Стартувала міжнародна конференція: «Вплив воєнний дій на довкілля а Україні та права людини – цивілізаційні виклики людству», яку органузувала МБО «Екологія-право-людина» в безпечному куточку мальовничих Карпат.
День 1.
На відкритті заходу народний депутат Юлія Овчиннікова проанонсувала заплановані парламентські слухання з приводу відновлення довкілля, а також повідомила про міжнародні переговори щодо закріплення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в протоколі до ЄКПЛ.
Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Р.М.Гречаник надав сумну статистику знищення довкілля під час війни, а саме: 3 млн лісів знищено, на 20% об’єктів ПЗФ ведуться активні бойові дії, армія росії вчинила тисячі злочинів проти довкілля, 200 фактів екоциду. Збитки довкіллю України складають більше 200 млрд грн. В планах Міндовкілля активне використання програми ЄС LIFE, продовження реформи промислового забруднення, юридичної відповідальності. Також планується збільшення лісистості території України до 20%, створення нових рекреаційних об’єктів, 10 нових природоохоронних територій. Важливо також відновити систему моніторингу довкілля із доведенням її до стандартів ЄС, створити 140 об’єктів управління відходами європейського зразка. І звичайно запуск «зеленої» економіки в Україні.
У блоці 2 конференції учасники розповіли про факти завдання шкоди довкіллю України. Так, народний депутат Овчиннікова Ю.Ю. наголосила на тому, що знищення довкілля впливає на порушення прав людини, злочини проти довкілля шкодять здоров’ю, тому зараз армія рф чинить геноцид та екоцид в Україні. Дуже важливо збирати доказову базу цих всіх злочинів. Війна в Україні має численні прямі впливи на довкілля – це фізичні впливи від вибухів боєприпасів, пожеж, будівництва оборонних конструкцій, руйнування дамб, знищення лісів та парків. Також рф здійснює факти ядерного тероризму через окупацію ЧАЕС та ЗАЕС, ризики для інших АЕС дуже великі. Бойові дії відбуваються в місцях зберігання небезпечних відходів, знищуються екологічно небезпечні галузі, знищуються склади ПММ, а використання росією застарілих боєприпасів має наслідком забруднення довкілля та вивільнення токсичного палива, фосфорні та касетні бомби забруднюють грунти та повітря.
Олексій Василюк із Української природоохоронної групи розповів про вплив воєнних дій на природно-заповідний фонд України, зоопарки та зооколекції, а також згадав про знищення внаслідок воєнних дій екосистем острова Зміїний, який є заказником загальнодержавного значення. Тому громадськість пропонує в якості компенсації створення іншого заказника на материковій частині України.
Кученко Богдан, еколог ЕПЛ презентував дані щодо впливу воєнних дій на лісові ресурси. Так, за даними ЕПЛ довкола ЧАЕС згоріло біля 10 000 га лісів, у Луганській області – 17 000 га лісів згоріло. Також ліси довкола м.Ізюм горіли масово через обстріли. Загалом біля 600 000 га лісів охоплено бойовими діями.
Тетяна Тевкун із команди Підтримки реформ при Міндовкілля розповіла про особливості відходів руйнації, що є наслідком активних бойових дій. Так, внаслідок війни утворилися великі обсяги відходів руйнації житлової інфраструктури, відходів старих авто, відходів військової техніки. За попередніми даними, утворено 15,2 млн тон відходів руйнації від житлової інфраструктури на деокупованих територіях. Такі відходи розбираються по 10-15 років. Знищені транспортні засоби – понад 200 000 легкових і вантажних авто знищеною, і нажаль немає фінансового механізму їх утилізації, вони зберігаються на тимчасово відведених ділянках. Військові відходи – 1600 танків, 190 гелікоптерів, 388 БМП, 2600 авто, 3000 ракет випущено по Україні, і це лише проміжні дані, адже війна ще триває. Тому, питання поводження з такими видами відходів повинно вирішуватися вже сьогодні.
Богдан Кученко розповів про техногенні катастрофи, спричинені бойовими діями, а саме: біля 40 нафтобаз було обстріляно, що спричинило пожежі та забруднення довкілля. Тільки щодо факту влучання в нафтобазу біля Василькова, ДЕІ нарахувала збитки за забруднення повітря в розмірі 888 млн грн. Численні обстріли НПЗ, заводів та складів, торгових центрів завдали значних збитків довкіллю.
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ поділилася історіями порятунку та нажаль і смертей диких, свійських та домашніх тварин під час війни. Померлі на фермах тварини утворили скотомогильники, що забруднюють води та грунти. Допомогу в рятуванні тварин під час війни надають в більшості випадків волонтери та зоозахисні організації, які також несуть значний фінансовий тягар утримання цих тварин. Війна показала, що слід підвищувати відповідальність жителів за тварин, яких вони приручили та попереджувати випадки жорстокого ставлення, залишення громадянами своїх домашніх тварин напризволяще.
