Розпочинаємо обговорення окремих частин аналітичного документу “Відповідність державної політики України у сфері збереження біорізноманіття пріоритетам та цілям Європейського зеленого курсу”.
МБО «Екологія-Право-Людина» аналізує документи державного планування України у сфері збереження біорізноманіття на предмет їх відповідності пріоритетам та цілям Європейського зеленого курсу, а саме Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року: повернення природи в наше життя [1].
Однією з цілей Стратегії є суттєве зменшення негативного впливу на чутливі види та природні оселища, в тому числі на глибоководному морському дні, через риболовлю та видобувну діяльність.
В ЄС триває робота за такими завданнями:
Смертність від риболовлі підтримується або знижується на рівні MSY або нижче;
Новий план дій щодо збереження рибних ресурсів та захисту морських екосистем
Забезпечення узгодженості національних морських просторових планів, які будуть подані державами-членами, з цілями цієї стратегії, та застосування ними екосистемного підходу до управління для зменшення негативного впливу риболовлі, видобутку та іншої діяльності людини на чутливі види і середовища проживання
Встановлення заходів з управління рибальством в усіх морських охоронних зонах відповідно до чітко визначених цілей збереження та на основі найкращих наявних наукових порад.
Відповідно до порядку денного Міжнародного управління океаном, до кінця 2020 року ЄС підтримає укладення амбітної юридично обов’язкової угоди щодо морського біологічного різноманіття районів, що лежать поза межами національної юрисдикції (marine biological diversity of areas beyond national jurisdiction — BBNJ). Потрібно встановити чіткі глобальні процедури виявлення, визначення та ефективного управління екологічно репрезентативними морськими заповідними зонами у міжнародних водах. Його слід ратифікувати та впровадити якомога швидше.
ЄС також повинен використати всі свої дипломатичні важелі та широке інформаційне охоплення, щоб допомогти укласти угоду про визнання трьох обширних морських заповідних акваторій у Південному океані, дві з яких (у Східній Антарктиді та в морі Уедделла) були запропоновані у співпраці з ЄС. Якщо Угода буде прийнята, це стане одним з найбільших актів заповідання природи в історії.
Продовжуватиметься робота з країнами-партнерами та регіональними організаціями щодо впровадження заходів із захисту та сталого використання чутливих морських екосистем та видів (у тому числі в районах, що лежать поза межами національної юрисдикції) з акцентом на «гарячі точки» морського біорізноманіття. ЄС повинен продовжувати підтримувати малі острівні країни, що розвиваються, та інші відповідні країни-партнери, заохочуючи їх брати участь в засіданнях регіональних та глобальних організацій та органів, а також виконувати відповідні міжнародні зобов’язання та положення.
ЄС застосовуватиме принцип нульової толерантності до незаконного, непідзвітного та нерегульованого (ННН) рибальства та буде боротися із переловом, в тому числі через переговори Світової організації торгівлі (WTO) про Глобальну угоду щодо скасування певних шкідливих субсидій у галузі рибальства.
У ході міжнародних переговорів ЄС повинен виступати за те, щоб морські корисні копалини, що знаходяться на міжнародному районі морського дна, не могли бути використані до тих пір, поки не буде достатньо досліджений вплив видобутку корисних копалин з глибоководного морського дна на морське середовище, біорізноманіття і діяльність людини, будуть зрозумілі ризики, а технології та оперативні практики не будуть наносити серйозної шкоди довкіллю відповідно до принципу застереження та з урахуванням вимог Європарламенту. Паралельно ЄС буде продовжувати фінансувати дослідження щодо впливу глибоководного видобутку та технологій, дружніх до довкілля. ЄС також повинен вимагати більшої прозорості у діяльності міжнародних органів, таких як Міжнародний орган з морського дна (МОМД).
За офіційними даними Міндовкілля України забезпечує регулювання впливу рибогосподарської діяльності в межах компетенції під час розгляду проєктів нормативноправових актів у сфері рибного господарства, зокрема проєктів режимів та правил рибальства, лімітів та прогнозів допустимого використання водних біоресурсів загальнодержавного значення, що надходять на погодження від Держрибагентства.
Так, режимами рибальства встановлюється на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського та спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об’єкта (його частини).
Питання впливу видобувної діяльності на чутливі види та природні оселища, в тому числі на глибоководному морському дні, вирішується під час здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Наказом Міндовкілля від 15 березня 2021 року № 193 затверджено Загальні методичні рекомендації щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля. На сьогодні Міндовкілля підготовлено проєкт Методичних рекомендацій з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля для діяльності з видобування корисних копалин.
Будь ласка, заповніть гугл-форму, де ви зможете написати свій коментар до цієї теми https://docs.google.com/…/1FAIpQLScG6N3Tq1u…/viewform…
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
За додатковою інформацією звертайтеся:
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ
k.polyanska@epl.org.ua
