Позиція громадськості стосовно оцінки впливу військової агресії російської федерації, притягнення російської федерації до відповідальності та відновлення довкілля до природного стану

Голові Комітету екологічної політики ВРУ

Олегові БОНДАРЕНКО

Міністрові захисту довкілля та природних ресурсів

Русланові СТРІЛЬЦЮ 

Позиція громадськості стосовно оцінки впливу військової агресії російської федерації, притягнення російської федерації до відповідальності та  відновлення довкілля до природного стану

10 листопада 2022 року відбудуться слухання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему: «Вплив воєнних дій на довкілля в Україні та його відновлення до природного стану». Ми, представники та представниці громадськості даним зверненням висловлюємо занепокоєння стосовно наслідків військової агресії для довкілля України та закликаємо Верховну раду України та Кабінет міністрів України вжити наступних  заходів задля якісної оцінки впливу на довкілля, притягнення рф до відповідальності та забезпечення відновлення довкілля до природного стану:

Щодо впливу воєнних дій на біорізноманіття

Воєнні дії несуть небезпеку життю та здоров’ю громадян та природі України. Відбувається комплексний вплив на всі компоненти природи – повітря, ґрунти, води, біорізноманіття, поверхневі відклади, клімат та рельєф територій, що призводить до хімічного забруднення довкілля, потужного фізичного впливу й безпосереднього знищення окремих об’єктів.

За даними Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, на вересень 2022 року понад 320 тисяч га лісу в районах бойових дій та на окупованих теренах було пройдено пожежами. Також значного негативного впливу на лісове біорізноманіття завдають такі неминучі наслідки війни, як перманентне шумове забруднення та спричинені ним проблеми міграції і розмноження низки видів фауни, будівництво фортифікацій у межах лісових масивів та заготівля деревини для цих потреб, а також забруднення лісових ґрунтів і водойм паливно-мастильними матеріалами та іншими токсичними речовинами із мільйонів розірваних боєприпасів та тисяч одиниць знищеної техніки та. Повні наслідки війни для лісових екосистем можна буде належним чином оцінити лише в найближчі після перемоги роки.

Під час воєнних дій зазнають пошкоджень природоохоронні території міжнародного національного та регіонального значення – біосферні резервати ЮНЕСКО, території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, природні заповідники, національні парки та  інші території природно-заповідного фонду, а також території цінні для птахів вздовж Дніпра та узбережжя Чорного й Азовського морів, які є частиною Афро-Євразійського міграційного шляху.  Щонайменше 44% всіх територій природно-заповідного фонду України потрапили під вплив бойових дій або окупацію.  Також, за даними фахівців НАН України, лише в зоні, де зараз тривають активні бойові дії, знаходиться 100% популяцій 21 виду рослин та 2 видів тварин, які є суперендеміками, тобто зустрічаються на вкрай обмежених площах. Таким чином нинішні бойові дії можуть призвести до повного вимирання цих видів.

Відбувається знищення та забруднення зелених зон міст та селищ України, природоохоронних об’єктів на території населених пунктів. Пошкоджуються та руйнуються зоопарки, реабілітаційні центри для тварин, притулки для тварин, тварини гинуть в цих установах. 

Рекомендації:

• Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерству охорони здоров’я України, Державній екологічній інспекції України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Національній академії наук України та іншим науковим установам, природоохоронним громадським організаціям провести оцінку впливів воєнних дій на довкілля, визначення ризиків та загроз для життя та здоров’я громадян України та природних комплексів. Визначення територій та об’єктів на яких відбулося забруднення довкілля токсичними речовинами, проведення відповідних досліджень та ліквідації наслідків таких забруднень. 

• Державній службі України з надзвичайних ситуацій забезпечити очищення територій від вибухонебезпечних предметів, провести дослідження щодо ризиків забруднення грунтів, поверхневих та грунтових вод, повітря матеріалами з яких виготовлено вибухонебезпечні предмети, а також речовинами, які надходять в довкілля внаслідок вибухів. Спільно з Міністерством охорони здоров’я України дослідити ризики негативного впливу на здоров’я військовослужбовців та цивільних громадян.  

• Уряд України заявив про підтримку Європейського зеленого курсу. Відтак з огляду на ці наміри та чіткі зобов’язання України як кандидата в члени ЄС в рамках сектору збереження біорізноманіттям Кабінету Міністрів України забезпечити внесення до урядового Плану відновлення цілей, які забезпечуватимуть реалізацію Європейського зеленого курсу й Стратегії збереження біорізноманіття, як складової ЄЗК.

