Причини та загрози зменшення чисельності китоподібних в Чорному і Азовському морях

Фауна ссавців Чорного моря налічує три види китоподібних, що є ендемічними підвидами:

• чорноморський дельфін білобокий, або білобочка чорноморська (Delphinus delphis ponticus Barabash-Nikiforov, 1935)

• чорноморська афаліна (Tursiops truncatus ponticus Barabash-Nikiforov, 1940)

• чорноморська морська свиня, або фоцена (Phocoena phocoena relicta Abel, 1905) Крім того, морська свиня мігрує на теплу частину року в Азовське море, де також регулярно трапляється афаліна. Морські ссавці як кінцеві хижаки підтримують загальну рівновагу морської екосистеми.

Протягом ХХ століття чисельність китоподібних в Чорному та Азовському морях скоротилась щонайменше в п’ять разів через значні масштаби промислового вилову, який здійснювався причорноморськими країнами до 1983 року. Китоподібні добувалися заради сировини, що йшла на виготовлення олій, фарб, клею, лаків, продуктів харчування, ліків, мила, косметики, шкіри, та добрив. Крім того, дельфінів виловлювали для утримання в неволі. Так, дельфінарії на узбережжі Чорного моря функціонують з 1966 року.

Окрім промислового вилову, підрив кормової бази, браконьєрство, випадкова загибель у рибальських сітках, епізоотії, забруднення моря призвели до загрози зникнення китоподібних. Так, для морської свині головними факторами зменшення чисельності є збільшення бракон’єрських знарядь рибальства насамперед, донних зябрових сіток, в тому числі, фантомний лов; скорочення кормових ресурсів внаслідок інвазій чужорідних видів, зокрема, реброплава Mnemiopsis leidyi та молюска Rapana venosa, а також надмірної експлуатації морських живих ресурсів в 1980-х роках; зміна міграційних шляхів риб – кормових об’єктів внаслідок будівництва штучних споруд; епізоотії різного походження; забруднення моря, в тому числі, сільськогосподарські стоки, морське сміття та підводний шум. Джерелами підводного шуму, зокрема, може бути будівництво (в тому числі, мостів, туннелів, портових споруд, вітрових електростанцій), сейсморозвідка при видобутку нафти та газу, буріння, а також підводні вибухи під час військових операцій.

Для афаліни до цього додаються незаконні відлови для дельфінаріїв та зіткнення з суднами. З білобокими дельфінами трапляються факти випадкової загибелі в тралових сітках.

Китоподібні України знаходяться під особливою правовою охороною через значне скорочення їхньої кількості та загрозу зникнення. Вони занесені до Червоної книги України, а згідно Закону України «Про Червону книгу України», забороняється спеціальне використання китоподібних з метою отримання прибутку, вилучення з природнього середовища. Спеціальним наказом Мінекології (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1142-11) «Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного та Азовського морів» забороняється вилучення з природного середовища існування) з будь-якою метою, крім випадків збирання решток загиблих дельфінів з науково-дослідною метою.

Законом України «Про тваринний світ» встановлені основні вимоги та принципи, дотримання яких є обов’язковими під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, зокрема, це – збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі; недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин; збереження цілісності природних угруповань диких тварин та ін¹.

Окрім того, китоподібні занесені до Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи², Червоної книги Чорного моря³, охороняються Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування⁴ та Боннською конвенцією про збереження мігруючих видів диких тварин⁵, Угодою про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану (ACCOBAMS)⁶.

Відповідно до Угоди ACCOBAMS про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану, всі китоподібні Чорного моря є такими видами, що потребують охорони на території України. Згідно з цією міжнародною угодою, заборонено вилучення китоподібних з природного середовища Чорного і Азовського морів з метою подальшого утримання в неволі.

Попри встановлені норми правової охорони, на практиці тривають проблеми з забезпеченням імплементації та контролю за виконанням описаних вище вимог і норм. Так, хоча вилучення китоподібних з природного середовища офіційно заборонено, трапляються випадки незаконного вилову для переміщення у дельфінарії, океанаріуми. Окрім того, китоподібні страждають від наслідків промислового та антропогенного забруднення, та випадково гинуть в риболовних сітках.

З огляду на наявні проблеми по зникненню китоподібних, у 2019 році спеціалісти МБО «Екологія-Право-Людина» спільно з громадською організацією «БіоЕкоЛінкс» та фахівцями з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України та Українського наукового центру екології моря провели семінари в Херсоні та Одесі, присвячені проблемам збереження китоподібних Чорного і Азовського морів. У семінарах взяли участь вчені, студенти, співробітники природоохоронних установ, представники місцевої влади, професійні рибальські асоціації, морські перевізники.

