Свидовецький гірський масив – одне із найцікавіших місць у Карпатах. Його високогірні ландшафти, льодовикові озера, старовікові ліси й праліси, рідкісні види рослин і тварин уже понад сотню років привертають до себе увагу науковців, природоохоронців і туристів з України та світу. Центральна частина гірського масиву Свидовець та верхів’я річки Чорна Тиса є унікальними для Українських Карпат, зрештою, як і для всієї Карпатської гірської системи. Адже ці території важливі як із природоохоронної точки зору, так і з боку забезпечення екологічної стабільності регіону. Зокрема, згідно з публікацією «Природоохоронне значення території Центрального Свидовця (Українські Карпати)», яку підготував колектив науковців Інституту екології Карпат НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на території масиву загалом 93 види Червоної Книги України й ще десятки видів із регіональних та міжнародних червоних списків опиняться під загрозою внаслідок реалізації проекту.
В останні роки над цією територією, нависла загроза у вигляді потенційного будівництва масштабного гірськолижного курорту «Свидовець» із сотнями готелів, ресторанів, лижних трас та автомобільних доріг. Екологи та громадські активісти виступають проти такого будівництва, адже це загрожує усьому водному балансу Карпат, бо курорт потребує колосальної кількості води. Рубки в прируслових частинах річок та на схилах задля будівництва курорту можуть зумовити селеві потоки, повені, ерозії та зсуви ґрунту. Таке масштабне втручання в природні екосистеми спричинить зміну рівня води та її забруднення, зменшення біорізноманіття та втрату туристичної привабливості регіону. З огляду на те, що річка Тиса протікає територією п’яти країн, забудова її витоків матиме і значний транскордонний вплив на довкілля.
Гірський масив Свидовець та долина р. Чорна Тиса є оселищем для таких рідкісних тварин: тинівки альпійської, пугача, сича волохатого, підорлика малого, ведмедя бурого, рисі, кутори малої, саламандри плямистої, тритона альпійського, тритона карпатського, махаона, райдужниці великої, сатурнії малої та рослин: ломикаменя карпатського, тирлича жовтого, айстри альпійської, шафрана Гейфеля, зозульок серценосних, зелениці альпійської, баранця звичайного, тирлича роздільного, орликів чорніючих та ін.
Верхів’я річки Чорна Тиса мають важливе значення у формуванні запасів питної води та забезпеченні водними ресурсами місцевого населення.
Розглянемо законодавчі гарантії для збереження біотичного різноманіття басейну річки Тиси, що бере свій початок на гірському хребті Свидовець.
Ст. 64 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначає, що рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України.
Крім того, Україна є стороною Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, яка має на меті охорону дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, особливо тих видів і середовищ існування, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву. Кожна договірна Сторона відповідно до положень Конвенції вживає заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення. Ст. 6 Конвенції зазначає, що кожна Договірна Сторона вживає відповідних необхідних і законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої фауни.
Стосовно цих видів, зокрема, забороняється таке:
a) всі форми навмисного вилову, утримання та навмисного знищення;
b) навмисне зашкодження місцям виведення потомства або відпочинку чи їхнє знищення;
c) навмисне порушення спокою дикої фауни, особливо у період виведення та вирощування потомства і зимівлі, якщо таке порушення є істотним з точки зору цілей Конвенції;
d) навмисне знищення яєць або їх вилучення з середовищ існування диких тварин чи зберігання цих яєць, навіть якщо вони порожні;
e) володіння цими тваринами або внутрішня торгівля ними, живими чи мертвими, включаючи чучела тварин і будь-яку частину чи похідні від них, які можна легко розпізнати, якщо це сприяє ефективному виконанню положень цієї статті.
Згідно ст. 20 Закону України “Про Червону книгу України”, відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у:
– погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
– вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України.
Шкода, завдана незаконним добуванням, знищенням або пошкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання), відшкодовується відповідно до закону.
Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) та методика її розрахунку встановлюються Кабінетом Міністрів.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
1) самовільному захопленні водних об’єктів;
3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
8-1) випалюванні сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у прибережних захисних смугах та на островах;
11) використанні земель водного фонду не за призначенням;
14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення; (ст.110 Водного кодексу)
Згідно ст.90 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за за погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких не занесені до Червоної книги України, але внесені до переліків рідкісних видів тварин і рослин, або які мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення на відповідній території, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин.
Також адміністративна відповідальність настає за погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин.
Кримінальна відповідальність передбачена статтею 242 Кримінального кодексу України за порушення правил охорони вод (водних об’єктів), якщо це спричинило забруднення загибель об’єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки.
Стаття 239-2 Кримінального кодексу передбачає також відповідальність за незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах (обсяг поверхневого (ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж 10 м3.
Отож, можемо зробити висновок, що порушуючи первісну природу гірського масиву Свидовця та долини р. Чорна Тиса, яка є оселищем для таких рідкісних тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, може призвести в подальшому до порушення екологічного балансу та втрати первісної природи, адже, вкрай важливо, охороняти та не втручатися в екосистему річки Тиса, що бере свій початок на гірському хребті Свидовець. Також такі дії можуть підпадати під адміністративну та кримінальну відповідальність. Тому, на етапі проведення екологічних оцінок планів будівництва такого масштабного курорту слід дослідити більш детально всі загрози, що може нести така господарська діяльність, та розробити запобіжники попередження, зменшення та пом’якшення негативних впливів на біорізноманіття та цінну екосистему гірського масиву Свидовець, а також визначити відповідність планованої діяльності законодавству та міжнародним зобов’язанням України. У випадку недопустимості планованої діяльності, слід розглянути більш детально територіальні альтернативи, або ж відмову від планованої діяльності.
