картонний комбінат (ЦКК), Завод залізобетонних виробів і конструкцій, Домобудівний комбінат та Завод зварювальних електродів. Не буде помилкою, якщо сказати, що Світлогорськ – одне з найбільш екологічно неблагополучних міст Білорусі.
Втім, важливо інше. У 2012 році в місті побудували ще один об’єкті хімічної промисловості (в межах майданчика ЦКК) – Завод з виробництва сульфатної біленої целюлози потужністю 400000 тонн/рік (далі ЗБЦ). Проектування, будівництво (та й обслуговування побудованої промисловості) було здійснено китайським підприємством China CAMC Engineering Co., LTD.
На весні 2012 року 95% учасників громадського обговорення проекту будівництва заводу висловився проти розміщення ЗБЦ в Світлогорську. Організатори зборів на чолі з тодішнім заступником голови визнали збори такими що не відбулись. Громадські активісти створили ініціативну групу і організували збір підписів громадян проти будівництва заводу підписався 10191 чоловік. 17 серпня 2012 року повторно відбулось громадське обговорення, на яке допустили тільки працівників “ідеологічної вертикалі”, слухняних начальству працівників ЦКК та інших підприємств і установ. Не були допущені не лише активісти, а й 50 жителів села Якимова Слобода, будинки якої розташовані менш 300 м від проектованого заводу а також незалежні ЗМІ. На жаль, такі прогресивні юридичні механізми, як Оцінка впливу на довкілля, які діють в ЄС та Україні, громадянам Білорусі не доступні. Тому активістам довелось зібрати команду фахівців для проведення громадської екологічної експертизи. Проігнорувавши висновки цієї експертизи, завод запустили у 2015 році. Власне, після цього про Світлогорськ почали говорити, як про зону екологічного лиха.
Відразу після пуску заводу, жителі Якимової Слободи і Светлогорска почали жалітись на суттєве погіршення здоров’я і нестерпний сморід, викликаного виділеннями метилмеркаптану (CH3SH), і супутніх з’єднань. Людей нудить, постійно триває головний біль, часто стається головокружіння; частими стали виклики швидкої допомоги. Відвідини с. Якимова Слобода експертами ЕПЛ підтвердило інформацію, що поширюється в Інтернеті білоруськими колегами.
Крім забруднення повітря, в річку Березину було злито більше 80 тонн лугу (NaOH). З цього питання правоохоронними органами розпочате слідство. Але не закінчене. Жителями Якимової Слободи неодноразово були помічені випадки загибелі риби. Дозволів на проведення навіть мирних зборів з цього питання жителям не дають. На вимогу групи громадян виділити для цих цілей ще кілька доступних майданчиків, влада відповіла, що це «Недоцільно» Після стихійних мітингів, у 2017 році відбувся круглий стіл між жителями, представниками влади і керівництвом заводу, на який не були допущені незалежні ЗМІ. Головним наслідком зустрічі стала інформація про те, що в Білорусі відсутні методики аналізу змісту метилмеркаптану як в робочій зоні підприємств, так і в атмосферному повітрі населених пунктів. Досі представники контролюючих органів продовжують інформувати активістів про те, що «необхідне обладнання незабаром буде придбано». Крім того, влада почала адміністративне переслідування активістів ініціативної групи, безпідставно звинувачуючи їх в організації «несанкціонованого масового заходу». На двох чоловік заведені адміністративні судові справи. На сьогоднішній день засуджені до адміністративних штрафів Маслюкова Олена на 25 мінімумів (612,5 рублів) і Змитровіч Анатолій на 20 мінімумів (490 рублів).
За архітектурним проектом ЗБЦ Міністерством природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь в минулому була проведена державна екологічна експертиза і затверджено позитивний висновок від 18.06.2013 р № 44. Про метилмеркаптан у висновку в переліку шкідливих речовин навіть не згадується, як ніби його й немає.
Довідка ЕПЛ. Хіміко-біологічні властивості метилмеркаптана.
Безбарвного горючий газ з різким неприємним запахом, в 1,7 рази важчий за повітря, утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші. Гранично допустима концентрація (ГДК) в повітрі робочої зони 0, 8 мг \ м3, в повітрі населених пунктів 10-6 або 0,00001 (одна стотисячна) мг \ м3. Поріг сприйняття запаху 0,0001 – 0,0003 мг \ м3.
Це означає, що якщо людина органолептичних відчує запах метилмеркаптана в повітрі населеного пункту, то його концентрація щонайменше в 3 – 10 разів перевищує допустиму норму.