• Міністерству захисту довкілля та природних ресусів України, обласним департаментам екології, Національній академії наук України, науковим установам та природоохоронним громадським організаціям забезпечити створення територій природно-заповідного фонду з метою досягнення європейських показників заповідності, збереження територій Смарагдової мережі і захисту найбільш цінних природних територій у період перепланування та відновлення території України. Забезпечити проведення моніторингу стану об’єктів тваринного і рослинного світу. Провести консультації з керівними органами міжнародних конвенцій з охорони біорізноманіття, ратифікованих Україною, зокрема Секретаріатом Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі щодо проведення оцінки впливу воєнних дій на території Смарагдової мережі. Спільно з Державною екологічною інспекцією України Провести оцінку стану природоохоронних територій та всіх природних екосистем, які зазнали впливу воєнних дій. Розробити найкращі шляхи з відновлення цих територій;

• Кабінету Міністрів України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України створити окреме Агентство заповідної справи, або повноцінного Департаменту для реалізації державної політики у сфері розвитку та управління територіями і об’єктами природно-заповідного фонду, територіями Смарагдової мережі та збереження біорізноманіття.

Щодо наслідків для довкілля від руйнування об’єктів промисловості

Через дії рф в Україні було більше 350 атак на промислові об’єкти. Це призвело до повного чи часткового руйнування об’єктів. Зафіксовані пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, є факти пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання (каналізаційні насосні станції, фільтрувальні станції, водогони). Кременчуцький нафтопереробний завод повністю зруйнований, Азовсталь у Маріуполі, Фенольний завод у Нью-Йорку, Авдіївський завод був під постійними обстрілами, Хімзавод у Сєвєродонецьку, Сумихімпром під Сумами – список дуже довгий. 

З 2014 року окупація території України поставила на грань екологічної катастрофи Луганську та Донецьку області. У шахті «Юний комунар» поблизу міста Єнакієве Донецької області у квітні 2018 року було повністю припинено водовідведення. В 1979 році радянська влада здійснила підземний ядерний вибух на шахті «Юний комунар» поблизу міста Єнакієве Донецької області. Після вибуху в шахті утворилася радіоактивна порожнина. З неї потрібно регулярно відкачувати воду, щоб не допустити радіоактивного забруднення ґрунту та ґрунтових вод. В регіоні також знаходяться шахти, які не експлуатуються, але слугують місцем зберігання небезпечних і радіоактивних відходів. Це такі шахти, як «Олександр-Захід», «Вуглегірська», імені Калініна. Припинення водовідведення з них може призвести до виступання на поверхню штучних радіонуклідів, які можуть міститися в капсулі – стронцію-137, цезію-90 і плутонію-239. А потрапляння радіоактивної рідини в ґрунтові води – до забруднення екосистеми Азовського моря.

Українська сторона не має доступу до об’єктів, розташованих на окупованій території, і, відповідно, не має достовірних та актуальних даних щодо стану шахт, рівнів шахтних вод та їхнього забруднення. Єдиним джерелом інформації були звіти місії ОБСЄ, які фіксували численні випадки затоплення шахт із початку воєнних дій 2014 року (31 березня 2022 року Росія заветувала роботу моніторингової місії ОБСЄ на території України). За приблизними оцінками на 2020 рік, щонайменше 39 шахт на окупованій території затоплювало. Станом на червень з лютого на територіях Донецької та Луганської областей затоплені ще десять вугільних шахт.

Рекомендації

російська федерація вже призвела до масштабного забруднення довкілля шляхом атаки на промислові об’єкти в Україні. Для зменшення майбутнього забруднення від промислового сектору після виведення військ росії з території України важливо:

• Міністерство захисту довкілля має розпочати розробку плану відновлення території, які зазнали промислового забруднення. Кожна територія попередньо має бути вивчена і під кожну територію має бути запроваджена своя програма заходів із відновлення. Має бути розглянутий варіант передачі забруднених територій до природно-заповідного фонду. Пошук шляхів відновлення за підтримки міжнародного та наукового досвіду в Україні цих територій має розпочинатись зараз.

• Транспонувати Директиву 2010/75/ЕС про промислове забруднення у відповідності до Угоди про асоцію з ЄС в національне законодавство.

