Блок четвертий був присвячений засіданню Каховської платформи, який складався із двох частин. Перша частина стосувалась окреслення результатів польових досліджень Каховського регіону після підриву Каховської греблі, а саме: Яків Дідух, Іван Мойсієнко представили результати, які стосувались: втрати біорізноманіття, зміни рослинності у долині річки Кам’янки (права притока Дніпра), проведення моніторингу рослинності у долині річки Кам’янки (права притока Дніпра), розвиток рослинного покриву на мулах днища Міловської затоки, заростання відкладів драйсени, заростання вербами дна Каховського водосховища, обводнені угрупування. Продемонстрували за допомогою фотографій панораму вербових заростей Лівобережжя Дніпра, формування заростей верби на бідних сухих піщаних відкладах, зарості тополі чорної біля м. Запоріжжя, формування заростей тополі білої та адвентивної злинки канадської, адвентивні види, різні типи заростання дна Каховського водосховища, суксеційні стадії заростання водойм. Продискутували про оцінку біомаси компонентів верби червоніючої з Каховського водосховища, співвідношення між компонентами верби та тополі, про розробку математичного апарату для обрахунку збитків екосистем, про схему екосистемних послуг, співвідошення їх вартісної та цінносної оцінки, вікові зміни показників висоти верб та біомаси вербових насаджень.
Методи оцінки: ринково-вартісні, економічні; витратно-енергетичні, фізичні; інформаційно-соціальні, заміщуючі.
Представляв резолюції Міжнародної науково-практичної конференції «Катастрофа Каховського водосховища: рік «післязавтра» і перспектива майбутнього» у Херсоні, Олександр Ходосовцев і навів такі ключові положення:
темпи відновлення природних екосистем на дні колишнього водосховиша значно перевищують очікувані та дозволяють спростувати попередні прогнози щодо можливих передумов для формування пилових бур, домінантного розвитку адвентивної флори та поширення карантинних видів рослин;
як на правому, так і на лівому березі Дніпра, в межах регіонів споживання водних ресурсів з колишнього Каховського водосховища фіксується суттєве ускладнення водоспоживання внаслідок скорочення водопостачання і навіть повної втрати традиційних джерел води; на тимчасово окупованій лівобережній території проблема водопостачання є однією з домінуючих при аналізі доступних джерел інформації;
відновлення інфраструктури життєдіяльності постраждалих громад на даний час можливе тільки в межах деокупованих громад за умови безпекової ситуації, деокупована територія вже зараз є полігоном для реалізації інноваційних рішень (наприклад спорудження водогонів), у той час як значні площі залишаються недоступними у зоні бойових дій та окупації, що виключає можливість почати реконструкцію і відновлення у будь-якій формі вже зараз.
організаторам конференції звернутись до Кабінету Міністрів України з листом, в якому б окрім головних результатів роботи конференції були зазначені головні застереження щодо передчасного фінансування усіх проєктів, повʼязаних з відновленням Каховської ГЕС.
Обговорили про сучасні цифрові технології як ефективний інструмент моніторингу впливу воєнних дій на довкілля, Олександр Гарбар зазначив, що дистанційний моніторинг – найбільш доступний (і часто безальтернативний) спосіб отримання інформації про стан територій у зоні воєнних дій. Наявні онлайн сервіси для дистанційного моніторингу довкілля, до прикладу, Global Forest Watch (GFW) — вебплатформа та інструмент для моніторингу лісів (https://www.globalforestwatch.org/), Global Forest Change — інтернет-ресурс на основі хмарних ресурсів Google Earth Engine (https://glad.earthengine.app/view/global-forest-change).
Згадав про Оселищну концепцію збереження біорізноманіття (Директива Ради 92/43/ЄEC (21.05.1992) «Про охорону природних середовищ існування та дикої флори і фауни») – основа природоохоронної діяльності в Європі. Проєктом Закону України “Про Смарагдову мережу” передбачено для кожної території Емеральд розробити план управління з детальним картуванням біотопів, що дозволить здійснювати не лише управління на цих
територіях, але і моніторинг їхнього стану. Розповів про дешифрування космічних знімків: Сентінел-2— космічна місія дистанційного зондування Землі, запущена Європейським космічним агентством (ESA) у рамках програми «Коперник» для здійснення дистанційного спостереження.
