Схвалено Державну стратегію управління лісами України до 2035 року.
Стратегія визначає низку важливих завдань, таких як: прозорість та протидія незаконним рубкам, незаконної заготівлі та збуту деревини, покращення управління лісами у ПЗФ, південних та східних областях України, найбільш вразливих до змін клімату, збереження біорізноманіття та генетичного різноманіття, вдосконалення електронного обліку, моніторингу та спеціалізованих систем геопросторових даних, оновлення парку протипожежної техніки та побудова і реконструкція лісових доріг. Окреслено врегулювання прав власності на державні, комунальні й приватні ліси. В Стратегію включені деякі важливі моменти, над визнанням актуальності яких багато років працювали фахівці наукових та громадських установ, зокрема збереження самосійних лісів, охорона пралісів, контроль інтродуцентів, наближене до природи лісівництво, оцінка екосистемних послуг. Окремо наголошується на розширенні використання рекреаційних функцій лісу.
СХВАЛЮЄМО
Необхідність оновлення такс за завдання шкоди внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд актуальна досить давно. За даними ДЕІ, за 2013-2019 роки через відсутність індексації недоотримано 368 514 942 грн. При цьому лише за 2020 рік виявлено 481 інцидент порушення природоохоронного законодавства в межах ПЗФ, і це лише випадки, що потрапили в поле зору офіційної статистики. Зокрема, встановлено суттєві розміри шкоди, завданої проїздом автотранспорту, пошкодження інформаційно-охоронних знаків. Це могло б дещо охолодити популярність джипінгу, якби такі штрафи ефективно застосовувалися. Підвищено відповідальність за завдання шкоди водним об’єктам, знищення боліт і забирання торфу.
СХВАЛЮЄМО, проте застерігаємо, що окрім суворості покарання важливим також є його невідворотність, а для цього необхідно реформувати державний екологічний контроль.
Прийнято Постанову КМУ «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин» № 1325 від 15 грудня 2021 р.
Документ затверджує нормативні значення ГДК для 39 небезпечних речовин. Документ узгоджено з відповідними ДСТУ щодо якості ґрунтів в частині методів вимірювання та контролю. Постанова встановлює нормативні значення забруднювачів в контексті статті 167 Земельного кодексу України, що передбачає заборону господарської та іншої діяльності, яка зумовлює забруднення ґрунтів понад встановлені ГДК небезпечних речовин.
СХВАЛЮЄМО
Законопроектна діяльність
Проект Закону про внесення змін до статті 10 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо джерел фінансування робіт з планування територій. № 6484 від 29.12.2021
Пропонується внесення змін до ст. 10 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо можливості фінансування робіт з планування територій на державному рівні, розроблення нормативних актів з питань планування і забудови територій, а також планування територій ОТГ, районів, кварталів та ведення містобудівного моніторингу не лише за кошти державного бюджету та грантові кошти, але й з “інших не заборонених законом джерел”. При цьому законопроект не містить уточнень щодо того, які саме ці джерела. Як заявлено в пояснювальній записці, залучення додаткових коштів матиме на меті покращення якості і пришвидшення робіт з планування та зменшення корупційної складової. З іншого боку, логічно було б очікувати, що такі інвестиції відбуватимуться лише в привабливих для забудови районах, що може спричинити викривлення місцевого планування в інтересах великих забудовників.
СХВАЛЮЄМО З ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ
Проект Закону України “Про приєднання України до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій” № 0140 від 29.12.2021
Конвенція передбачає співпрацю між відповідними органами сторін щодо інформування, розробки політики з запобігання, готовності, ліквідації та відновлення в разі промислових аварій. Сторони вживають заходів щодо забезпечення розробки і впровадження на потенційно небезпечних об’єктах планів запобігання і пом’якшення транскордонних наслідків. Крім того, Стаття 9 встановлює вимоги щодо належного інформування громадськості та висловлення її поглядів та застережень у відповідних процедурах, при цьому громадськість зачепленої сторони повинна мати можливості участі, що еквівалентні можливостям громадськості країни, де відбувається діяльність, яка може мати транскордонний вплив. Відповідно до національних правових систем та за бажанням країн, фізичні та юридичні особи, що можуть зазнати негативного впливу транскордонної промислової аварії, можуть мати доступ і брати участь у відповідних судових провадженнях, а також процедурах оскарження рішень, що зачіпають їхні права. ДСНС обговорювала можливість приєднання з ЄЕК ООН ще 2018 року. Це дуже слушна ініціатива з транскордонної промислової безпеки, особливо з огляду на техногенну безпеку в районах, що потерпають від російської агресії.
