Нещодавно ми писали як Мінприроди розподілило кошти за бюджетною програмою № 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» у 2019 році.
Окрім цього, в цьому році були розподілені і інші «екологічні» кошти державного бюджету. Зокрема:
69,033 млн гривень за бюджетною програмою 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” ;
579,718 млн гривень на «Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності» .
На жаль, розподіл знову відбувався за непрозорою процедурою і тому знову кошти, на думку ЕПЛ, будуть витрачені неефективно і природоохоронний ефект буде мінімальний.
Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища
Зокрема, за бюджетною програмою 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” будуть виділені кошти на реконструкцію очисних споруд у Вінниці, Болехові та Дрогобичі, закуплений транспортний засіб в НПП «Подільські Товтри» та реконструйований лісорозсадник у ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр”. Майже половину від загальної суми коштів (трохи менше 33 млн гривень) отримає знову Умань – на різні роботи в дендропарку «Софіївка» та на будівництво притулку для утримання безпритульних тварин.
Очевидно, що навряд чи дані заходи можна віднести до «пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища». І тому виникає питання в доцільності існування цієї окремої бюджетної програми, оскільки кошти фактично виділяються по суті на такі ж самі заходи, як і з іншої бюджетної програми «Проведення природоохоронних заходів».
Субвенції місцевим бюджетам
Набагато більша сума була розподілена на субвенції місцевим бюджетам.
Її розподіл повинен здійснюватися відповідно до прийнятої в цьому році постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності».
Зокрема, субвенції можуть виділятися лише на:
охорону і раціональне використання водних ресурсів;
охорону атмосферного повітря;
охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів;
охорону і раціональне використання ресурсів тваринного світу (крім будівництва та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин);
раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів.
А умовами надання субвенції є:
співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі не менше ніж 10 відсотків загальної кошторисної вартості природоохоронного заходу, залучення на ці цілі інших джерел, не заборонених законодавством;
фінансування природоохоронних заходів, передбачених програмами з охорони навколишнього природного середовища з обсягами фінансування за джерелами та у році, на який пропонується включити захід;
наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх державної експертизи.
На жаль, розподіл субвенцій відбувся за непрозорою процедурою, як і вищезгаданий відбір заходів для реалізації за іншими бюджетними програмами Мінприроди. І тому замість об’єктивного відбору заходів, які зможуть найбільш ефективно вирішити найнагальніші екологічні проблеми, розподіл коштів відбувся в «ручному» режимі. І судячи за переліком заходів, вміння лобіювати свої інтереси в Мінприроди та політичні моменти зіграли не останню роль у відборі заходів.
Зокрема, нами були відмічені такі негативні моменти:
окремі заходи, на які пішли субвенції прямо шкодять довкіллю (наприклад розчистка річок на природних ділянках);
окремі заходи не пройшли процедуру ОВД і, відповідно, виділяти кошти на їхнє проведення до завершення процедури недоречно, оскільки за результатами процедури ОВД проект може бути кардинально змінений чи взагалі заборонений до реалізації;
значні обсяги коштів отримали забезпечені в масштабах України органи місцевого самоврядування (наприклад, Лохвицький, Броварський та Києво-Святошинський райони, міста Умань, Біла Церква, Чорноморськ) які б могли фінансувати свої заходи самостійно;
більшість коштів була виділена на ті області, які мають великі обсяги екологічних фондів і могли б фінансувати свої заходи самостійно. Наприклад Київська область отримала приблизно 95 млн гривень субвенцій (16 % загальної суми), Івано-Франківська 91 млн гривень (15,7 %). В той же час області з невеликим обсягом екофонду, як Херсонська та Тернопільська, отримали 8,5 та 12 млн гривень відповідно;
частина областей взагалі не отримала жодних субвенцій. Чи це пов’язано з низькою якістю заявок на фінансування чи з іншими причинами, встановити неможливо через відсутність публічності в процесі розподілу.
На що пішли кошти субвенцій?
Перш за все, кошти пішли на заходи, які пропонували самі органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх пріоритетів. Зокрема, це будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд, придбання техніки для вивезення ТПВ, будівництво полігонів ТПВ та розчистка річок, ставків та озер тощо.
Цікавим є виділення 22,5 млн гривень на «Придбання обладнання та машин для збору, транспортування та складування відходів лісозаготівельної промисловості для Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Віноблагроліс”». Безперечно, те, що Україна за прикладом розвинених держав, підтримує бюджетними коштами ведення лісового господарства, є позитивним. Проте виникає сумнів виділення доцільності саме на машини для транспортування відходів лісозаготівельної промисловості. Фактично, кошти виділяються на мінімізацію впливу на довкілля від заходів, які значно шкодять довкіллю (рубок лісу). На нашу думку, набагато логічніше було б виділяти кошти на забезпечення заробітної плани лісової охорони за умови зменшення обсягів рубок.
Окремо відмітимо виділення 10 млн гривень Лохвицькій районні раді на «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту».
Якщо навіть відкинути той момент, що навряд чи річку Сула можна зарахувати до «об’єктів комунальної власності», то виникає питання, яким чином Мінприроди не могло помітити, що станом на момент, коли приймалось рішення про розподіл коштів, проект робіт тільки почав процедуру ОВД? Яким чином цей проект міг мати висновок державної будівельної експертизи, якщо така експертиза вимагає наявність висновку ОВД?
Тому, якщо підсумувати результати аналізу, то розподіл коштів на субвенції для здійснення природоохоронних заходів місцевим бюджетам за бюджетною програмою “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” має такі ж самі системні недоліки, як і розподіл коштів за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів».
На думку ЕПЛ, аби «екологічні» кошти державного бюджету справді використовувалися ефективно і з максимальною користю для довкілля, треба терміново вносити зміни в низку нормативно-правових актів щодо використання коштів екофондів. Нами готуються відповідні пропозиції на Мінприроди.
Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82
——————————————————————————————————————————
Матеріал підготовано за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Окремі думки, висловлені в матеріалах, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точку зору Міжнародного фонду «Відродження».