• Визначити прогалини, які існують у моніторингу, звітності, та доступу до інформації щодо забруднень від малих та середніх забруднювачів та розглянути потребу встановлення найбільш доречних засобів контролю за викидами від таких об’єктів. Такий перегляд повинен враховувати особливості установок згоряння, що їх використовують в установах охорони здоров’я, зокрема щодо їх використання тільки у разі надзвичайних ситуацій.

Щодо правових, інституційних, фінансових  аспекти відповідальності рф за шкоду, завдану довкіллю

Усі заходи стосовно проведення досліджень завданої шкоди, фіксація її обсягів та вивчення можливих наслідків носитимуть виключно інформативний і науковий характер за умови правової та інституційної неспроможності України та світового співтовариства. Без належних фінансових гарантій розраховувати на отримання справедливого відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті не доводиться навіть за умови прийняття водночас і національними, і міжнародними уповноваженими органами відповідних рішень про визнання рф винною у завданій довкіллю України шкоді та стягнення з неї вказаних сум відшкодування.

У випадку відсутності належного правового, інституційного та фінансового підґрунтя для стягнення з рф відшкодувань за завдану шкоду, держава агресор так і не понесе достатнього покарання, а Україна залишиться з досить обмеженими ресурсами для повоєнного відновлення довкілля.

Важливо розуміти, що ефективне врегулювання притягнення до відповідальності рф за шкоду, завдану довкіллю є абсолютно неможливим без проведення ряду горизонтальних реформ, які забезпечили б прозорий, відкритий, демократичний та проєвропейський напрямок розвитку здійснення влади в Україні, а, отже, сприяли б пришвидшенню процесів євроінтеграції нашої держави. Передусім йдеться про реформу екологічного контролю. На сьогодні екологічний контроль не є ефективним і практично не досягає мети збереження довкілля, яке, відповідно, є забрудненим.

Впровадження змін дозволить ефективно захистити екологічні права, забезпечити доступність даних про стан різних елементів довкілля для прийняття управлінських рішень тощо. Крім того, особи, які незаконно використовують природні ресурси, втратять своє джерело доходу або понесуть додаткові витрати на легальне придбання деревини або інших ресурсів. У довготерміновій перспективі завдяки реформі контролю буде значно зменшено негативний вплив на довкілля і, відповідно, на стан здоров’я та життя всіх категорій населення. Як наслідок, ми також отримуємо декорумпованість значного сектору державного управління.

Верховною Радою України вже було зроблено перший крок на шляху до втілення зазначеної реформи в життя – проект закону «Про державний екологічний контроль» 15.07.2021 року було прийнято в першому читанні. Станом на зараз, процес прийняття цього закону призупинено, що є величезною проблемою, в тому числі, в частині притягнення рф до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю України.

Наступною слід згадати реформу юридичної відповідальності за екологічні порушення. Юридична відповідальність має бути реальною, пропорційною та адекватною шкоді, завданій довкіллю. Кінцевою метою юридичної відповідальності є збереження або відновлення суспільного блага, для захисту якого встановлено правове регулювання, у цьому випадку — довкілля. Сьогодні в Україні цей механізм не є ефективним. У довгостроковій перспективі впровадження реформи дозволить нам жити в здоровому середовищі та користуватися різноманітними екологічними послугами. 

Необхідно реформувати і моніторинг стану довкілля, використання коштів, отриманих як відшкодування за забрудення довкілля, а також вжити заходи щодо підвищення екологічної обізнаності населення. У ході реформування системи державного моніторингу усі показники моніторингу довкілля мають стати частиною єдиної загальнодержавної бази даних. Така база має містити інформацію про стан атмосферного повітря, вод, земель, ґрунтів, лісів і біорізноманіття, дані моніторингу поводження з відходами, тощо. Створена система має дозволяти оперативно виявляти та реагувати на екологічні загрози.

Фундаментом для належного відновлення українського довкілля мають стати секторальні реформи. Зокрема, реформа лісового господарства, управління водними ресурсами, земельна реформа, реформа надрокористування, реформа заповідної справи. За даними досліджень, сільськогосподарські угіддя перекривають 6 % заповідних територій планети. І хоча більша їх частина знаходиться в межах тих зон заповідних територій, які призначені для спільного використання, проте — 22% сільськогосподарських угідь у заповідних територіях розташовуються в зонах суворої охорони, до яких належать природні заповідники, національні парки, заказники та ін. 