СХВАЛЮЄМО
Проект Закону України “Про водовідведення стічних вод населених пунктів” № 6478 від 28.12.2021
Проект деталізує питання, що стосуються нецентралізованого і централізованого водовідведення, виокремлюючи їх із Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, визначає відповідні повноваження органів влади різних рівнів. Встановлює обов’язки суб’єктів господарювання, що здійснюють водовідведення, державні гарантії у сфері водовідведення, консолідує нормативи та положення щодо державного нагляду у сфері водовідведення.
Визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи водовідведення, спрямовані на створення сприятливих умов життєдіяльності людини в населених пунктах та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.
СХВАЛЮЄМО
Проект Закону України “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”
№ 6477 від 28.12.2021
Встановлює правові та організаційні засади створення й функціонування Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів. Законопроект встановлює обов’язки операторів установок, що здійснюють викиди, відповідальність за порушення щодо звітності, фіксує участь громадськості у процесах вдосконалення Реєстру, а також вільний доступ до даних та їх публікацію у форматі відкритих даних. Впроваджується довідка про дифузні джерела – малі чи розсіяні джерела, найчастіше джерела забруднення поверхневого стоку, яке важко моніторити. Така довідка складатиметься центральним органом виконавчої влади в певній галузі. Законопроект є значним поступом до виконання Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів до Оргуської конвенції. Законопроєкт також передбачає можливість застосування до оператора адміністративно-господарських санкцій у виді штрафу за ряд порушень у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів. Такий вид відповідальності є дуже актуальним і подібні норми усе частіше включаються до нових законодавчих ініціатив (до прикладу, вони містяться у законопроєкті 3091, що був прийнятий у першому читанні в липні 2021 року). Разом з тим, серед чинних НПА у сфері екологічного права положення про адміністративно-господарські санкції щодо суб’єктів господарювання відсутні.
СХВАЛЮЄМО
Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій та забезпечення населення інформацією про їх радіаційний стан” № 6476 від 28.12.2021
Пропонується внесення змін до Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Чинна редакція визначає два критерії віднесення територій до зони безумовного відселення та зони гарантованого добровільного відселення – ефективна доза опромінення людини та щільність забруднення ґрунтів ізотопами цезію, плутонію або стронцію. Передбачається, що основним критерієм визначення стане ефективна доза опромінення людини, і лише за неможливості визначити її застосовуватиметься щільність забруднення ґрунтів. Межі зон відселення визначаються Кабміном за погодженням з іншими відповідними установами на основі експертних висновків за результатами дозиметричної паспортизації, яка проводитиметься раз на 5 років (а не раз на рік, як передбачено чинним Законом). Передбачається створення геоінформаційної системи радіаційно забруднених територій. Слід зазначити, що остання дозиметрична паспортизація населених пунктів ЧЗВ проводилась близько 10 років тому, а останній набір експертних висновків на веб-ресурсі НКРЗУ стосується 2012 року. Водночас законопроект передбачає, що ОДА зможуть ініціювати складання експертних висновків щодо населених пунктів чи територій своєї області за рахунок коштів місцевого бюджету чи інших не заборонених законом джерел, без уточнення, що це за джерела. Це, з одного боку, дозволить провести дослідження, що не здійснювалися через брак фінансування чи з інших причин, з іншого – створить ризик “приватизації” таких висновків.
Законопроект в цілому продовжує курс на господарське освоєння територій, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Перегляд меж зон відселення дозволить зняти обмеження на господарську діяльність та вивезення сировини, встановлені Розділами ІІ і ІІІ ЗУ “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому не слід забувати, що основними функціями цих зон є відновлення екосистем та захист населення від впливу радіоактивного забруднення.