Барбара Гайнц розповіла про плани щодо майбутнього Каховської греблі: висновки за результатами інтерв’ю-досліджень в Україні, а саме:
Гребля, побудована в 1956 році, принесла більше шкоди, ніж очікуваної користі. Це підкреслює необхідність перегляду минулих рішень та пошуку нових підходів.
Існують сучасні альтернативи традиційним великим греблям і водосховищам. Вони передбачають використання меншого водосховища, кількох невеликих гребель і труб, що дозволить залишити більше землі для природи.
Війна призвела до довгострокових збитків, зокрема через відтік населення та занепад сільського господарства. Це також вплинуло на екосистеми та економіку регіону.
Природа починає відновлюватися після руйнувань. Формуються нові дикі степи, що створює необхідність збереження природоохоронних територій як в Україні, так і в ЄС.
Наголошується на важливості обдуманого підходу та консультацій, адже поспішні рішення можуть призвести до проблем. Війна ускладнює цей процес, але швидке та правильне прийняття рішень залишається необхідним.
Згадується три потенційні сценарії розвитку ситуації, що потребують додаткового аналізу та врахування при прийнятті рішень щодо будівництва нових гребель чи управління водними ресурсами.
Анатолій Павелко зробив огляд аналітичного документа Українського кліматичного офісу: моделі вирішення проблеми підриву Каховської греблі. Тож, для вирішення проблем, що виникли після підриву Каховської греблі можуть бути запропоновані кілька моделей і стратегій: відновлення греблі та водосховища, альтернативні системи водопостачання, реконструкція екосистем та природоохоронні заходи, інноваційні технології та сталий розвиток, партнерство та міжнародне співробітництво
Ефективне вирішення проблеми потребуватиме комплексного підходу, що включає відновлення інфраструктури, захист екосистем, а також адаптацію до нових умов.
Частина друга була приділена огляду документа щодо проведення комплексних досліджень ложа Каховського водосховища та прилеглих територій, Анатолій Павелко, Катерина Полянська вказали, що це має важливе значення для розуміння екологічних, економічних та інфраструктурних наслідків руйнування греблі. Таке дослідження допомагає оцінити зміни в екосистемі, рослинності, водних ресурсах та стані ґрунтів.
Микола Хорєв описав вплив війни на зрошення у Каховському регіоні, адже війна в Україні, зокрема руйнування Каховської греблі, суттєво вплинула на систему зрошення в Каховському регіоні. Це і втрата доступу до водних ресурсів, пошкодження інфраструктури, загроза продовольчій безпеці, спричинило нові виклики для фермерів та викликало нагальну потребу у відновленні та реформах
Війна не лише фізично зруйнувала важливу інфраструктуру, але й створила нові виклики для фермерів, які змушені швидко адаптуватися до змін. Відновлення зрошувальної системи та забезпечення стабільного водопостачання у Каховському регіоні є критичними завданнями для підтримки продовольчої безпеки та економічного розвитку України.
Юрій Квач проінформував про реакцію морської екосистеми на наслідки руйнування греблі Каховського водосховища, тож руйнування Каховської греблі мало значний вплив на морську екосистему Чорного моря та прилеглих водойм, а саме: після руйнування греблі прісна вода перестала надходити, що призвело до збільшення солоності, що вплинуло на місцеві водні організми. Такі зміни можуть призвести до скорочення чисельності видів, які не здатні адаптуватися до нових умов, разом із водою з Каховського водосховища до моря потрапили забруднювачі, зокрема, токсичні речовини, хімікати з сільськогосподарських полів, що може мати довготривалий негативний ефект на екосистему Чорного моря, зниження рівня води та зміна водного потоку вплинули на розмноження та міграцію риб.
