Чи можлива місія «задокументувати шкоду довкіллю»?
25 квітня 2024 року команда ЕПЛ провела вебінар на тему “Задокументувати шкоду довкіллю: місія (не)можлива” для представників громадськості.
В умовах катастрофічної шкоди довкіллю, що завдається йому внаслідок війни, обмеженості ресурсів органів державної влади та необхідності оперативного здійснення заходів із фіксації впливу війни на довкілля, роль експертної громадськості у документуванні такої шкоди є критично важливою. Зібрана ними інформація є важливою для розуміння масштабів нищення довкілля та розробки стратегій відновлення після війни. Крім того, результати такої фіксації шкоди можуть служити основою для правового переслідування тих, хто порушує міжнародне та національне законодавство у сфері захисту довкілля. Із урахуванням вказаного було розроблено програму нашого вебінару.
Міжнародні правові особливості
Так, спершу обговоренню підлягала тематика стандартів доказів і доказування у національному та міжнародному праві. Юрисконсульт ЕПЛ Соломія Баран розповіла про результати дослідження практики Міжнародного суду ООН (далі – МС ООН), які демонструють важливість дотримання вимог до доказів і процедури їх представлення у цьому судовому органі. Так, у своїй практиці МС ООН неодноразово відмовляв державам у задоволенні їх позовних вимог через неналежність чи неповноту доказової бази. Окремо під час цієї доповіді обговорювались наслідки недотримання вимог до доказів та/чи доказування для проваджень в українських судах. Враховуючи той факт, що недотримання таких стандартів як на національному, так і на міжнародному рівні може тягнути за собою відмову у задоволенні позовних вимог, усі учасники заходу погодилися із тим, що в ході здійснення фіксації впливу війни на довкілля усі ці стандарти мають бути комплексно враховані.
Окрему увагу в межах цієї теми було приділено власне обговоренню стандартів доказів і доказування, які застосовуються МС ООН та Міжнародним кримінальним судом (далі – МКС). ЕПЛ раніше було здійснено детальний аналіз практики обох міжнародних судових інстанцій, актів, які регулюють діяльність цих судових органів. В результаті дослідження було сформульовано чіткі переліки вимог до доказів і доказування, про які доповідач розповідала учасникам вебінару. Розглядався також так званий «найвищий стандарт доказу», який було розроблено як універсальну формулу для доказів у різних міжнародних судових інституціях.
Щодо стандартів і вимог на національному рівні, то обговоренню підлягали вимоги Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) і шляхи їх дотримання. Зокрема, доповідач роз’яснювала такі ознаки доказів, як належність, допустимість, достовірність та достатність. В ході такого роз’яснення використовувались як приклади із наукового доробку, так і актуальна судова практика. Увагу учасників доповідач звернула і на процедуру передачі доказів, зібраних «громадськими фіксаторами», до правоохоронних органів. Переконані, що ознайомлення фіксаторів із такими нормами значно сприятиме якості зібраного доказового матеріалу і прийняттю їх до розгляду судами.
Звичайно, процес фіксації шкоди, завданої довкіллю внаслідок війни є дуже складним і багатоаспектним. Втім, для того, аби всі ці зусилля не були здійснені намарно, представникам громадськості варто враховувати описані стандарти. Звичайно, на практиці можуть виникати питання: а як саме врахувати увесь комплекс існуючих стандартів доказів і доказування. Пошук чітких та практичних відповідей на ці питання є одним із ключових напрямків подальшої роботи ЕПЛ.
Притягнення російської федерації до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю воєнними діями, є нашим моральним обов’язком. Починаючи з 2014 року команда ЕПЛ вживає всі можливі та доступні нам заходи для фіксації завданої довкіллю шкоди, з метою подальшого притягнення російської федерації до відповідальності та відшкодування збитків. Ми активно слідкуємо за нормативно-правовими змінами в цій сфері, аналізуємо чинне законодавство, проводимо так звану польову роботу, тобто виїжджаємо безпосередньо на місця завдання такої шкоди, аби зафіксувати її та передати компетентним органам для подальшого реагування. Тому ми з радістю ділимося цим досвідом з широкою громадськістю, адже вважаємо, що чим більше людей вмітимуть юридично грамотно зафіксувати завдану довкіллю шкоду, тим більший розмір компенсації ми доведемо та стягнемо з держави агресора на після воєєнне відновлення нашої природи.
