12 грудня 2023 року ЕПЛ спільно із такими партнерами, зокрема, як Open society foundations, МФ «Відродження», Офіс Генерального прокурора, Institute for Environmental security провела додатковий захід «Шкода довкіллю в Україні внаслідок війни: перспективи застосування Римського статуту та роботи Міжнародного кримінального суду» в рамках Двадцять другої Асамблеї держав-учасників Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Про увагу і визнання важливості обговорюваних питань свідчить те, що проведення даного заходу відбувалося за підтримки таких держав як Естонія, Україна та Румунія.
Безумовно, обсяги завданої війною шкоди довкіллю в Україні мають бути оціненими, а винуватці – притягнуті до відповідальності за злочини, визначені у Римському статуті МКС. Втім, поріг шкоди довкіллю під час війни, згідно із текстом Римського статуту МКС є високим, а отже, доказування вчинення такого злочину вимагає значних зусиль і ресурсів в частині розслідування з боку Міжнародного кримінального суду і національних правоохоронних органів. Незважаючи на системну практику завдання шкоди довкіллю в ході воєн та збройних конфліктів, Міжнародним кримінальним судом досі не створено прецеденту щодо притягнення до відповідальності за завдану довкіллю шкоду.
Україна може стати прикладом держави, яка успішно використає і застосує приписи міжнародного права в частині захисту довкілля. Україна може створити прецедент у міжнародних судових інституціях щодо притягнення до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю під час війни, зокрема, створити такий прецедент в межах механізмів Міжнародного кримінального суду.
Актуальними для стану довкілля на планеті в цілому, а тим більше у світлі руйнівних впливів на природу в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну є включення до Римського статуту МКС пʼятого злочину – екоциду. Формування судової практики щодо екоциду на національному та міжнародному рівнях вже зараз, може запобігти шкоді подібного масштабу в майбутньому. Незважаючи на виклики застосування статті «Екоцид», передбаченої чинним Кримінальним кодексом України, Україна та міжнародна спільнота мають створити умови для повного, належного та незалежного переслідування такого злочину водночас і на національному, і на міжнародному рівнях. На цьому заході детальніше було розглянуто статтю 8(2)(b)(iv) Римського статуту МКС через призму впливу війни на природу в Україні як приклад того, яким чином її слід застосовувати, оскільки Україна починає створення новаторського правового прецеденту в розслідуванні масового знищення довкілля під час війни.
Розпочинаючи порядок денний даного заходу, Постійний представник Естонської Республіки при ООН Рейн Таммсаар наголосив на екстериторіальності впливів на довкілля в ході воєнних дій, нагальності формування на міжнародному рівні ефективного механізму відповідальності за шкоду довкіллю і у мирний період, і під час воєнних дій. Постійний представник Естонської Республіки при ООН наголосив на підтримці України з боку Естонії та відкритості до співпраці та діалогу, що критично важливо для України зараз.
Представник Постійного представництва України при ООН Володимир Лещенко вказав на важливість для України створення ефективного механізму притягнення до відповідальності за завдання шкоди довкіллю в ході війни, міжнародної співпраці та консолідації зусиль в цьому напрямку. Для нас дуже важлива і цінна позиція представників України в ООН, згідно із якої довкілля і його захист є одним із ключових пріоритетів держави.
Першим спікером цього додаткового заходу виступила член нашої команди еколог ЕПЛ Катерина Полянська. Вона виступила з презентацією на тему «Вплив воєнних дій на довкілля України» («The Impact of Military Actions on the Environment of Ukraine») й доповіла про дослідження ЕПЛ, вивчення питання хімічного забруднення ґрунтів внаслідок обстрілів, перевищення в пробах гранично допустимих концентрацій небезпечних елементів в 12, 19 та 48 разів, а також ризики забруднення від спаленої військової техніки та відходів руйнації. Висвітлено роботу ЕПЛ щодо співпраці з природоохоронними територіями, а також щодо участі в спільних наукових експедиціях з вивчення наслідків катастрофи на Каховській ГЕС. Як підсумок Катерина Полянська зазначила про важливість кооперації, обміну досвідом, спільного пошуку рішень з відновлення знищених та забруднених екосистем з метою збереження довкілля, життя та здоровʼя громадян України.
