30 жовтня ЕПЛ провела польовий виїзд, який був присвячений аналізу дотримання ДП «Житомирський лісгосп» екологічних умов отриманого висновку з оцінки впливу на довкілля на проведення рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар.
Використовуючи Відкритий реєстр лісорубних квитків та плани лісонасаджень Житомирського лісгоспу, нами було обрано ділянки з різним статусом рубок для забезпечення комплексної перевірки. Загалом, було обстежено 2 ділянки суцільних санітарних рубок та 3 – суцільних рубок головного користування (РГК) у Тригірському лісництві, а також 3 ділянки суцільних РГК у Пилипівському лісництві.
Ще на початку маршруту в поле зору потрапив факт спалювання в придорожній канаві порубкових решток, яке відбувалось без контролю працівників після рубки просіки в 11-му виділі 123-го кварталу Тригірського лісництва. І хоча за 100 м саме проводилась суцільна санітарна рубка, а волога погода не дозволяла швидкого поширення вогню, такі дії є порушенням Правил пожежної безпеки в лісах. Оскільки спалювання відбувалось на межі зі стіною лісу, а тління вже перекинулось з порубкових решток на лісову підстилку, що загрожувало безконтрольним поширенням вогню та подальшим горінням торфу.
Безконтрольне спалювання порубкових решток призвело до тління лісової підстилки
Першою було обстежено ділянку РГК у виділі 2 кварталу 86 Тригірського лісництва. Схоже, що рубка була нещодавно завершена, оскільки ще не всі колоди вивезені. Проте вже можна було зробити певні підсумки стосовно того, як дотримуються умови висновку з ОВД. Зокрема, ми помітили, що дотримано вимоги по залишенню великих дерев на зрубах – залишено щонайменше 11 дубів середнього віку на площі 1,2 га (вимагається 5 дерев/га для твердолистяних порід). Однак, так само видно, що на ділянці практично відсутня мертва деревина (не більше 1 кубометра на гектар, при вимогах щонайменше 5 м3/га). Крім цього, було виявлено, що спалювання порубкових решток відбувалось на відстані менше 10 метрів від молодого лісу та залишених окремих дерев. Хоча, згідно чинних нормативів, дотримання яких також згадане як екологічна умова висновку ОВД, така відстань має складати не менше 25 м.
Спалювання порубкових решток відбувалось на відстані 5-7 метрів від молодого лісу, що створює знаний ризик виникнення пожежі.
Наступним було обстежено виділ 8 кварталу 88, теж у Тригірському лісництві. На цій вирубці площею 1 га, окрім біля 20 дерев дуба і груші середнього віку та стиглої сосни, також було залишено декілька сухостійних дерев і декілька повалених стовбурів на різних стадіях розкладу. Тобто, вимоги по залишенню живих дерев та мертвої деревини витримані, і ця ділянка виглядає більш сприятливо для збереження біорізноманіття. Варто зазначити, що і тут спалювання порубкових решток відбувалось на відстані біля 4-5 м від залишених поодиноких дерев, але принаймні не біля стіни молодого лісу, що загрожувало б лісовою пожежею.
Залишені поодинокі живі дерева та сухостійні стовбури є позитивним прикладом ведення лісового господарства із дотриманням висновку ОВД
На решті обстежених ділянок в обох лісництвах суцільні РГК ще не були завершені, а тому неможливо сказати, чи будуть дотримані вимоги по залишенню поодиноких дерев та мертвої деревини після завершення рубок. Проте, на всіх обстежених ділянках виявлено, що всі старі дуби відводяться під рубку, а залишається лише певна кількість дерев середнього віку. Формально це не порушує умови висновку з ОВД, однак свідчить про небажання лісівників враховувати при проведенні рубок інтереси збереження біорізноманіття. Адже, 5-10 залишених дубів середнього віку за значенням для біорізноманіття не замінять одного старого. А 2-3 залишених на ділянці рубки старих дерева, на доповнення до десятка середньовікових, особливо не вплинуть на отримані лісгоспом прибутки, однак можуть слугувати важливим біотопом для гніздування великих птахів.
Також заслуговують на увагу суцільні санітарні рубки (ССР) після весняних низових пожеж, які було помічено на окремих ділянках у Тригірському лісництві. Так, у виділі 6 кварталу 69 було проведено ССР по сосновому деревостану, площею 0,4 га, після якої залишено всього декілька молодих дерев дуба, висотою по 6-8 м. Хоча низові пожежі є більш небезпечними саме для молодих дерев, а великі дерева (особливо сосни) завдяки своїй товстій корі мають більші шанси пережити пожежу. Більше того, проведений в Україні експеримент із контрольованої низової пожежі в сосновому деревостані показав, що низові пожежі стимулюють відпад у насадженнях ослаблених та пригнічених дерев із тонких та середніх ступенів товщини, і за кінцевим результатом відповідають впливу рубок догляду.
Дійсно, залишені на оглянутій нами рубці молоді дубки та береза справляють враження вже загиблих дерев. Водночас великі сосни на сусідніх із рубкою ділянках, які теж «постраждали» від низової пожежі, переважно зберегли зелену хвою навіть через півроку після пожеж. Що свідчить про відсутність серйозних пошкоджень цих дерев. Навряд чи на одній ділянці прямокутної форми всі дерева загинули від пожежі, а зовсім поруч – більшість дерев вижили.
Крім того, ділянки, де пройшла низова пожежа, є захищеними від наступної пожежі протягом наступних років, що робить ще більш нелогічним вирубування суцільними санітарними рубками частково пошкоджених сосен, замість їхнього подальшого вирощування для заготівлі ділової деревини в експлуатаційних категоріях лісів.
Ділянка суцільної санітарної рубки після весняної пожежі. Помітно, що сосни, які ростуть поруч, теж були пройдені низовою пожежею, однак переважно не постраждали серйозно.
Підводячи підсумок, можна зазначити, що Житомирський лісгосп переважно дотримується вимог висновку з ОВД. Найбільш поширеним порушенням можна вважати спалювання порубкових решток біля стіни лісу або залишених поодиноких дерев, що також є порушенням Правил пожежної безпеки в лісах України. І нехтування лісгоспу цими правилами виглядає дуже дивно на фоні того, що поруч є ділянки, пошкоджені пожежами. Також не завжди дотримується вимога щодо залишення достатніх кількостей мертвої деревини на ділянках суцільних рубок. Проте поза формальними вимогами законодавства, найбільшою проблемою залишається нехтування лісівниками інтересів збереження біорізноманіття і екосистемних послуг лісів, а також принципів наближеного до природи лісівництва. Врахування цих принципів дозволило б забезпечити безперервне існування різновікових мішаних деревостанів навіть у експлуатаційних лісах, що в свою чергу позитивно вплинуло б на збереження і відновлення лісового біорізноманіття та підтримку екосистемних послуг лісів.
Довідкова інформація: новину підготовлено у рамках проекту «Подолання системних порушень у сфері охорони довкілля через виявлення порушень у процедурі оцінки впливу на довкілля (ОВД)», що реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Окремі думки, висловлені в матеріалах, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точку зору Міжнародного фонду «Відродження».
Контакти:
Кученко Богдан, еколог ЕПЛ
office@epl.org.ua bohdankuchenko@gmail.com