Під час зустрічей були розглянуті проблеми, що впливають на охорону та відтворення популяції китоподібних в Чорному і Азовському морях, зокрема забруднення вод, штучна регуляція стоку Дніпра через функціонування каскаду водосховищ, заселення видів інтродуцентів та знищення ними екосистем Чорного і Азовського морів (мнеміопсис, рапана), порушення встановлених лімітів на використання сіток з поріжжю, браконьєрство, випробовування військової техніки та військові навчання.

Також були розглянуті питання
– створення нових морських природоохоронних територій,
– внесення змін до режимів та правил рибальства та правил судноплавства,
– інформування відповідних державних органів щодо приловів китоподібних;

-маркування знарядь лову для ідентифікації цих знарядь та попередження попадання китоподібних у сітки, які знаходяться в морі та не мають власника (покинуті сітки);

– внесення змін до ст.90 КпАП та ст.249 ККУ: прилов дельфінів та інших об’єктів Червоної книги, про які повідомлено відповідні контролюючі органи, не вважається порушенням правил рибальства (незаконним заняттям рибним промислом, порушенням вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України), якщо загиблу тварину передано до спеціалізованої наукової інституції для проведення наукових досліджень. 

На основі проведених зустрічей та аналізу проблем по охороні китоподібних, до Міністерства енергетики та захисту довкілля України було направлено пропозиції щодо внесення змін до режимів рибальства. Це зокрема, такі пропозиції:

1. промисел калкана чорноморського і скатів має супроводжуватись науковим спостерігачем. Науковий супровід та спостереження необхідні для всіх видів рибальства, де є високий ризик випадкового прилову китоподібних, для своєчасного реагування на такі випадки та випуску живих тварин.

2. Допускати експериментальне встановлення на сітки акустичних приладів для відлякування китоподібних. Встановлення на сітки акустичних приладів для відлякування китоподібних є обов’язковою нормою для країн ЄС. Впровадження їх в українську практику потребує додаткових досліджень та обгрунтувань, тому доцільним є їх експериментальне встановлення в рамках науково-практичних робіт.

3. Обмеження використання рам та поріжжі під час добування оселедця та кефалі зменшує ймовірність випадкового прилову китоподібних. Пропонується ввести для промислу оселедця в Дністровському лімані ті норми, які вже діють в гирлі Дунаю. Для промислу кефалі в гирлі Дунаю пропонується ввести такі ж самі знаряддя, які застосовуються в інших районах.

4. Лов інвазійних видів, як то рапана та сріблястий карась, сприяє відновленню природних морських та гирлових екосистем та є важливим біотехнічним заходом. Крім того, вилов рапани може ефективно замістити лов інших видів риб, що відбувається небезпечними для китоподібних знаряддями лову. Тому слід вилов рапани стимулювати, відмінивши ліміти та обмеження на нього. Також пропонується не обмежувати прилов карася сріблястого, а також збільшити максимальну кількість дозволених драг Хижняка до рівня, що відповідає оцінкам фахівців з наукових основ рибальства.

5. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса в акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13‘ сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не має перевищувати 100 м. Заборонено з’єднувати такі сітки між собою. Застосування поріжжі та рам у сітках забороняється. Промисел піленгаса має супроводжуватись науковим спостерігачем. Обмеження використання рам та поріжі істотно зменшує ймовірність випадкового прилову китоподібних. Науковий супровід та спостереження необхідні для всіх видів рибальства, де є високий ризик випадкового прилову китоподібних, для своєчасного реагування на такі випадки та випуску живих тварин.

6. Про прилов китоподібних слід повідомляти Національну комісію з питань Червоної книги та Український науковий центр екології моря. Всі види китоподібних занесені до Червоної книги України. Тому облік приловів та відомості про стан цих видів є питаннями, важливими для Національної комісії з питань Червоної книги. Також ця інформація має бути представлена головній науковій установі Мінекоенерго, що відповідає за екологічний моніторинг Чорного моря, УкрНЦЕМ.

7. У разі знахідок мертвих китоподібних у морі та на суші, тіла тварин мають безоплатно надаватися для наукового дослідження. Знахідки мертвих китоподібних є важливим джерелом наукової інформації про чинники загибелі, тривалість життя, хвороби, та інших даних, необхідних для заходів з охорони, тому вони мають надаватись науковцям на безоплатній основі, згідно чинного законодавства.

Наші контакти:
Катерина Полянська, еколог МБО “Екологія-право-людина” kateryna.polyanska@gmail.com

Павло Гольдін, провідний науковий співробітник ІЗ НАН України

pavelgoldin412@gmail.com

Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу

МБО “Екологія-право-людина”, melen.olya@gmail.com

Наталія Куць, юрисконсульт МБО “Екологія-право-людина” natalia.kuts1@gmail.com

Карина Вишнякова, науковий співробітник Українського наукового центру екології моря, голова ГО “БіоЕкоЛІнкс”, karinavishnyakova@gmail.com

Дослідження здійснено за підтримки Фонду Голдмана.