Економічна криза, що виникла внаслідок війни, підштовхуватиме до посилення експлуатації довкілля задля розвитку економіки, а ризик нераціонального та екстенсивного використання збіднілим населенням природних ресурсів значно збіль- шиться. Це стане загрозою передусім для природоохоронних територій.  Наразі в основі проблем збереження природно-заповідного фонду в Україні є декілька основних причин:   

• мережа природоохоронних територій є недостатньою для збереження біорізноманіття; 

• поточна державна система управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду не дозволяє забезпечити їхнє збереження і відновлення; 

•  відсутні у відкритому доступі вичерпні дані про території та об’єкти природно-заповідного фонду і обмеження, пов’язані з ними; 

• обізнаність населення про екосистемні послуги, які надають природоохоронні території, є низькою. 

Задля усунення цих причин має бути забезпечене виконання розроблених показників з реалізації таких завдань із запровадження змін. Зокрема, впровадження в Україні природоохоронної Смарагдової мережі допоможе зберегти природу та надасть економічні переваги. Україна ратифікувала Бернську конвенцію про охорону дикої флори та фауни в Європі ще у 1996 році, але  відповідного закону досі немає. У Верховній Раді на своє прийняття очікує законопроєкт № 4461 «Про території Смарагдової мережі», у разі ухвалення якого охорона природи в Україні відбуватиметься на європейському рівні.

Що стосується фінансового аспекту відповідальності рф за шкоду, завдану довкіллю, то має бути враховано таке.По-перше, для того, аби отримати належне відшкодування збитків, Україна має здійснити такі заходи як 1) фіксація фактів екологічного злочину; 2) оцінка екологічних збитків, 3) фіксація екологічних збитків, 4) прийняття уповноваженим національним або міжнародним органом рішення, що дало б формальні підстави для такого відшкодування.

Втім основним питанням залишається джерело отримання коштів на таке фінансування. Експерти сходяться у думці, що фінансовим ресурсом, що міг би бути використаним в цій частині, є заблоковані російські активи. За даними Мінекономіки, західні уряди вже арештували золотовалютні активи Центробанку росії на 415 млрд. доларів.

Попри це, ні міжнародне право, ні законодавство України не містить достатніх правових підстав, аби ці кошти могли бути вилучені і стягнуті на користь України, в тому числі, як відшкодування за шкоду, завдану довкіллю. Крім того, не існує жодних правових гарантій, що заморожені активи росії та російських олігархів без додаткових умов передадуть Україні. Їх можуть використати, наприклад, для виплат за боргами рф, для підтримки «російського громадянського суспільства», а частину передати жертвам війни у Сирії, де головним винуватцем теж називають рф.

В Україні є два закони, які можуть бути застосовані в даному випадку. По-перше, Закон України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”. Цей нормативний документ застосовується лише до дочірніх компаній російських державних компаній. Подальше застосування цього закону є малоймовірним через причину невеликої кількості об’єктів, які можуть бути “націоналізовані”.

Другим є Закон України “Про санкції”. Цей закон діє вже давно, але в плані можливого забезпечення подальшого відшкодування і конфіскації у дохід держави можуть бути використані лише ті санкції, які накладені після 24 травня 2022 року, тобто після внесення в цей закон відповідних змін.

Бачимо, що українське законодавство випускає з поля свого регулювання значний пласт суспільних відносин стосовно націоналізації російського майна та передання його вартості на користь відшкодування шкоді, завданої діями рф на території України.

Рекомендації

У частині правових, інституційних та фінансових аспектів відповідальності рф за завдану українському довкіллю шкоду важливо вжити таких заходів:

• В Україні має бути проведено реформу державного екологічного контролю, в ході якого повинно бути створено незалежний орган екологічного контролю (Державну інспекцію з охорони довкілля) з одночасною зміною процедури здійснення державного екологічного контролю, забезпечено його необхідною матеріально-технічною базою та змінено мету контролю. Відтак, має бути завершено процедуру прийняття ЗУ «Про державний екологічний контроль» № 3091. Станом на зараз процес прийняття цього закону призупинено, що є величезною проблемою в тому числі в частині притягнення рф до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю України. 

• Обовʼязковим є проведення реформи екологічної відповідальності. Має бути внесено зміни до відповідних нормативно-правових актів, які б розширили відповідальність юридичних осіб за екологічні порушення, суттєво підвищили штрафи за такі порушення, спрямовували всі кошти, накопичені в результаті застосування механізмів юридичної відповідальності у сфері охорони довкілля (штрафи, відшкодування шкоди, завданої довкіллю та вигоди, отриманої незаконним шляхом), на відновлення компонентів та покращення стану довкілля, що постраждало внаслідок протиправних дій.