При високих концентраціях метилмеркаптану виникає подразнення верхніх дихальних шляхів і очей, блювота, запаморочення, у важких випадках судоми, наркотичне сп’яніння. Шкідливому впливу метил меркаптану на організм людини присвячена велика кількість наукових праць2, в т.ч. дисертаційних робіт3, які доводять сильний токсичний вплив метил меркаптану на здоров’я дорослих людей, а також розвиваються порушення у розвитку щитовидної залози та нервової системи у дітей4.
Висновки громадської екологічної експертизи у висновку державної екологічної експертизи, всупереч вимогам білоруського законодавства, навіть не згадані. Завод успішн запрацював на відстані в 700 м (санітарно-захисна зона мала складати щонайменше 100 м.) від житлової забудови і на відстані в 0 м (!!!) від овочевої фабрики та її полів, що розміщена прямо за парканом заводу.
Практично одночасно з прийняттям рішення про будівництво ЗБЦ було вирішено ліквідувати хімічну аналітичну лабораторію при Світлогорському районної інспекції природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Лабораторія ця успішно працювала близько двох десятиліть, була оснащена сучасною аналітичною апаратурою та укомплектована кваліфікованими фахівцями, здатними проводити аналізи огранічних речовин в малих концентраціях. Лабораторія була ліквідована, незважаючи на протести тодішнього керівника інспекції, і підтримку протесту тодішнім керівництвом району. Через це у людей склалася думка, що лабораторія знищена щоб люди не знали правду про стан навколишнього середовища після пуску ЗБЦ.
Викликає подив і нерозуміння дозвіл китайським працівникам працювати в Білорусі за китайськими нормам і правилам: «… при Розробка проектної документації на будівництво об’єктів заводу дозволяється застосування технічних вимог і Умови, а також стандартів китайська народної Республіки». (Указ президента Білорусі № 391 від 30. 08. 2012р.)5 Виходить, що на території Світлогорського району діють закони КНР, а не Конституція Республіки Білорусь. У всьому цивілізованому світі відомо, що Китай – це одна з країн світу, з найвищим антропогенним забрудненням середовища проживання людей.
Втім, така політика білоруської сторони призводить до того, що закони і нормативи забруднення КНР діють мають діяти не лише в Білорусі а й в Україні, адже всі скиди до річки Березіни, вже за кілька десятків кілометрів після Світлогорська стають не білоруською а українською проблемою. Кожен 5-й літр води у Дніпрі – вода з р.Березіни. При цьому, Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, у тому числі близько 30 млн. чол., 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських і понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні електростанції.6 Для самої ж Білорусі забруднення р. Березіни має невелике значення, адже останній водозабір з річки знаходиться вище м. Світлогорська.
Крім того, забруднення транскордонного водотоку незадовго до перетину ним державного кордону з Україною стає порушенням Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків, Конвенції ЕСПОО про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті а також призводить до забруднення низки територій Смарагдової мережі як в Білорусі так і в Україні. 100% русла р.Дніпро і водосховищ Дніпра в Україні входить до складу Смарагдової мережі, як і долини Дніпра і Березіни в Білорусі.
На даний час нам не відомі ініціативи української сторони щодо попередження впливу забруднення р.Березіни на стан довкілля в Україні. ЕПЛ Звертається до керівництва Мінприроди України з проханням винести дане питання на обговорення Українсько-білоруської комісії з координації питань охорони і сталого використання транскордонних природоохоронних територій а також розпочати процес транскордонної оцінки впливу даних забруднень на довкілля в Україні.
2 Селюжицкий Г.В. Экспериментальные данные к обоснованию ПДК метилмеркаптана, диметилсульфида и диметил дисульфида в воздухе рабочей зоны целлюлозно-бумажных предприятий // Гигиена труда. 1972. -№ 6. – С. 46 – 47; Селюжицкий Г.В., Тимофеев В.П. Санитарно-гигиеническое изучение серосодержащих компонентов выбросов сульфатно-целлюлозного производства // Химия сероорганических соединений, нефти и нефтепродуктов. М., 1972. – С. 587 – 591; Тимофеев В.П. Санитарно-гигиеническая и токсикологическая характеристика метилмеркаптана и диметилдисульфида // Автореф. дис. канд. мед. наук. Ленинград, 1968. – 20 с.; Шугаев Б.Б. Токсичность и гигиеническое нормирование метилмеркаптана // Шугаев Б.Б. Органические соединения серы. Состав, промышленная переработка и применение. Рига, 1976. Т.1.- С. 419 – 425.
3 Ковальский Ю.Г. Патология щитовидной железы при антропогенном загрязнении метилмеркаптаном: Автореф. дисс. . д-ра. мед. наук. Томск., 1999. -30 с.