МАЄМО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ, форсування господарського розвитку Чорнобильської зони, вважаємо, передчасним
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання застосування екологічних марковань і декларацій. № 6446 від 17.12.2021
Законопроект забороняє розміщувати на товарах екологічне марковання, що не підтверджене сертифікатом відповідності екологічним критеріям, видане компетентним органом, а також нечітке, некоректне, безпідставне екологічне марковання або слова чи позначення (“еко-…”), що можуть ввести покупця в оману. Впроваджується поняття екологічних декларацій та самодекларацій, що розробляються згідно з національними та міжнародними стандартами. В цілому, закон спрямований на протидію споживчому грінвошингу. Деякі питання маркування харчових продуктів вже врегульовані Законом України “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції“.
СХВАЛЮЄМО
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності № 6445 від 17.12.2021
Продовжує на 2022 рік дію ЗУ “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, серед яких визначені раціональне природокористування, науки про життя. Закон передбачає державну цільову програму прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України.
Необхідність прийняття проекту обґрунтовується зокрема тим, що урядовий проект Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, який передбачає, що пріоритетні напрями наукової, науково-технічної інноваційної діяльності буде затверджувати Кабінет Міністрів України до кінця 2021 року прийнято не було, а отже, у разі не прийняття даного закону, на початок 2022 року в Україні не буде чинних пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної інноваційної діяльності в Україні.
СХВАЛЮЄМО
Проект Постанови про повернення на доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про мисливське господарство та полювання” № 5302/П від 16.12.2021
Зміни до закону полягають у виключенні поняття “шкідливі тварини”, забороні відстрілу та відлову вовків та котів, а також забороні добування лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак, сірих ворон без дозволів. Підтримуємо важливість доопрацювання та прийняття цього законопроєкту.
Проект Постанови про відхилення проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про відходи” з окремих питань, пов’язаних з діяльністю виробників відходів № 5524/П від 16.12.2021
Зміни стосувалися доповнення поняття “відходи” певною складовою побутових відходів, а також включення здавання відходів для позначення обов’язкових чи можливих дій виробників відходів. Міндовкілля дійшло висновку, що запропоновані зміни не мають змістовного навантаження.
ПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ НЕ ВИГЛЯДАЮТЬ ТАКИМИ, ЩО МОЖУТЬ МАТИ ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ
Встановлюється обов’язок суб’єкта підприємницької діяльності інформувати відповідний державний орган з радіаційної безпеки про намір здійснювати таку діяльність незалежно від того, чи підлягає вона ліцензуванню. Визначається перелік підстав для залишення без розгляду заяви на отримання ліцензії для провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії; деталізовано строки перевірки відомостей, що містяться у супровідних документах на отримання ліцензії щодо такої діяльності; розширено перелік підстав для внесення змін до ліцензії і виключено її переоформлення. Загалом може покращити за діяльністю у сфері використання ядерної енергії.
ЗАГАЛОМ СХВАЛЮЄМО
Законопроект передбачає спрощення та прискорення процедури примусового відчуження земельних ділянок для будівництва доріг загальнодержавного значення. Відповідні адміністративні позови звільняються від сплати судового збору, вирішуються у скорочений термін (1 місяць в першій інстанції та 2 в апеляційній, без можливості повернення справи апеляційним судом на новий розгляд) та в порядку спрощеного провадження. Порядок відчуження земельних ділянок для суспільних потреб у виключних випадках встановлений відповідним Законом України, проте законопроект 6422 фактично передбачає окремий порядок судового розгляду для спорів, що стосуються автомобільних доріг.
ІНФОРМУЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ
Законопроектом пропонувалося заборонити рубки лісу в місцях перебування (зростання) рослин, занесених до Червоної книги України, та оголошувати такі території заказниками як загальнодержавного, так і місцевого значення. ЕПЛ раніше надала свій схвальний висновок щодо законопроекту 5696 із застереженнями щодо потреби продумати механізми охорони червонокнижних видів рослин за відсутності погодження постійного лісокористувача на створення об’єкта ПЗФ. Пояснювальна записка до Постанови обґрунтовує відхилення законопроекту необхідністю технічного доопрацювання, наявністю інших правових норм щодо охорони таких видів та можливим збільшенням видатків місцевих бюджетів на природоохоронні заходи, а отже, в разі прийняття закон має вводитися в дію з відповідним відтермінуванням.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року №6227-П від 10.12.2021
Як зазначалося в попередньому випуску, Програма містить деякі позитивні моменти, зокрема, в частині покращення моніторингу підземних вод, моніторингу й охорони надр. Водночас гірничовидобувна діяльність є однією з найбільш шкідливих для довкілля галузей, і Програма перед прийняттям повинна проходити стратегічну екологічну оцінку (СЕО) з широким залученням зацікавлених сторін. Програма також містить низку описових термінів, що можуть мати довільне тлумачення – наприклад, не визначено зміст поняття “сталий розвиток” в контексті Програми, поняття “найбільш доцільні для народу України умови” в контексті освоєння перспективних ділянок для гірничовидобувних робіт, адже може існувати колізія між економічною та екологічною доцільністю.