• Уряд, ВРУ мають провести  реформу моніторингу стану довкілля. У ході реформування системи державного моніторингу стану довкілля усі показники моніторингу довкілля мають стати частиною єдиної загальнодержавної бази даних. Така база має містити інформацію про стан атмосферного повітря, вод, земель, ґрунтів, лісів і біорізноманіття, дані моніторингу поводження з відходами, тощо. Створена система має дозволяти оперативно виявляти та реагувати на екологічні загрози.

• У частині збереження природно-заповідного фонду має бути створено та налагоджено функціонування системи моніторингу статусу збереження рідкісних та зникаючих в Європі видів дикої флори та фауни та цінних середовищ проживання (оселищ). Відтак, ВРУ, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України мають забезпечити нормативно-правове підґрунтя для повноцінного існування Смарагдової мережі, її розширення та охорони. А для цього у найближчий час парламент має прийняти законопроєкт № 4461 «Про території Смарагдової мережі».

• ВРУ має розробити правові механізми для можливостей отримання заблокованих та арештованих фінансових ресурсів рф та російських олігархів Україною в цілях використання на її повоєнне відновлення.

• ВРУ має ініціювати внесення пропозицій про розробку міжнародно-правового механізму передачі заблокованих та арештованих коштів рф та російських олігархів на відновлення України, в тому числі, на відшкодування шкоди, завданої довкіллю. 

• КМУ має розробити положення про окремий Фонд з відновлення довкілля та розробити і прийняти на нормативно-правовому рівні систему норм, які б забезпечували належне та цільове використання коштів, отриманих як відшкодування шкоди, завданої українському довкіллю діями рф.

Щодо ролі парламенту, уряду та міжнародних інституцій в повоєнному відновленні довкілля України:

Попри продовження військових дій Україна уже працює Планом повоєнного відновлення країни. Відбудова міст, інфраструктури, промисловості, шкіл, лікарень, водо- та енергетичної інфраструктури, відновлення довкілля до природного стану вимагатиме не лише великих інвестицій, але й грантів, передачі знань і технологій, нарощування потенціалу, людських ресурсів, добре організованої координації планування, прозорої координації як між органами державної влад так і між країнами-донорами.

Процес повоєнного відновлення України не повинен стати поверненням до довоєнного стану. Повноцінна розбудова та інтегрування до Європейського співтовариства має відбуватись на засадах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу, що також є запорукою виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС.  Навіть до початку війни забруднення водних ресурсів, повітря, ґрунтів, погіршення стану біорізноманіття були суттєвими. Через російську агресію ситуація погіршилась, тож дотримання затвердженого законодавства, його оновлення та, у деяких випадках, підвищення вимог є обов’язковими.

Україна зіткнеться з подвійним викликом – відбудовою та досягненням цілей і стандартів Європейського Союзу. Європейська Комісія запропонувала створити механізм «ВідбудуватиУкраїну» (RebuildUkraine), як основний правовий інструмент підтримки Європейського Союзу для швидкої відбудови, але за принципом «відбудувати краще» (build back better), ніж було. На всіх офіційних заходах донори наголошують (у комунікації ЄС, Лугано, тощо) на необхідності зеленої складової у реконструкції. Значний акцент має бути зроблено на реформах у сфері верховенства права та боротьбі з корупцією, тоді як інвестиції відбуватимуться відповідно до кліматичних, екологічних і цифрових політик і стандартів ЄС, та допоможуть Україні вийти сильнішою та стійкішою після спустошення російського вторгнення.  

Дотримання зелених цілей це не лише про відповідальність перед міжнародними донорами, це в першу чергу про відповідальність перед українським народом та довкіллям. Відновлення довкілля до природного стану, використання природоорієнтованих підходів при відбудові міст дозволить забезпечити базову потребу українців у чистому та безпечному довкіллі, створити нові робочі місця, а також створить нові можливості для диверсифікації економіки. Варто враховувати, що великі галузі господарства такі, як енергетика, сільське та лісове господарство, які зазнали значних збитків від військової агресії, також є одними з найбільш вразливих до наслідків зміни клімату. Наявність великих масивів природоохоронних територій об’єднаних в мережу дозволяє підвищити стійкість довкілля та економіки до зміни клімату. Відновлення довкілля до природного стану має відбуватися не лише на регуляторному рівні, а й мати достатню фінансову підтримку. Формування окремого фонду відновлення довкілля може бути таким рішенням.

