МБО «Екологія-Право-Людина» вже неодноразово піднімало питання критеріїв екоциду https://epl.org.ua/eco-analytics/ekotsyd-u-kryminalnomu-pravi-ukrayiny-ta-mizhnarodni-perspektyvy/ та висвітлювало свою позицію щодо важливості закріплення екоциду як злочину на рівні європейського законодавства: https://epl.org.ua/announces/pozytsijnyj-dokument-fondu-stop-ecocide-shhodo-zakriplennya-ekotsydu-yak-zlochynu-na-rivni-yes/ Після відкриття кримінального провадження Офісом генеральної прокуратури за 441 статтею Кримінального кодексу України, постало важливе питання застосування цієї статті на практиці:
https://epl.org.ua/announces/ekotsyd-vid-teoriyi-do-praktyky-vid-praktyky-do-pokarannya/
Нагадаємо, що екоцид трактується кримінальним кодексом як «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу». При застосування цього визначення на практиці виникає цілий ряд питань, зокрема як трактувати масове знищення або масове отруєння, які фактичні критерії мають бути оцінені і представлені слідчим органам, щоб довести «масовість»? Як працювати експертам-екологам або біологам, щоб визначити на практиці (в полі) відповідність скоєного злочину 441 статті Кримінального кодексу України? Не відповідає на ці питання і визначення екоциду, запропоноване до п. 8 Римського статуту: «незаконні або необдумані дії, вчинені з усвідомленням того, що існує значна ймовірність серйозної та масштабної або довгострокової шкоди навколишньому середовищу, завданої цими діями» (Ecoicide, 2021). Теоретичне визначення «довгострокова шкода» також доволі важко застосовується на практиці. Якщо спостерігати за екосистемами протягом десятків років для отримання заключення про «серйозність» дій, то відкрите кримінальне провадження через, скажімо, півстоліття може не мати ніякого ані юридичного ані практичного сенсу. Виправити ситуацію може розробка чітких критеріїв, які можна було б застосувати у короткий часовий період на практиці, зокрема для збору доказів щодо екоциду експертами екологами і спеціалістами суміжних галузей.
Обговорення в експертному середовищі поняття екоцид наштовхнуло нас на думку, що його критеріями має бути знищення певних структурних рівнів живого, зокрема популяцій видів, угруповань та біотопів (оселищ). Саме для екоциду важливо застосування поняття «знищення», а не «пошкодження» або «порушення», які можуть розглядатися як інші кримінальні злочини. Дія, яка трактується як «знищення» повинна застосовуватися ендемічних видів, або унікальних угруповань та біотопів, а особливо тієї природної спадщини, яка визнана міжнародними інституціями, зокрема ЮНЕСКО, та підлягає охороні на рівні всього континенту відповідно до міжнародних угод (напр. Бернська конвенція про збереження дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі). Знищення біологічних систем обов’язково несе за собою неможливість отримання від цих систем будь-яких екосистемних послуг. Отже, на дискусійну панель ми виносимо сім критеріїв екоциду, які розглядаються відповідно визначення екоциду в рамках українського законодавства.
На нашу думку, екоцидом є діяння, які відповідає одному з критеріїв:
Критерій 1. При вчиненні діяння повністю зникає (-ють) уся(-і) популяція(-ї) хоча б одного ендемічного виду біоти, які існували в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу у межах України, або їх залишається менше 10% особин, що є недостатнім для її(-їх) природного відновлення, а річний моніторинг не підтверджує їх відновлення.
Критерій 2. При вчиненні діяння повністю зникають унікальні угруповання біоти (асоціації), які існували в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу у межах України, або залишається не більше 10% площі їх поширення і річний моніторинг видового складу наявних ценопопуляцій не підтверджує відновлення знищених угруповань.
Критерій 3. При вчиненні діяння повністю зникають унікальні біотопи, які існували в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу у межах України, або залишається не більше 10 % їх площі і річний моніторинг складових знищеного біотопу не підтверджує його відновлення.
Критерій 4. При вчиненні діяння знищені цінні біотопи що включені до світової природної спадщини ЮНЕСКО чи до Резолюції 4 Бернської конвенції або на більшій частині їх площі знищені структурні елементи і річний моніторинг знищених складових біотопу не підтверджує їх відновлення до вихідного стану.
Критерій 5. При вчиненні діяння відбувається знищення біотопів, від яких прямі або опосередковані екологічні послуги недоотримає більше половини населення країни.
Критерій 6. При вчиненні діяння відбувається забруднення радіонуклідами чи руйнування місцевості певного ландшафту, що нанесло великі екологічні та соціально-господарські збитки і спричинило відселення більше половини населення району.
