Європейський зелений курс (ЄЗК) – стратегічний політичний курс, проголошений Європейською комісією наприкінці 2019 року з метою подолання викликів, пов’язаних зі зміною клімату та деградацією довкілля шляхом трансформації ЄС до сучасної ресурсно-ефективної та конкурентоспроможної економіки. Однією з ключових цілей ЄЗК є досягнення кліматичної нейтральності Європейського континенту до 2050 року, зокрема шляхом впровадження природоорієнтованих рішень.
Україна оголосила свої наміри доєднатися до ЄЗК. Таке рішення, звісно, тішить представників громадського екологічного руху України. Але наскільки насправді зафіксовані на сьогодні політичні вектори нашої держави співпадають із амбітними пріоритетами та цілями ЄЗК, де і які маються місце прогалини – спробувала розібратися наша організація.
МБО «Екологія-Право-Людина» провела аналіз відповідності державної політики України цілям Європейського зеленого курсу у сферах збереження біорізноманіття, поводження з відходами та управління лісами.
Із боку ЄЗК були проаналізовані такі документи:
- The European Green Deal
European Union’s Biodiversity Strategy for 2030 – Bringing nature back into our lives
- A European Strategy for Plastics in a Circular Economy
Circular Economy Action Plan
Roadmap of EU Forest Strategy
Із українського –
Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року,
Національна економічна стратегія на період до 2030 року,
Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України,
- Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року,
- План пріоритетних дій Уряду на 2021 рік,
- проєкт Державної стратегії управління лісами України до 2035 року.
Результати проведеного аналізу є невтішними – переважна більшість цілей та пріоритетів ЄЗК жодним чином не відображені у українських політичних документів, а відтак в разі серйозності намірів приєднання до ЄЗК українських державних діячів очікує серйозна робота, першим кроком якої має стати суттєве оновлених пріоритетів та цілей державної екологічної політики України.
Тим часом, із 17 цілей European Union’s Biodiversity Strategy for 2030 жоден в повній мірі не відображений у документах державного планування України, лише 1 ціль відображена на 50% і дві цілі на менше ніж на 50%. Загальний показник відповідності за сферою – 8 %.
У сфері управління лісами ситуація краща. Міндовкілля досить швидко відреагувало на декларативні заяви ЄС щодо цілей ЄЗК у сфері управління лісами. На сьогодні, за своїм обсягом задекларовані (але ще на затверджені остаточно) Україною цілі навіть дещо випереджають відповідні цілі ЄС, заявлені в рамках ЄЗК. В основному, таке випередження відбувається завдяки оперативній розробці Національної стратегії управління лісами до 2035 року, по робочій версії якої Міндовкілля ще наприкінці 2020 року розпочало процедуру стратегічної екологічної оцінки. Ця стратегія передбачає низку кроків щодо збереження біорізноманіття та посилення кліматичної ролі лісів і їх адаптації до зміни клімату. За нашим аналізом у проєкті стратегії від України практично повністю відповідають європейським такі «лісові» цілі:
забезпечення суворої охорони всіх пралісів та старовікових лісів;
підвищення стійкості лісів до пожеж та інших природних загроз;
покращення та забезпечення сталості фінансування сфери управління лісами з різних джерел;
впровадження фінансових інструментів для плати за екосистемні послуги лісів, зокрема збільшення абсорбції вуглекислого газу;
відновлення пошкоджених та деградованих екосистем (тут Україна навіть тимчасово випередила ЄС, додатково заявивши про відновлення боліт у межах сучасних лісових земель).
Більшість інших цілей було майже враховано, або враховано приблизно наполовину, зокрема збільшення поглинання вуглецю лісами (на відмінну від ЄС Україна не враховує поглинання лісовими ґрунтами), забезпечення сталого управління лісами із використанням їх різноманітних функцій (Україна поки зобов’язується лише формувати необхідні навички у майбутніх фахівців, натомість ЄС має чітку ціль впроваджувати на практиці стале управління), або адаптація лісів до зміни клімату через підвищення їх стійкості (цілі України передбачають заходи щодо посилення стійкості, але не згадують необхідність посилення охорони лісів). Загальний показник відповідності за сферою – 78 %.
На жаль, у сфері поводження із відходами ситуація сумна. Політика України в сфері поводження з відходами вкрай фрагментарно відображає положення ЄЗК та основних положень економіки замкненого циклу, не так детально прописує цілі збору та переробки різних видів відходів. Цілі документів державного планування України щодо відходів в основному стосуються поводження із твердими побутовими відходами, включаючи вторсировину, і сфокусовані на таких щаблях ієрархії поводження з відходами як переробка та захоронення. В той же час ЄЗК приділяє значну увагу цілям щодо запобігання та зменшення обсягів утворення відходів, зокрема вилучення з обігу та виробництва одноразових речей, також визначає цілі щодо повторного використання, поглиблення та забезпечення безпечності переробки відходів, збільшення обсягів переробки різних видів відходів, а також і цілі щодо співвідношення чистої сировини і вторсировини із відходів в новій продукції. Так, в Україні не ставляться окремі цілі щодо збору і переробки ПЕТ пляшок, батарей та батарейок. Через відсутність законодавчих норм щодо запуску принципу розширеної відповідальності виробника щодо певних видів відходів Україні, також відсутні і цілі щодо вдосконалення механізмів реалізації цього принципу. Також в українська екологічна політики обходить увагою питанням екодизайну, продовження життя речей, екомаркування, обмеження експорту відходів, пропагування «права на ремонт» та інші важливі аспекти. Загальний показник відповідності за сферою – 8 %.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
Попередні публікації в рамках проєкту:
Крок в прірву. Збереження біорізноманіття відміняється. Ще не так спекотно
3 мільярди нових дерев до 2030 року для ЄС та 1 млрд до 2024 року для України – що спільне?
Як далеко Україні до досягнення цілей Європейського зеленого курсу в сфері поводження з відходами?
