Гірському масиву Свидовець досі загрожує знищення через плани зведення гірськолижного курорту. Вже 8 років триває боротьба з окремими представниками лісового та курортного бізнесу, у яких є зовсім інше бачення розвитку цієї території. Згідно з проектом, оприлюдненим у Реєстрі оцінки впливу на довкілля, на території̈ Свидовця планується спорудження 23 підйомників, облаштування 230 км лижних трас, будівництво 120 ресторанів, 60 готелів, 390 котеджів (житловою інфраструктурою передбачено розміщення 18 000 відпочивальників щоденно), спорудження 17 пунктів прокату спорядження, 10 торгових центрів, а також розважальних закладів, банків, 3 фітнес-центрів, медичних установ, 5 багатоповерхових парковок на 6000 автомобілів. Комплекс розрахований̆ на прийом одночасно більше 22 000 осіб. Передбачено облаштування водосховищ, підпірних дамб на водозаборах, підпірних стінок по руслах малих річок та струмків щоб забезпечити всі потреби відпочиваючих та курорту у воді. Лісові ж господарства не чекають зведення курорту й проводять оптимізацію лісових екосистем, схилів та берегів річок за власним баченням.
Планована діяльність має складний довгостроковий характер впливів на всі компоненти природних комплексів (геологічний фундамент, ґрунти, води, повітря, клімат, флору та фауну), в масштабах, більших, ніж зазначена в проектній документації площа туристичного комплексу.
Ми вважаємо цю діяльність неприпустимою та такою що знищить цю природну територію.
Цього літа на Свидовці було організовано «Літню школу зі збереження біорізноманіття на прикладі гірського масиву Свидовець» Маршрути пролягали до заповідного гірського озера Герешаска, гори Стіг (1704 м), Крачуняска (1686 м), Великий Котел (1770 м), схили гори Ворожеска (1731 м). Учасниками школи Було пройдено більше 50 км, зроблено 4257 спостережень (спостереження доступні в додатку «INaturalist» в проекті «Біорізноманіття Свидовця»), відмічено в першу чергу координати місць зростання червонокнижних видів рослин, видів що охороняються Бернською Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, регіонально-рідкісних видів. Ідентифіковано 397 видів рослин і тварин.
Види рослин, занесені до Червоної книги України, місця зростання яких було визначено під час школи:
Айстра альпійська (Aster alpinus L.).
Анемона нарцизоцвіта (Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub).
Бешишниця звичайна (Swertia perennis L.).
Билинець комарниковий, або довгорогий (Gymnadenia conopsea).
Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis).
Гронянка півмісяцева, ключ-трава (Botrychium lunaria).
Деревій язиколистий, чихавка язиколиста (Achillea lingulata Waldst. & Kit.) .
Журавлина дрібноплода (Vaccinium microcarpum)
Зозульки м’ясо-червоні, пальчатокорінник м’ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata)
Зозульки плямисті, пальчатокорінник плямистий (Dactylorhiza maculata)
Зозульки травневі, пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis).
Коручка темно-червона (Epipactis atrorubens)
Коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine).
Лілія лісова (Lilium martagon L.).
Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.).
Місячниця гірська, або лунарія оживаюча (Lunaria rediviva L.).
Нитинка терниста, плаунок плауновидний, плаунок плауноподібний (Selaginella selaginoides (L.).
Орлики чорнуваті, орлики чорніючі (Aquilegia nigricans Baumg.).
Осока бідноцвіта, осока малоквіткова (Carex pauciflora Lightf.).
Очки гладенькі (Biscutella laevigata L.).
Первоцвіт Галлера (Primula halleri J.F.Gmel.).
Плаун альпійський або дифазіаструм альпійський (Diphasiastrum alpinum).
Плаун баранець, баранець звичайний (Lycopodium selago).
Плаун колючий, плаун річний (Lycopodium annotinum L.).
Родіола рожева (Rhodiola rosea L.)
Рододендрон східнокарпатський (рододендрон миртолистий) (Rhododendron myrtifolium)
Сабуліна весняна (Sabulina verna (L.)
Сон білий, також сон альпійський (Pulsatilla alba Reichenb.).
Тирлич безстебловий (Gentiana acaulis L.).
