Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування 9го скликання (далі – Комітет, Комітет з питань екополітики) розпочав свою роботу 28 серпня 2019 року1. Цей Комітет є одним з ключових гравців, які формують державну екологічну політику та просувають законодавчі зміни з питань довкілля у парламенті. Що ж вдалося досягнути Комітету за останні 8 місяців?
Результати роботи із впровадження горизонтальних змін
На сьогодні необхідними є вирішення проблем у таких горизонтальних секторах:
підвищення екологічної свідомості населення;
створення якісної системи моніторингу для отримання повної та об’єктивної інформації про стан довкілля та його компонентів;
вдосконалення законодавства у сфері доступу до екологічної̈ інформації̈ та участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля;
впровадження механізмів попередження, зменшення та контролю промислового забруднення та інтегрованого дозволу;
реформа корупційної та неефективної системи екологічного контролю на прозору, ефективну і оперативну;
посилення юридичної відповідальності за екологічні порушення в частині поширення адміністративно-господарських санкцій та заходів кримінально-правового характеру на юридичних осіб, перегляду складів порушень і міри покарань.
Реформа екологічного контролю та відповідальності
Комітет взяв участь у розробці законопроекту № 3091 про державний екологічний контроль спільно з ЕПЛ, іншими представниками експертної громадськості, Мінекоенерго. Законопроект покликаний усунути недоліки у порядку здійснення екологічного контролю з метою забезпечення його ефективності, прозорості. Крім того, законопроект частково вирішує питання відповідальності – він вводить адміністративно-господарські санкції для суб’єктів господарювання за екологічні правопорушення.
Станом на сьогодні законопроект про екоконтроль зареєстрований та проходить стадію розгляду у різних комітетах ВРУ2. Хоча ініціаторами законопроекту є народні депутати від партії «Слуга Народу», 5 березня 2020 року був зареєстрований альтернативний законопроект про екоконтроль за ініціативою Кузьміних Сергія Володимировича, який є депутатом від цієї ж партій. Альтернативний законопроект не містить ані положень, які б підвищували ефективність державного екологічного контролю, ані положень про відповідальність суб’єктів господарювання (детальне порівняння законопроектів тут). Така ситуація може свідчити про те, що у «Слуги народну» відсутнє єдине бачення щодо того, яким повинен бути екологічний контроль.
Комітет з питань екополітики запропонував усім бажаючим надавати свої коментарі до обох законопроектів до 14 квітня 2020 року3. Сподіваємося, даний законопроект, який є підґрунтям вирішення багатьох секторальних проблем у сфері охорони довкілля, не потоне у численних коментарях, а Комітет активізує свою діяльність у відстоюванні критично важливих положень законопроекту та у його прийнятті протягом третьої сесії ВРУ ІХ скликання.
Реформа системи моніторингу довкілля
За час своєї діяльності Комітету не вдалось просунутись у реформуванні системи моніторингу довкілля. Єдині досягнення Комітету з цього питання – це участь у круглому столі та зустрічах на тему моніторингу4 .
А що з екологічною свідомістю?
Рівень екологічної свідомості людини прямо впливає на її поведінку по відношенню до довкілля: на дотримання природоохоронних норм, обрання екотоварів, сортування сміття, використання громадського, вело- чи електротранспорту на противагу власному задля зменшення викидів та ін. Екологічна свідомість багатьох українців знаходиться на низькому рівні, про що свідчать масові випадки спалюванню сухої рослинності, що повторюється з року в рік. Однак в Україні відсутній національний план із підвищення екосвідомості населення. Згідно звіту Комітету з питань екополітики за період другої сесії ВРУ ІХ скликання5, Комітет не вжив жодних заходів для підвищення екологічної свідомості населення.
Контроль промислового забруднення та інтегрований дозвіл
Законопроект про механізми запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення та інтегрований дозвіл було зареєстровано 24 лютого 2019 року за ініціативи Уряду, а Комітет з питань екополітики був визначений Головний комітетом6. З метою забезпечення високого рівня захисту довкілля цей законопроект встановлює правові та організаційні засади запобігання, зменшення, контролю та усунення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, шляхом впровадження вимог щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) та інтегрованого дозволу, моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований дозвіл. Однак Парламент не встиг розглянути даний законопроект, оскільки законопроект був відкликаний у березні 2020 через відставку Уряду Гончарука. На сьогодні очікується повторна реєстрація законопроекту.