Іван Моїсеєнко, доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету та член Української природоохоронної групи розповів про труднощі, з якими стикнулися адміністрації об’єктів ПЗФ у Херсонській області, перебуваючи в окупації. Так, на сьогодні під окупацією опинилося 2 біосферні заповідники і 5 національних природних парків. Активні бойові дії ведуться на Кінбурській косі, в НПП «Білобережжя Святослава». На територій об’єктів ПЗФ виникають пожежі, будуються фортифікаційні споруди (наприклад НПП «Кам’янська січ»). Через замінування території працівники адміністрацій об’єктів ПЗФ не можуть добратися до певних ділянок, до островів (о. Джарилгач). Через війну погіршилося фінансування об’єктів ПЗФ, і виживати їм допомагають громадські організації. Через війну певні об’єкти ПЗФ втратили можливість заробляти на туризмі. Зменшення персоналу об’єктів, неможливість патрулювання та охорони території, погіршення можливостей для наукової роботи, ведення літопису природи, неможливість здійснення моніторингу, втрата приміщень та техніки, ТЗ – це лише невеликий перелік труднощів в функціонуванні об’єктів ПЗФ на Херсонщині.
Крістіана Мауро, незалежний юрист із Європи розповіла про сучасний стан вимог безпеки до діючих АЕС в Україні та Європі та про ті ризики аварійних ситуацій, які спричинені воєнними діями. Крістіана підняла питання послаблення вимог до систем безпеки АЕС, зокрема аварійних ситуацій, що можуть бути викликані воєнними діями та звернула увагу на недоліки роботи МАГАТЕ, що має на меті в першу чергу поширення використання ядерної енергії в мирних цілях, а не захист довкілля чи здоров’я населення. МАГАТЕ у своїй роботі показує повну закритість, відсутність участі громадськості, незалежності та неупередженості. Тому, ця організація потребує негайного і серйозного реформування.
Марк Хеддок, професор права із Канади окреслив принципи міжнародного гуманітарного права, вказав на положення додаткового протоколу І до Женевських конвенцій (статті 35, 55 та 91), Загальної декларації прав людини. Марк навів огляд угод про мир і зупинення воєнних дій, які містили положення щодо шкоди довкіллю, та які передбачали створення комісії із національними експертами для документування екологічної шкоди, завданої воєнними діями. Марк провів порівняння позитивних та негативних сторін постійних судів та ad hoc органів, згадав про Компенсаційну комісію ООН, Трибунал по скаргах між Іраком та США, який був створений на основі двосторонньої угоди між цими країнами. Професор поінформував про новели канадського законодавства, які стосуються заарештованих активів, зокрема чітко визначені цілі, на які ці кошти можуть бути спрямовані – на відбудову іншої країни, що зазнала шкоди від незаконних дій що порушують міжнародний мир та безпеку, на відновлення міжнародного миру і безпеки, на компенсацію жертвам таких порушень, жертвам систематичних порушень прав людини, і т.д. Тому, новели канадського законодавства дають надію Україні, що заморожені чи арештовані кошти рф та осіб, що попали під санкції, можуть бути надані Україні на проведення відбудови та на компенсацію жертвам збройної агресії рф. На сьогодні в Канаді 123 млн дол російських активів заморожені, 289 млн дол заблоковано.
Професор Ірина Заверуха розповіла про міжнародне кримінальне право та функціонування Міжнародного кримінального суду, та процеси розслідування злочинів, вчинених рф в Укрраїні.
Саймон Гольстром, член парламенту Фінляндії та партії зелених, розповів про причини, необхідність та труднощі із реформуванням міжнародного кримінального права та включення злочину екоциду до міжнародних угод. На думку Саймона, є політичне небежання говорити про шкоду довкіллю під час воєнних дій, а також політики не розуміють зв’язку між екологічною безпекою, правами людини і правопорядком. Саймон рекомендує, для документування фактів вчинення екоциду, розробити механізм розслідувань таких злочинів, адже якісне розслідування є запорукою покарання винних у завданні значної, серйозної шкоди довкіллю. В Україні така шкода вже завдається окупантом.
Лаланас де Сільва, колишній працівник Компенсаційної комісії ООН та співзасновник ELAW, розповів про повноваження та результати роботи Компенсаційної комісії ООН, яка займалася розглядом скарг через війну в Кувейті. Зокрема, значна частина скарг була пов’язана із завданням збитків довкіллю (біля 25%). Лаланас розповів про методики, що викорстовувалися для оцінки шкоди і шляхи компенсації, а також моніторинг використання отриманих коштів та реалізації проектів. Також Лаланас уточнив про джерела коштів, які стягувалися з Іраку для роботи комісії та виплати компенсацій.
Учасники погодилися, що питання компенсації шкоди довкіллю, джерел та механізмів такої компенсації до тепер чітко не визначені, тому і Україна, і світова спільнота шукає необхідні правові механізми притягнення росії до відповідальності за збройну агресію в Україні та нищення довкілля.