Згідно з повідомленням Європейської комісії, буде створено Міжнародну координаційну платформу –  «Платформа реконструкції України», очолювану Комісією і українським урядом. Дана платформа працюватиме, як загальний стратегічний орган управління, відповідальний за затвердження Плану відновлення, розробленого та реалізованого Україною, за підтримки адміністративного потенціалу та технічної допомоги з боку ЄС.   Платформа об’єднає партнерів та організації, що надаватимуть підтримку, включаючи країни-члени ЄС, міжнародні фінансові установи, а також інші ініціативи, створені партнерами, такими як трастовий фонд Світового банку або адміністрований рахунок Міжнародного валютного фонду. Єдина платформа дозволить забезпечити плавний розподіл задач між різних партнерів, уникаючи дублювання та сприяючи синергії, у тому числі шляхом спільного співфінансування конкретних проєктів. 

Механізм «ВідбудуватиУкраїну» ЄС планує грунтуватись на досвіді програми відновлення та стійкості ЄС (Recovery and Relief Facility, RRF), з розумінням безпрецедентних викликів відбудови України та супроводжуючи її на європейському шляху. Таким чином, подібно до Регуляції фондів відновлення та стійкості ЄС, механізм «ВідбудуватиУкраїну» повинен містити чіткі цілі для підтримки зеленого переходу України – як, наприклад, наразі у фонді RRF цільовий рівень витрат на проекти із досягнення кліматичних цілей  – 37% і обов’язкове дотримання принципу не завдання суттєвої шкоди (do no significant harm) біорізноманіттю. Тому плани відбудови України теж мають містити подібні цілі щодо скорочення викидів, покращення якості повітря, і тд. 

Процес розробки проєкту Плану повоєнного відновлення був організований у дуже стислих умовах, що не могло позначитись на якості документа. В такі стислі строки неможливо забезпечити повну участь усіх зацікавлених сторін та громадськості. Також в таких умовах важко налагодити міжвідомчу співпрацю та наскрізність кліматичної та екологічно політики, оскільки на пошук компромісних рішень потрібно достатньо часу та консультацій. Частина робочих груп особливо ті яких стосуються питання впливу на довкілля (енергетика, аграрна політика) працюють закрито практично без залучення громадськості. Такі умови призвели до появи у першому проєкті Плану суперечливих цілей, які нанесуть шкоду довкіллю та не відповідають принципам сталого відновлення. Проєкт Плану представлений у Лугано не відповідає основними рушійними принципами ЄС, зокрема прозорим бюджетуванням, Європейською зеленою угодою, кліматичними цілями, гендерним підходом, антикорупційними заходами, соціальним забезпеченням тощо.

Рекомендації 

• Парламент має забезпечити швидке наближення законодавства України до законодавства ЄС відповідно до Угоди про асоціацію та критеріїв вступу до ЄС. Потрібно забезпечити регулярну звітність відповідальних сторін та доступний механізм відслідковування процесу досягнення цілей.

• Комітету ВРУ з екологічної політики та природних ресурсів, Міністерству захисту довкілля і природних ресурсів потрібно забезпечити регулярну публічну роботу щодо питань, які знаходяться на межі природоохорони та розвитку енергетики, промисловості та сільського господарства.

• Відновлення України Уряд має базувати на довгострокових стратегічних документах, таких як План повоєнного відновлення з чіткими пріоритетами розвитку та комплексній оцінці шкоди та потреб у відповідності до Європейського зеленого курсу та цілей Паризької угоди.

• План відновлення та оцінки шкоди та потреб мають спрямовувати і координувати зусилля всієї донорської спільноти, щоб уникати дублювання зусиль та сприяти, інвестиції відповідали найкращим стандартам сталості, як зазначено в Таксономічному регламенті ЄС.

• КМУ під час роботи над Планом відновлення має залучати до консультацій ЄС та міжнародних партнерів, чий досвід, експертиза є важливими.

• Український парламент має активно долучитись до формування «Платформи реконструкції України».

• КМУ має залучати до розробки Плану відновлення представників громадянського суспільства у дусі Європейського кодексу поведінки щодо партнерства (European Code of Conduct on Partnership).

Організації, що підписалися:

ГО Зелений Фронт підтримує звернення