Інші горизонтальні зміни
На сьогодні розроблений законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної̈ інформації̈ та участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля», який усуває недоліки національного законодавства та приводить його у відповідність із міжнародними стандартами на виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію. Протягом аналізованого періоду Комітет не вжив жодних заходів для реєстрації та прийняття цього законодавчого акта.
Результати роботи із впровадження секторальних змін
Згідно звіту Комітету, за час його діяльності ВРУ вдалося прийняти закони, які регулюють питання функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів7; господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами8; безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів9, які були довгоочікуваними для України.
Ліси
Крім того, Комітет прозвітував про прийняття закону, який забороняє суцільні рубки у об’єктах природно-заповідного фонду10. Однак цей закон знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів, що є негативним для збереження лісів11.
Що не так з надрами?
Також Комітет прозвітував про прийняття закону щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин (закон про бурштин)12. Цей закон переносить проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) на етап після укладення угоди про розподіл продукції(УРП), яка є рішенням про провадження планованої діяльності13. Ця зміна нівелює суть ОВД, яка має проводитись перед прийняттям такого рішення, а саме рішення повинне базуватись на результатах ОВД. Однак, Комітет не відстояв у даному випадку інтереси довкілля та порушив низку міжнародних зобов’язань. Більше того, на сьогодні розроблений законопроект14, який скасовує вимогу проведення ОВД у процедурі надання (продовження, переоформлення, внесення змін) спеціального дозволу на користування надрами, що унеможливлює врахування екологічних міркувань в процесі його видачі та також не відповідає міжнародним зобов’язанням. З огляду на це ми закликаємо Комітет під час розгляду вищавказаного та інших законопроектів не допустити скасування вимоги проведення ОВД перед наданням спецдозволів.
Комітет та об’єднання Мінекоенерго
Робота Комітету припала на непростий етап об’єднання Мінприроди та Міненерговугілля у єдине міністерство (Мінекоенерго) та багаторазові зміни у особовому складі уряду. Ці процеси природньо впливали на вирішення проблем у сфері охорони довкілля та гальмували процеси прийняття частини екологічних рішень. Практика діяльності Мінекоенерго показала, що об’єднання не виправдало себе – питання довкілля відійшли на другий план, а уряд обрав курс у напрямку якомога швидшого використання природних ресурсів без врахування екологічних наслідків таких рішень. Однак, Голова Комітету з питань екополітики вважає, що міністерство має залишатись надалі об’єднаним, оскільки роз’єднання зупинить впровадження реформ. З огляду на проаналізовану діяльність Комітету, реальне впровадження реформ загрузло на етапі коментарів та робочих груп. Об’єднання міністерств заблокувало впровадження екологічних реформ та вирішення екологічних проблем на рівні уряду та парламенту. За такої ситуації Комітет мав би бути зацікавленим у відновленні роботи Мінприроди як самостійного міністерства, адже це б пришвидшило процес якісного впровадження реформ та відстоювання екологічних позицій.
Висновки
За час своєї діяльності Комітету з питань екополітики вдалося досягнути прийняття окремих законів для вирішення секторальних проблем. Однак більшість горизонтальних та секторальних питань залишаються відкритими. З огляду на це, ЕПЛ закликає Комітет з питань екополітики активізувати свою роботу над вирішенням цих проблем. Маємо надію, що аналізуючи звіт Комітету за рік його діяльності, населення України побачить не опис процесу, а реальні прийняті рішення.
Окрім того, складається враження, що у процесі створення Мінекоенерго, багаторазових змін уряду та очільників профільного міністерства, Комітет з питань екополітики зайняв позицію спостерігача. Однак, хочемо наголосити, що Комітет є ключовим гравцем у формуванні екологічної політики, і в умовах, коли питання довкілля відходять на задній план, а такі важливі інструменти, як ОВД, скасовуються, Комітет повинен виходити з тіні та ставати голосом захисту екологічних прав та інтересів населення, і активно відстоювати проекологічні рішення.