Тирлич жовтий (Gentiana lutea L.)
Тирлич крапчастий (Gentiana punctata L.).
Тирлич роздільний (Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz)
Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.).
Шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.).
Язичок зелений (Dactylorhiza viridis)
Тварин:
Тритон карпатський Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880)
Саламандра плямиста Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758)
Махаон Papilio machaon (Linnaeus, 1758)
Сатурнія руда Aglia tau (Linnaeus, 1758)
Вивчалися також первинні угруповання лохинників, пухівкових мезотрофних боліт, мохових приджерельних угруповань, верхового оліготрофного сфагнового болота, вільхові криволісся (лелечі) біля вершин, які мають важливе грунтоутворююче, водозберігаюче та лавиностримуюче значення, однак заплановані під знищення.
На схилах Свидовця розташовані старовікові квазіпралісові ділянки, зведення гірськолижних трас вимагатиме їх вирубування.
Надзвичайно важливим є функціонування гірських водно-болотних екосистем, їх роль в накопиченні карбону, утриманні водних ресурсів, пом’якшенні впливів змін клімату на гірські природні комплекси. Однак надмірне споживання водних ресурсів великими комплексами відпочинку та гірськолижними курортами може знищити ці екосистеми.
Проектована діяльність може завдати значної шкоди природним комплексам верхів’я транскордонної річки Тиса та вплинути на стан басейну річки, оскільки заплановано зарегулювання стоку річки Чорна Тиса та її приток, шляхом створення водосховищ та використання значних обсягів водних ресурсів для потреб функціонування курорту. Співробітниками ЕПЛ було розраховано обсяги витрат для водопостачання (питне) із розрахунку 22 тис. відпочивальників; води для виробництва штучного снігу; води для потреб об’єктів інфраструктури. Зокрема потреба у воді для базового осніження трас курорту складе 787 тис. куб. м води, що відповідає усьому водоспоживанню міста Яремче протягом 5 років. Фактичне водоспоживання (річне) очікується на рівні 2 117 тис. куб. м води із підземних джерел плюс, щонайменше, 787 тис. куб. м із поверхневих джерел. Створення водосховищ та накопичення більше 1 млн 260 тис. т води для потреб комплексу. Також буде спричинено негативних вплив на водні екосистеми через забруднення поверхневих вод недоочищеними стоками.
Також важливим є те що територія Свидовця вже має природоохоронний статус і діяльність зі знищення природних екосистем повністю суперечить цілям охорони природи. Свидовецький хребет й долина річки Чорна Тиса є затвердженими природоохоронними територіями міжнародного значення — частинами Смарагдової мережі. Вся територія між високогірною частиною та річкою Чорна Тиса також є затвердженою проектованою територією Смарагдової мережі. Таким чином дії зі зведення курорту суперечить інтересам держави в рамках виконання Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу (збереження територій Смарагдової мережі).
У долині Чорної Тиси, її притоки Апшинця та на схилах Свидовця розташовані території природно-заповідного фонду лісовий заказник місцевого значення «Смерекові Карпати», гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Ворожеська», гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Герешаська», ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Андромеда», ботанічний заказник місцевого значення «Станіслав», гідрологічний заказник місцевого значення «Апшинецький», іхтіологічний заказник місцевого значення «Біла та Чорна Тиса».
Територія Свидовецького хребта є резервом для виконання показників створення природно-заповідного фонду, затверджених Кабінетом Міністрів України (Постанова від 6 серпня 2014 р. № 385) в рамках Державної стратегії регіонального розвитку України. Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки» (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 47, ст. 405), територію Свидовецького хребта передбачено включити до національного природного парку «Свидовецький» (15000 га).
Це не єдині складнощі з якими стикнувся Свидовець, на ньому також наявний безконтрольний джипінг та пересування важкою технікою, збір природних ресурсів, надмірне рекреаційне навантаження на заповідні озера, що ще раз підкреслює важливість запровадження системи належного екологічного контролю та моніторингу в нашій державі. Ця територія є цінною в національному масштабі, вона є унікальною для України, це наша природна спадщина, яку потрібно зберегти.
Катерина Полянська, старший еколог ЕПЛ, фото автора.
