Двадцять років тому прийняття «Пекінської декларації та Пекінської платформи дій» 189-ма урядовцями позначило поворотний момент в історії прав жінок. Передовий план залишається могутнім джерелом мотивації в боротьбі за реалізацію рівних можливостей для жінок та дівчат. Незважаючи на значний прогрес, досягнутий за минулі десятиліття, багато чого ще треба зробити для того, щоб гарантувати жінкам та дітям здоровий спосіб життя, освіту та повну соціальну інтеграцію.
Жінки займають понад 30% посад у національному законодавчому органі в 42 країнах світу, але дівчата ще й досі не мають таких самих освітніх можливостей, як хлопці в країнах Африки, розташованих на південь від Сахари, Океанії та в західній Азії.
Гендерна рівність — це не тільки занепокоєння половини населення землі; це й права людини, занепокоєння для всіх нас, тому що жодне суспільство не може розвиватися — економічно, політично або соціально — коли половина цього населення маргіналізується. Ми нікого не повинні залишати без уваги.
Це рік глобальних дій. Урядовці приймуть новий набір Цілей Сталого Розвитку та будуть працювати разом, щоб скласти план важливої угоди щодо клімату та розробити рамки для забезпечення фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми сталого розвитку. Учасники повинні бути достатньо розумними, щоб пам’ятати, що інклюзивний сталий розвиток може бути виконаний тільки тоді, коли всі права людей, у тому числі гендерна рівність, захищенні, визнані та виконані.
Троє з нас (Мері Робінсон, Крістіана Фігерес, Аміна Дж. Мохаммед*) — кожна з різних континентів — підтримують ці міжнародні процеси. Ми поділяємо загальну мотивацію для нашої роботи: захищаючи нашу планету для наших дітей та онуків, а також забезпечуючи розвиток світу, де всі люди — незалежно від їхньої статі, сексуальної орієнтації, раси, релігії, віку, недієздатності — мають рівні можливості для досягнення своїх бажань.
Надзвичайно важливо, що ми продовжуємо активно залучати чоловіків та хлопців у боротьбу проти статевої дискримінації та насильства. У нас є можливість забезпечити краще майбутнє та виховати нове покоління дівчат та хлопців, які поважають один одного та працюють разом, щоб захистити права всіх людей.
Наслідки ненадання дівчатам рівного права голосу, вибору та можливостей впливають не тільки на їхнє життя, але й на майбутнє планети. Зусилля, спрямованні на просування стабільного інклюзивного сталого розвитку та боротьбу проти змін клімату, нерозривно пов’язані між собою. Якщо ми дбаємо про розвиток, ми також повинні піклуватися про наслідки викидів парникових газів по всьому світу. Та якщо не вжити термінових заходів, ми безповоротно зашкодимо природній системі, від якої залежать наше життя.
Це не проста загроза, яку ми можемо відкласти, допоки ми не викорінили бідність в усьому світі. І це не проблема, яку ми можемо залишити на вирішення майбутнім поколінням. Зміна клімату, залишившись без уваги — разом з іншими нестійкими моделями розвитку — може звести нанівець досягнення останніх десятиліть. Всі країни — розвинені та ті, що розвиваються — повинні зіграти свою роль у забезпеченні стабільного миру для наших дітей.
Жінки знаходяться в числі найбільш вразливих до впливу нестійких практик і змін клімату, тому що вони часто не мають самостійного доходу або прав на землю. У багатьох країнах жінки відповідальні за провізію води та їжі для своїх сімей. І коли звичайні джерела цих ресурсів руйнуються, жінки змушені їхати далі і витрачати більше часу, працюючи за менші прибутки. Дефіцит вимагає від них зробити важкий вибір, такий як призупинення шкільного навчання дітей або вирішення, хто з членів сім’ї може дозволити собі пропустити прийом їжі.
У багатьох будинках по всьому світі жінки перебувають у самому серці освоєння водних, продовольчих і енергетичних ресурсів, тож знають не з чуток про проблеми та можливі рішення в цих областях. У наших бесідах з жінками по всьому світу, ми чуємо про їхню боротьбу, але також і їхні ідеї, багато з яких, якщо їх застосовувати, можуть сприяти значним змінам. Жінки найбільш переконливо виступають за рішення, які їм потрібні, тому вони повинні бути в центрі прийняття рішень з питань сталого розвитку та пом’якшення наслідків зміни клімату.
Протягом найближчих тижнів, під час 59-ої сесії Комісії зі становища жінок в Нью-Йорку (Commission on the Status of Women) міжнародне співтовариство підведе підсумки прогресу, який був зроблений на шляху до досягнення того, що було обіцяно 20 років тому в Пекіні, і оцінити, де необхідні додаткові зусилля.
Цей рік буде вирішальним. Міжнародна конференція щодо фінансування розвитку (Financing for Development conference) в липні, Спеціальний Саміт зі сталого розвитку (Special Summit on Sustainable Development Goals) у вересні та Конференція ООН зі зміни клімату (UN Climate Change Conference) у грудні дають нам можливість цілком забезпечити гендерну рівність, розширити права та можливості жінок у спробі забезпечення сталого розвитку та боротьби зі змінами клімату.
Троє з нас прокидаються кожного ранку з думкою про те, як це здійснити. І кожен повинен так робити. Ми закликаємо всіх жінок та чоловіків приєднатися до нас та зробити все можливе, щоб їхні голоси були почуті; скористатися нагодою для створення справедливого та рівноправного майбутнього для всіх людей на землі.
*Мері Робінсон, колишній президент Ірландії та Верховний комісар ООН з прав людини, зараз є президентом “Фонду Мері Робінсон – Кліматична справедливість” і Спеціальним послом Генерального секретаря ООН з питань зміни клімату.
Крістіана Фігерес, виконавчий секретар Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (РКЗК ООН).
Аміна Дж. Мохаммед, спеціальний радник Генерального секретаря ООН і помічник Генерального секретаря у “Плануванні розвитку після 2015 року” з 2012 року.