Александр Форбругг вказав про сценарії землекористування після руйнації: виклики та стратегії співпраці. Після руйнації сценарії землекористування у регіоні можуть варіюватися у залежності від обраної стратегії відновлення та адаптації. Це може бути і перехід до вирощування культур, які потребують менше зрошення, і комбінований сценарій сталого розвитку. Тобто можлива інтеграція аграрного землекористування з екологічними практиками з метою збереження природних ландшафтів уздовж річок і каналів для зменшення ерозії ґрунтів.
Стратегія може бути обрана залежно від стратегічних планів регіону, доступності ресурсів та політичних пріоритетів. Для ефективної реалізації потрібна чітка координація між місцевою владою, громадськими організаціями та міжнародними партнерами.
Мар’яна Теслович, спираючись на досвід Чехії, окреслила низку прикладів для зеленої відбудови Каховського регіону. Чеська Республіка має багатий досвід впровадження енергоефективних рішень, що може бути корисним для зеленої відбудови Каховського регіону після руйнації греблі. Ключові елементи, які можна застосувати: використання сучасних матеріалів та технологій для будівництва будівель, що мінімізують втрати енергії.
Чехія активно розвиває використання відновлювальних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова та геотермальна енергія. Досвід Чехії у впровадженні ефективних систем збору та очищення води може бути корисним для створення нових систем зрошення, які враховуватимуть зміни клімату та нестачу води у регіоні.
Не залишили поза увагою і вплив Каховського водосховища на клімат півдня України. Руйнація ГЕС, її наслідки та перспективи кліматичних змін в майбутньому. Юрій Кіріяк вказав, що Каховське водосховище відігравало важливу роль у формуванні мікроклімату півдня України. Водосховище сприяло зниженню температурних коливань, забезпечуючи прохолоду влітку та теплоту взимку. Він зазначив, що завдяки великій кількості води, без зрошувальних систем, що залежали від води з Каховського водосховища, регіон стає більш вразливим до посухи. Це може призвести до необхідності впровадження нових методів водозбереження та адаптації до посушливих умов
Таким чином, руйнація Каховської греблі має серйозні екологічні, економічні та кліматичні наслідки для півдня України і відновлення регіону вимагає застосування сучасних технологій та міжнародного досвіду.
Блок 6 теж складався із двох частин, який стосувався ідеї Європейського зеленого курсу як механізм залучення ресурсів для сталого відновлення громад. У ході вебінару учасники разом з представниками Міжнародного фонду “Відродження”, Інціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання”, мали можливість ознайомитись з програмами та інціативами фондів, спрямованих на надання грантових коштів з відбудови та розвитку територіальних громад у відповідності до ідей Європейського зеленого курсу, а саме:
Інціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання: програми і інціативи фонду з відновлення і розвитку громад (Володимир Шейгус, Олена Губар);
Проєкти міжнародної технічної допомоги у Біленьківській громаді: історія успіхів (Тетяна Цибульська;
Національна стратегія збереження біорізноманіття як новий інструмент охорони та відновлення природи (Василь Костюшин);
Основи проєктного менеджменту для громад: від ідеї до результату (Ганна Хомечко);
Юридичні аспекти та основи фінансової звітності у ході залучення ресурсів для сталого відновлення громад (Олена Кравченко, Ірина Василакій).
Друга частина цього блоку продовжилась представленням презентації директора програми “Демократія і належне врядування “Міжнародний фонд “Відродження”: програми і інціативи Фонду з відновлення і розвитку громад Олексія Орловського.
Ганна Хомечко провела практичну вправу “підготовка концепцій проєктних заявок. Ознайомлення з типовою структурою концепції проєкту, розробка власних концепцій за типовою структурою”.
Тож, відновлення Каховського регіону вимагає застосування сучасних технологій, міжнародного досвіду та комплексних рішень, які враховують екологічні, економічні та соціальні аспекти. Ключовим моментом є інтеграція енергоефективних технологій, забезпечення водопостачання та відновлення сільськогосподарської діяльності. Координація зусиль місцевих органів, міжнародних партнерів і громадських організацій є необхідною для ефективного вирішення проблем регіону та відновлення його сталого розвитку.
Захід проводиться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Висловлені ідеї представляють позицію організаторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