СХВАЛЮЄМО З ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ і очікуємо на процедуру СЕО
Постанова про відхилення Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони використання тварин у цирку та інших незаконних видовищних заходах із залученням тварин. № 5406-П від 10.12.2021
За оприлюдненими висновками ГНЕУ та Комітету з екологічної політики, законопроект відхилено через низку юридично некоректних формулювань, однак положення законопроєкту містять низку важливих змін до чинного законодавства. Прийняття доопрацьованого законопроекту 5406 дозволить вирішити проблемні питання експлуатації тварин у закладах та проведення негуманних заходів.
Дуже важливий документ, який надає детальні й конкретні рекомендації стосовно змісту, обсягу досліджень, аспектів впливу на довкілля, які потрібно дослідити при складанні звіту з ОВД щодо планованої діяльності у галузі видобування корисних копалин. Дія рекомендації охоплює видобування корисних копалин кар’єрним способом на площі понад 25 гектарів, глибоке буріння, видобування корисних копалин, окрім видобування корисних копалин землевласниками в межах наданих їм ділянок з відповідним цільовим призначенням, видобування вуглеводнів на континентальному шельфі, а також піску та гравію на землях водного фонду. Наведена відповідна нормативно-правова база, довідкові матеріали, характеристики шкідливих впливів різновидів гірничих робіт, ризики, джерела даних, рекомендації з оцінки прямих та непрямих впливів на біорізноманіття (що нерідко є одним з найскладніших чи найбільш поверхнево досліджених розділів звіту з ОВД), заходи з запобігання чи пом’якшення негативного впливу. Методичні рекомендації сприятимуть підвищенню якості звітів з ОВД, а також нададуть громадськості чіткі орієнтири щодо того, яка інформація та в якому обсязі має міститися в звіті.
Рекомендований у даному наказі підхід сприятиме належному інформуванню суспільства про нові або модифіковані гірничодобувні об’єкти та підвищенню ефективності процедури оцінки впливу на довкілля.
СХВАЛЮЄМО
Також цікаво! Опубліковано важливі дослідження у сфері змін клімату.
Звіт Метеорологічної служби Великої Британії містить огляд впливів зміни клімату на стан екосистем та різні сектори економіки України за двох сценаріїв підвищення глобальної температури (на 2,4 С та на 4,3 С до 2100 року), наголошуючи на таких загрозах, як екстремальні погодні явища, дефіцит води, деградація лісів і зростання ризиків пожеж, економічні збитки та інфраструктурне навантаження.
Дослідження Світового банку про вплив зміни клімату на ключові сектори економіки України є першим ґрунтовним оглядом прогнозованих наслідків змін клімату для економіки України, з акцентом на сільському господарстві та впливі на ліси. Дослідження акцентує увагу на потребі в адаптації, “ціні бездіяльності” та необхідності переходу до кліматично стійкого господарювання, можливостях кліматичного страхування. Водночас, судячи з опублікованого резюме, оцінка впливу на водні ресурси не проводилася, а кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами згадуються переважно в контексті того, як забезпечити наявність води для збільшення продуктивності експортних культур.
Інституційно-правові основи адаптації до зміни клімату в Україні. У звіті досліджено те, наскільки проблематика протидії та адаптації до змін клімату представлена в національному законодавстві, регіональних та галузевих програмах розвитку. Звіт наголошує на несистемності й фрагментованості кліматичних питань, відсутності закону, що визначає спеціалізований орган, відповідальний за кліматичні питання, та повноваження місцевих органів влади у цій сфері. Надано рекомендації щодо правового регулювання цього питання, інтеграції в процеси державного управління.
