Одним із аспектів російської збройної агресії проти України є шкода, заподіяна довкіллю і біотичним системам. Згубний вплив воєнних дій на природні комплекси має системний і багатогранний характер, а тому алгоритми його оцінки, фіксації та документування потребують додаткового уточнення та доповнення. Дана проблема ретельно вивчена на території національного природного парку “Кам’янська Січ”, який став пілотним для апробації запропонованого методологічного підходу. Національний парк понад 8 місяців перебував в окупації. Тут двічі пролягала лінія фронту. З початку російського вторгнення парк зазнав значних ушкоджень і досі зазнає систематичних обстрілів з лівого берега Дніпра. Велика частина території досі залишається замінованою. Тому питання оцінки екологічних наслідків воєнних дій для цієї природо-охоронної території є актуальними.
Прямі наслідки, такі як інтоксикація природного середовища через привнесення широкого спектру токсичних хімічних сполук у компоненти довкілля (ґрунти, воду, повітря), можуть бути оцінені інструментальними (хіміко-аналітичними) методами діагностики і саме вони, на разі, є основою для оцінки екологічних наслідків воєнних дій на природні екосистеми. Такий підхід дозволяє установити об’єктивну картину перевищення фонових чи гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднювачів на територіях, які зазнали впливу воєнних дій. Поза увагою, при цьому, залишаються біологічні ефекти впливу, а саме вони є ключовими для оцінки наслідків для популяцій живих організмів, у тому числі, людини. Ключовими такими впливами є: мутагенні – здатні викликати зміни спадкової інформації і закріплювати свій вплив у ряді поколінь; віддалені – вплив яких буде відчутним з плином часу; акумулятивні – здатні накопичуватися в організмах, впливаючи на них навіть у незначних дозах тощо.
Крім того, хімічні токсиканти, привнесені у результаті воєнних дій у природні екотопи, здатні змінювати свою дію на живі організми залежно від інших умов (кислотності середовища, вологості, рівня сонячної інсоляції тощо), підсилювати вплив при сумісній дії (синергізм) чи навпаки зменшувати його (явище нівелювання). Вкрай важливим аспектом, який потребує ретельного наукового вивчення і практичної оцінки, є здатність цілої низки забруднювачів спричинювати генетичний тягар природних популяцій і навіть призводити до їх виродження, пролонгуючи вплив воєнних дій на ще не народжені покоління. Для фіксації повного спектру екологічних наслідків збройної агресії необхідними є розроблення, затвердження і впровадження уніфікованого алгоритму оцінки біоекологічних і екотоксикологічних наслідків. Основою для його побудови можуть успішно слугувати кращі практики біологічної оцінки антропогенної трансформації довкілля, адаптованої до умов і реалій територій, що зазнали впливу воєнних дій.
Першочергово, це стосується оцінки токсико-мутагенного фону територій у трактуванні Наказу МОЗ України №116 від 13.03.07 – сукупності фізичних, хімічних та біологічних факторів природного чи антропогенного походження, сумарний вплив яких визначає рівень мутаційної мінливості організмів на даній території.
Суть цього методологічного підходу полягає в оцінці ступеня генетичної загрози від забруднення довкілля через систему доволі простих біологічних тестів, переважно на рослинних об’єктах. Ідентифікуючи спровоковані токсикантами мутації у рослинних клітинах, ми отримуємо об’єктивну інформацію щодо мутагенного тиску комплексу факторів трансформованого довкілля на біоту.
Токсико-мутагенний фон території установлюється за значенням інтегрального показника ушкодженості біоіндикаторів, який враховує часткові показники генних, хромосомних і функціональних порушень і визначає рівні екологічної небезпеки для людини та біоти.
Для характеристики екологічного стану територій, що зазнали впливу воєнних дій, за токсико-мутагенним фоном можна запропонувати логічну схему її здійснення:
Отже, основними складовими цього алгоритму є:
– виявлення гено- і цитотоксичних ефектів сукупності грунтових факторів. При цьому найбільш валідною є рослинна тест-система – Allium cepa (цибуля городня),
– оцінка мутагенності атмосферних чинників (гаметоцидності – здатності токсикантів індукувати безкрохмальний нежиттєздатний стерильний пилок) із застосуванням пилку корінних видів рослин;
– розрахунок інтегральних індексних показників для уніфікації результатів і подальшого картографування територій;
Відносна простота і низька ресурсозатратність методики (у тому числі, щодо людських ресурсів і потреб у надскладному високоточному лабораторному обладнанні) дозволяє охопити дослідженнями значні території у короткий час. До того ж, немає потреби дослідникам працювати тривалий період у зонах ведення бойових дій, оскільки основна частина робіт проводиться на лабораторних базах. Численними експериментальними дослідженнями доведена можливість екстраполяції отриманих на тест-системах даних на інші популяції живих організмів, у тому числі, людину.
Враховуючи наведене, можна констатувати, що проєкт «Посилення спроможності громадськості для ефективного документування екологічних злочинів війни в Україні» може стати одним із перших кроків до оцінки біоекологічних наслідків впливу воєнних дій на природні екосистеми та при верифікації результатів значно удосконалить існуючі підходи і алгоритми діагностики стану довкілля.
*******************************************************************************************************************
 | Матеріал підготовлено за фінансової підтримки чеської організації People in Need у рамках ініціативи SOS Ukraine |