Правові аспекти українського законодавства
Розкриваючи тему «Фіксація шкоди/збитків, завданих довкіллю України воєнними діями РФ: нормативно-правове регулювання та роль громадськості» юрисконсульт ЕПЛ Марта Панькевич дуже концентровано зібрала та надала учасникам вебінару всю необхідну інформацію, зокрема в частині нормативного регулювання та практичних порад, яка була б корисною та достатньою для будь-кого, хто проявить бажання стати фіксатором завданої довкіллю шкоди. Зокрема ми розглянули основні вимоги та норми Постанови КМУ № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», а також категорії шкоди, які фіксуються, та Методики розрахунку збитків по кожній з них. Детально обговорили порядок фіксації шкоди, завданої земельним та водним ресурсам, атмосферному повітрю, лісовому фонду, надрам та природньо-заповідному фонду. Також зосередили увагу на документах та матеріалах, які можуть бути доказами, що підтверджують завдану шкоду по тій чи іншій категорії, зокрема фото та відеоматеріалах, даних космічної зйомки, наявних геопросторових даних, цифрових картографічних матеріалах на постраждалі території (об’єкти) тощо. Окремо зупинилися на відомостях, які потрібно фіксувати, а саме: дата та час пошкодження (якщо відомо); дані про територію, на якій виявлено пошкодження (вулиця, урочище, геолокація, координати); причина пошкодження (якщо відомо); детальний опис виявленого пошкодження; дані про зафіксований вплив на об’єкти, суміжні із обстежуваним; детальний опис заходів, що вживались для проведення обстеження та фіксації його наслідків; детальний опис засобів і знарядь, що використовувались для проведення обстеження та фіксації його наслідків; предмети, які вилучаються під час обстеження; наявні зауваження/пояснення/нотатки тощо. Також ми ознайомили учаників вебінару з формою актів фіксації шкоди та переліком органів, яким такі матеріали потрібно передавати.
Окремо згадали про Міжнародний реєстр збитків, який, як відомо,почав працювати з 02 квітня 2024 року. Наразі ведеться прийом заяв від фізичних осіб, чиє житло було пошкоджено або знищено по категорії A 3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Проте, ми активно слідкуємо за роботою державних органів в цьому напрямку та наголошуємо на важливості відкриття Реєстру в частині можливості подання заяв по категорії B 3 Шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам, адже чисте довкілля це найдорожче, що у нас є, і росія неодмінно повинна відчути тягар відповідальності за його знищення.
Досвід і безпека
Еколог ЕПЛ Катерина Полянська, яка активно залучена до процесу фіксації впливу війни на довкілля поділилась власним досвідом та практичними порадами щодо заходів документування впливу війни на довкілля. Вона наголосила, що вивчення та фіксація впливів воєнних дій на довкілля є важливим з метою аналізу ситуації та виявлення ризиків для життя та здоров’я громадян, стану довкілля, розроблення заходів з відновлення територій, сценаріїв розвитку та екологізації. Під час таких досліджень вкрай важливим є дотримання правил безпеки, оскільки території, на яких працюють дослідники можуть бути в зоні можливих бойових дій, є забрудненими вибухонебезпечними предметами, а також небезпечними хімічними речовинами. Експерти ЕПЛ радять пройти курси протимінної безпеки та проводити дослідження в супроводі спеціалістів ДСНС або ЗСУ. Велику роль грає час проведення досліджень та прибуття на місце, оскільки деякі природні комплекси є динамічними й наслідки впливу може бути важко ідентифікувати.
Під час ідентифікації проводиться комплексне обстеження території та фіксуються впливи на всі компоненти природи (якщо є така можливість), проводиться фото та відео-фіксація, дані вносяться до актів та електронної бази даних. З метою кращої організації обстеження всі необхідні папери та матеріали готуються на підготовчому етапі виїзду.
Команда ЕПЛ обрала цільовим напрямком проведення досліджень природоохоронні території вздовж лінії фронту та вплив воєнних дій на природні комплекси України. Перші дослідження було розпочато у 2014 році за напрямками забруднення повітря та ґрунтів, впливів токсичних газів на цивільних громадян та військовослужбовців, вивчення пошкоджень об’єктів які становлять небезпеку для довкілля та життя і здоров’я громадян. З початку повномасштабного вторгнення дослідження проводилися дистанційно, з серпня 2022 року розпочато польові виїзди. Було проведено дослідження в Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях за напрямками вивчення різних типів впливів воєнних дій, хімічного забруднення ґрунтів внаслідок обстрілів, дослідження пожеж, вивчалися наслідки підриву греблі Каховської ГЕС на території, що розташовані вище греблі на території НПП «Камʼянська Січ».
Зрештою, ми сподіваємось, що надана нами інформація була корисною та буде практично застосовуватись учасниками вебінару на практиці, а також надихне інші громадські організації активно і правильно здійснювати фіксацію впливу війни на довкілля. ЕПЛ готова в подальшому надавати консультаційну допомогу бажаючим застосувати отримані знання на практиці, а також долучитися до процесу фіксації шкоди, завданої довкіллю, та притягнення російської федерації до матеріальної відповідальності.
Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