Критерій 7. При вчиненні діяння відбувається зміна характеристик довкілля, яка може спричинити негативні екологічні наслідки та катаклізми руйнівного характеру. Треба зауважити, що критерій 1 може краще працювати з популяціями тварин і, швидше за все, може бути застосований на глобальному рівні. Серед рослин, прикладом критерію 1 можуть бути група перлинних волошок, зокрема ендічний вид пісків пониззя річки Інгулець волошка Пачоського Centaurea paczoskii відома лише з двох локалітетів, які розташовані в зоні активних бойових дій у 2022 р. та в зоні підтоплення спричиненого знищенням Каховського водосховища. Наприклад, різке зниження чисельності популяцій ендемічних видів до 10 % веде до високої ймовірності неможливості їх природного відновлення. Другий критерій можна застосовувати для рослинних угруповань, які включено до Зеленої книги України. Крім того, унікальні задокументовані угруповання, які можуть існувати лише в специфічних умовах, наприклад повне знищення угруповань асоціації Xanthorietum tendraensis, яка обмежується в світі лише частиною Білих кучугур Тендрівської коси, буде вважатися екоцидом.
В останні роки, вчені усвідомили, що охорона біоти має відбуватися на рівні біотопів. В багатьох країнах Європи, у тому числі і в Україні, розроблені національні класифікації біотопів, які узгоджуються з системою EUNIS (European Nature Information System – https://eunis.eea.europa.eu/habitats.jsp). Знищення біотопів може бути екоцидом. Досвід практичної роботи на рівні біотопів для вирішення завдань оцінки впливу на довкілля показує значні переваги практичного застосування біотопічної концепції збереження біорізноманіття у порівнянні з видовим структурним рівнем, особливо коли для певних територій біотопи закартовані. Це дозволяє оцінити їх площі та встановити систему моніторингу за їх станом. Тому серед запропонованих критеріїв два стосуються біотопів. До критерію 3 з високою ймовірністю може бути застосована експертна оцінка доказів знищення унікального біотопу континентальних кретофільних соснових лісів на Сіверському Дінці (Kуземко та ін., 2023), які лише у 2018 році за пропозицією України були включені до Резолюції 4 Бернської конвенції. Цей критерій може бути найоптимальнішим, тому що він передбачає застосування дистанційних методів моніторингу для встановлення масштабів впливу. Критерій 4 працює для всесвітньої або загальноєвропейської природної спадщини. Як приклад: якщо в усіх букових пралісах Карпатського біосферного заповідника, котрі включено до світової природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», проведуть будь-які санітарні рубки, ця дія буде вважатися екоцидом. Критерій 5 можна застосувати як до природних, так до напівприродних або штучних біотопів. Знищення зелених зон у містах, знищення самих міст із зеленими зонами, лісосмуг, водосховищ тощо під час воєнних дій, що призвели до недоотримання екологічних послуг для значної частини населення України. Значною є така територія, яка виходить за рамки безпосереднього користування населенням екосистемних послуг, спричинює зовнішні і внутрішні міграції населення з даної території у зв’язку із знищенням міст та сіл, недоотримання питної води та інших благ. Тобто загальний вплив воєнних дій на біотопи України в цілому і знищення Каховського водосховища зокрема за критерієм 5 є проявом екоциду. Критерій 6 відображає ситуацію, яка виникла в результаті катастрофи Чорнобильської АЕС та підриву Каховської греблі, масштаби яких мали великі руйнівні наслідки. Критерій 7 логічно витікає із запропонованого визначення екоциду, хоча і має попереджувальний характер, але може бути відслідкований. Він відображає високий ризик можливих загроз, зокрема, зміни клімату, забруднення, бо відомо, що не відразу після вчиненої дії, а через певний період можуть виникнути екологічні катаклізми, що матимуть катастрофічні наслідки.
Таким чином, застосування цих критеріїв дозволить експертам запропонувати, затвердити та застосувати певні методики для оцінки злочинів проти природи і направити свої зусилля для збору доказів здійснення екоциду.
Даною публікацією ми хочемо спонукати до дискусії щодо критеріїв екоциду. На нашу думку, хоча обговорення запропонованих нами критеріїв навіть серед авторського колективу, відбувалося в ході гострих дискусій, вони є достатньо обґрунтованими. Разом з тим, цілком можливо, що широке обговорення запропонованих критеріїв екоциду, із залученням фахівців різного профілю, дозволить ще більш об’єктивізувати та доповнити їх.
Знищений біотоп континентальних кретофільних соснових лісів (с.Богородичне, Краматорський район, Донецька область, 11 травня 2023 р., фото О. Ходосовцева, зроблене під час експедиції ЕПЛ)
Статтю підготували: С. Баран, Я. Дідух, А. Куземко, О. Кравченко, О. Ходосовцев
******************************************************************************************************
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт:http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
