Попри всі зобов’язання згідно національного законодавства та міжнародних угод, Україна досі має один із найнижчих показників «заповідності» – станом на 01.01.2020 р. всього 6,77% території нашої країни (або 4 085 тис. га) було включено до складу природно-заповідного фонду.
В Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки передбачено збільшення площі ПЗФ в Україні до 15%. Фактично, за 7 років нам треба більш ніж подвоїти існуючий показник.
При цьому, протягом 2019 року площа ПЗФ збільшилась на 94,22 тис га (0,156% площі країни), а за останні 7 років – всього на 0,72% від площі України. Тобто, сучасні темпи розширення мережі ПЗФ явно є недостатніми і потребують відчутного прискорення.
Передача значних площ державних земель у власність територіальним громадам в рамках реформи децентралізації дещо ускладнює створення нових заповідних об’єктів, адже для цього обов’язковим є погодження землевласників та первинних землекористувачів. В цій ситуації, найпростішим шляхом залишається розширення ПЗФ за рахунок екологічно цінних земель лісового фонду, які залишаються у власності держави.
І одним із ефективних способів зробити це з урахуванням інтересів місцевих громад є створення нових та розширення існуючих національних природних парків.
Нині в Україні вже тривалий гальмується (переважно постійними лісокористувачами) процес створення 5-ти лісових НПП: «Холодний Яр», «Чорноліський», «Ізюмська лука», «Приірпіння та Чернечий ліс», «Дніпровсько-Тетерівський», а також розширення – ще 3-х: «Дермансько-Острозький», «Верховинський», «Джарилгацький» (частково перебуває на землях лісфонду, хоч і не лісовий).
В разі їх створення і розширення сумарна площа ПЗФ збільшиться на понад 100 тис га (0,16% від території України).
Щодо більшості з цих об’єктів наявні наукові обґрунтування та клопотання були схвалені Міністерством, однак ці НПП і досі не створені. В окремих випадках, як-от із «Холодним Яром», процес затягнувся на десятиліття.
Як уже згадувалось, основною причиною такого «зволікання» є деструктивна позиція Держлісагентства та підпорядкованих йому лісгоспів, які здійснюють постійне лісокористування в межах проєктованих НПП.
І якщо раніше Держлісагентство було підпорядковане Мінагрополітики, що мало врахуванню екологічних інтересів держави, то же понад рік профільне Міністерство (власне Міндовкілля – понад 6 місяців) формує державну політику в галузі лісового господарства та координує діяльність Держлісагентства – фактично, має вплив на управління лісами у держвласності. На жаль, це жодним чином не посприяло відчутному прогресу в створенні та розширенні вищезазначених, або інших, лісових НПП.
Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, то вже за декілька років потреба створювати частину зі згаданих нацпарків може зникнути, через промислову вирубку найстаріших, а отже екологічно найбільш цінних, лісів на їх території. Окрім цінних екосистем та оселищ рідкісних видів, Україна ризикує втратити і важливу частину історичної пам’яті. Адже, той самий Холодний Яр є одним із найважливіших місць української історії. І перетворення його вікових дібров, які «пам’ятають» ще Холодноярське повстання сторічної давнини, на молоді лісові культури аж ніяк не буде сприяти збереженню історичної пам’яті нашого народу. Мають свою історичну та культурну цінність й інші згадувані проєктовані нацпарки.
З огляду на вищесказане, ЕПЛ підписала листа зі зверненням до Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Романа Абрамовського, з такими пропозиціями:
Активізувати роботу зі створення або розширення проєктованих НПП «Холодний яр», «Чорноліський», «Приірпіння та Чернечий ліс», «Ізюмська лука», «Дніпровсько-Тетерівський», «Верховинський», «Джарилгацький», «Дермансько-Острозький». Зокрема, отримати необхідні погодження лісо- і землекористувачів, забезпечити актуалізацію чи розробку необхідних клопотань та отримання погоджень;
Не погоджувати та не затверджувати матеріали базового і безперервного лісовпорядкування, якими передбачається проведення лісогосподарських заходів на територіях згаданих проєктованих НПП, до отримання погоджень лісокористувачів на створення таких територій;
За необхідності, залучити представників громадськості до роботи зі створення або розширення вищезгаданих лісових НПП.
ЕПЛ сподівається на прогресивну та державницьку позицію нинішнього керівництва Міндовкілля, яка дозволить вчасно створити проєктовані НПП і зберегти їх природні та історико-культурні цінності.
Контакти:
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ
(096) 417-38-85
