10 квітня 2025 року Парламентська асамблея Ради Європи (далі – ПАРЄ) затвердила свою Позицію 305 (2025) (далі – Позиція), яка підтримує проєкт Конвенції про захист довкілля через кримінальне право (далі – Конвенція). Відповідна Позиція отримала 79 голосів підтримки учасників голосування, 11 проголосували проти, один утримався. Із повним текстом Позиції ПАРЄ можна ознайомитись за посиланням: https://surl.li/ymhcgo.
Вирішальним наступним кроком стане офіційне ухвалення Конвенції Комітетом міністрів Ради Європи, яке має відбутися 14 травня 2025 року, після чого вона буде відкрита для підписання та ратифікації державами-членами. У разі прийняття та ратифікації державами-членами Конвенція стане першим юридично зобов’язуючим міжнародним договором, який передбачає кримінальну відповідальність за серйозне та великомасштабне руйнування довкілля.
Одними із ключових приписів цієї Позиції є:
«Асамблея зазначає, що проєкт Конвенції має на меті ефективно запобігати екологічним злочинам і боротися з ними, сприяти національному та міжнародному співробітництву, а також встановлювати мінімальні правові стандарти для держав у сфері боротьби з екологічною злочинністю. Вона вітає акцент у проєкті Конвенції на превентивному впливі, що реалізується через широкий перелік караних діянь, просвітницькі заходи серед громадськості та співпрацю з громадянським суспільством і неурядовими організаціями».
«Асамблея вітає включення до проєкту Конвенції положень, які зазначають, що вона «застосовується як у мирний час, так і в умовах збройного конфлікту, під час війни чи окупації», а також положень, які містять визначення термінів «протиправний», «вода», «екосистема» та «відходи», з урахуванням досвіду держав-членів та практичних труднощів із застосуванням кримінального права до питань, пов’язаних із довкіллям. До Пояснювального звіту до Конвенції можна було б додати визначення екоциду — наприклад, запропоноване Незалежною експертною групою з юридичного визначення екоциду, — щоб допомогти державам-членам уніфікувати розуміння цього правового поняття та сприяти його включенню до національного законодавства. У тому ж дусі до Пояснювального звіту слід додати попереднє визначення термінів «незворотний», «масовий», «суттєвий» та «тривалий», що використовуються в статті 31 проєкту Конвенції, як це було запропоновано під час переговорного процесу».
«У цьому контексті Асамблея нагадує, що багато зацікавлених сторін у всьому світі працюють над визнанням екоциду або масштабного, тривалого та серйозного завдання шкоди довкіллю як п’ятого міжнародного злочину, щоб він міг переслідуватися Міжнародним кримінальним судом. Нова Директива Європейського Союзу 2024/1203 від 11 квітня 2024 року щодо захисту довкілля через кримінальне право містить перелік екологічних правопорушень, включаючи ті, що можуть становити «кваліфіковане правопорушення», якщо вони вчинені навмисно і спричиняють знищення або масштабну, суттєву й тривалу шкоду довкіллю. Таке формулювання близьке за змістом до поняття «особливо тяжкого правопорушення», визначеного у проєкті Конвенції».
«Асамблея вважає, що існують вагомі підстави для підвищення рівня амбіцій цього правового інструменту Ради Європи. У чинному проєкті Конвенції відсутні такі правопорушення, як незаконна вирубка лісів та незаконний вилов риби. Беручи до уваги Міжнародний план дій Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) 2001 року щодо боротьби з незаконним, незареєстрованим і нерегульованим рибальством, а також Регламент Європейського Союзу № 1005/2008, який запроваджує загальноєвропейську систему для запобігання, стримування та викорінення такого рибальства, статтю про незаконний вилов риби слід відновити в розділі 5 про природні ресурси проєкту Конвенції».
«Асамблея із занепокоєнням відзначає, що стосовно застосування Конвенції її укладачі погодилися на положення статті 51.2 («Наслідки цієї Конвенції»), яке дозволяє державам-членам Європейського Союзу застосовувати між собою правила ЄС, що належать до сфери дії цієї Конвенції, «без шкоди для повного застосування цієї Конвенції у відносинах з іншими Сторонами». Хоча таке формулювання може сприяти ратифікації Конвенції країнами ЄС і самим Європейським Союзом, воно водночас надсилає іншим Сторонам сигнал про особливе становище країн-членів ЄС».
У тексті прийнятої Позиції ПАРЄ однозначно наголосила на необхідності кодифікації екоциду на національному та міжнародному рівнях, криміналізації таких серйозних злочинів, як незаконний вилов риби та нелегальна вирубка лісів, а також на включенні недбалості — поряд із умислом — до ознак особливо тяжких злочинів проти довкілля. Окрему увагу було приділено потребі в чіткому юридичному визначенні ключових понять для їх ефективного застосування, гарантіям права на судовий перегляд у випадках бездіяльності правоохоронних органів та запровадженню дієвих моніторингових механізмів для контролю за дотриманням положень Конвенції.
Отож, позиція Парламентської асамблеї Ради Європи щодо підтримки проєкту Конвенції про захист довкілля через кримінальне право є надзвичайно важливим кроком у боротьбі за екологічну справедливість у Європі та за її межами. Позиція ПАРЄ демонструє чітке розуміння необхідності правового реагування на серйозні злочини проти довкілля. МБО «Екологія-Право-Людина» підтримує ключові рекомендації Асамблеї: від кодифікації екоциду та криміналізації незаконного рибальства і вирубки лісів до потреби у чітких юридичних визначеннях та посиленні механізмів моніторингу. Ми сподіваємось, що Конвенція стане реальним інструментом захисту природи, а не лише декларативним актом.
