Сьогодні в екологічному календарі відзначається Міжнародний день дій на захист річок (раніше називався Всесвітній день дій проти гребель, на захист річок, води і життя). Ключовою метою цієї дати є привернення уваги широкої громадськості, політиків та бізнесу до важливості річкових екосистем і шкоди, яку наносять їм греблі, а також збереження вільнотекучих річок.
Русло та заплава Десни – єдиної не зарегульованої великої річки рівнинної України. Фото – Деснянське БУВР
Темою цьогорічного Дня дій на захист річок є «Права річок». Одним із ефективних способів збереження прав річок є надання їм офіційного юридичного статусу. Так, у Новій Зеландії ще 4 роки тому річка племені маорі Вангануї отримала статус юридичної особи після 170-річного судового процесу, а майже одразу після цього в Індії суд визнав дві найбільш важливі в релігійному житті країни річки Ганг і Ямуна (Джамна) юридичними особами та живими істотами.
Найновіший приклад стався всього місяць тому у Канаді – річці Мегпай у провінції Квебек присвоїли статус юридичної особи на базі двох резолюцій місцевої влади. Відтепер річка, як юридична особа, має дев’ять різних прав і можливість мати законних опікунів. Основною метою такого рішення стало недопущення будівництва на річці греблі гідроелектростанції.
Саме ГЕС та інші гідротехнічні споруди є однією з головних загроз для річкових екосистем, разом із забрудненням води та надмірною експлуатацією біоресурсів.
В наш час в Україні існує 13 великих ГЕС та ГАЕС та біля 100 малих ГЕС (потужністю до 10 МВт). Крім цього, наші річки перегороджені сотнями технічних водосховищ та тисячами ставків. Найбільш постраждалими річками є Південний Буг (об’єм всіх водосховищ і ставків на цій річці перевищує її річний стік), Дніпро, Рось, Случ та Збруч.
Враховуючи це, сьогодні ЕПЛ вкотре нагадує про недопустимість будівництва нових ГЕС на українських річках. Основні аргументи проти нових ГЕС:
Навіть за наявності рибопропускних споруд (рибоходів), греблі ГЕС серйозно порушують міграції іхтіофауни та інших гідробіонтів, а також рух біогенних елементів (вуглецю, азоту, фосфору, сірки, калію, кремнію тощо) по руслу і заплаві річки;
Разом із затопленням великих територій під водосховища, це призводить до суттєвого збіднення біорізноманіття річок як вище, так і нижче греблі. Приміром, через каскад ГЕС на Дніпрі у річці зникли всі осетрові та оселедці. Плановане будівництво каскаду ГЕС на Дністрі загрожує знищити в річці та її заплаві десятки видів фауни і флори.
Рибоходи, які використовуються на ГЕС в Україні за європейськими мірками є недостатньо ефективними. Крім цього, власники малих ГЕС часто не використовують їх належним чином, щоб зекономити кошти, або виробити більше дорогої електроенергії;
В умовах посилення наслідків антропогенної зміни клімату все частіше українські річки страждають від маловоддя. Створення нових водосховищ посилює випаровування і, відповідно, ще більше знижує рівень води у річках;
Для більшості річок України, особливо для гірських, характерна значна різниця між значеннями максимальних і мінімальних витрат протягом року (до сотень разів), а тому ГЕС мають порівняно низьку частку використання встановлених потужностей. Ця проблема відрізняє карпатські річки від, наприклад, альпійських, що завдяки льодовиковому живленню є повноводними і в спекотну пору.
Крім цього, наголошуємо на необхідності встановлення суворих вимог щодо модернізації існуючих ГЕС з використанням кращих доступних технологій, зокрема створення ефективних рибоходів на каскаді Дніпровських ГЕС та підвищення ефективності використання енергії водних потоків на всіх існуючих ГЕС.
Також, розглядати варіанти встановлення ГЕС на штучних водотоках (канали, скидні труби тощо) і розвивати інші альтернативні джерела енергії, використання яких не пов’язане зі знищенням природних екосистем.
ЕПЛ найближчим часом опублікує аналітичний документ з рекомендаціями щодо зменшення негативного впливу малої гідроенергетики в Україні.
Контакти:
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ
b.kuchenko@epl.org.ua (096) 417-38-85