Юристка ЕПЛ Соломія Баран розповідала про екоцид як злочин за кримінальним правом України та можливість застосування статті «Екоцид» у чинній редакції Кримінального кодексу України в умовах воєнного стану. Вона зосередила свою увагу на позитивних факторах та досягненнях, викликах, уроках та очікуваннях в частині притягнення до відповідальності за вчинення злочину екоциду у світлі російського вторгнення в Україну. Вона наголосила, що для досягнення справедливості нам необхідно використання усіх наявних правових механізмів, враховуючи національні. Згадала доповідачка і про нагальність міжнародної підтримки України у здійсненні розслідувань у справах про екоцид. Попри всі виклики, українське довкілля заслуговує на правосуддя, яке буде здійснено на основі верховенства права.
Максим Попов, радник Офісу Генерального прокурора України розповів про виклики, що стоять перед органами прокуратури в ході ведення проваджень за злочини проти довкілля, досвідом на шляху до подолання таких викликів та напрямками роботи Офісу Генерального прокурора України. Його виступ пролив світло на сучасний стан таких справ та складнощі, пов’язані зі здійсненням розслідувань в умовах війни. Підтримка таких заходів та участь у них представників Офісу Генерального прокурора є свідченням про відкритість до діалогу, пошуку спільних рішень та до вжиття дійсно ефективних заходів у цілях захисту довкілля, що особливо критично в умовах війни.
У частині заходу, що була присвячена відображенню механізмів захисту довкілля в міжнародному кримінальному праві, професор Стівен Фріленд із Західного університету Сіднею поділився своїми міркуваннями щодо ключових особливостей правової конструкції і тексту статті 8(2)(b)(iv) Римського Статуту МКС. Професор висвітлив питання ефективності розслідувань за статтею 8(2)(b)(iv) Римського Статуту МКС в цілому і через призму російського вторгнення в Україну. Він розкрив питання про те, чи не є пороги шкоди, що визначені цією статтею в частині довкілля, занадто високими для Міжнародного кримінального суду.
Володимир Гришко з (Truth Hounds, Україна) розповів учасникам заходу про правові «головоломки» та виклики, що стосуються екологічних злочинів за Римським Статутом МКС. Він звернув увагу на змістове наповнення ключових для України термінів. Зокрема, таких як напад та агресія. Володимир Гришко представив результати дослідження Truth Hounds щодо деяких наслідків катастрофи підриву Каховської ГЕС і розповів, зокрема, про втрати питної води та загрозу радіаційних впливів. Його аналіз розкрив питання можливості та перспектив формування прецеденту притягнення до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю в ході воєнних дій, що є дійсно актуальним та обговорюваним питанням.
Заключним спікером заходу стала представниця Institute for Environmental Security (Нідерланди) Ширлін Чин. Вона розповіла про екоцид як міжнародний злочин і перспективи застосування такої норми у процесі притягнення винуватців до відповідальності за шкоду, що завдається в ході війни українському довкіллю. Особливо цінними видались міркування доповідачки в частині можливостей використання міжнародного звичаєвого права. Міжнародне звичаєве право є одним із інструментів, що може і мусить бути застосованим Україною та міжнародною спільнотою в ході розгляду довкіллєвих справ. Ширлін Чин оцінила перспективи для України в частині розгляду Міжнародним кримінальним судом злочинів в ході яких завдано шкоди довкіллю в Україні, у світлі того, що Україна не ратифікувала Римський статут МКС.
Формальна частина заходу завершилась формуванням висновків та підсумків за результатами дискусії. Проте, важливу роль відіграла і неформальна частина заходу, в ході якої спікери та гості заходу могли поспілкуватись та обговорити ключові питання, що стосуються проваджень щодо покарання за шкоду, завдану довкіллю в ході воєнних дій.
За результатами заходу буде сформовано заяву, яка буде передана безпосередньо Асамблеї держав-учасниць Римського статуту МКС.
Ключ для досягнення справедливості та покарання винних за завдану довкіллю України шкоду під час війни – це обʼєднання зусиль. Співпраця у всіх її можливих формах: держави та міжнародних партнерів, громадянського суспільства та органів влади, науковців та екологів-практиків. Ми щиро сподіваємось, що та синергія думок, яка мала місце в ході додаткового заходу «Шкода довкіллю в Україні внаслідок війни: перспективи застосування Римського статуту та роботи Міжнародного кримінального суду», стане поштовхом для прийняття природоорієнтованих рішень, які дозволять захистити довкілля України і планети в цілому, забезпечать ефективність розслідувань і проваджень на усіх рівнях. А, отже, здійсненню правосуддя в імʼя довкілля та верховенства права.
Наша команда висловлює глибоку вдячність усім партнерам-співорганізаторам, Постійним представництвам України, Естонії та Румунії в ООН за продуктивну співпрацю, розуміння та відкритість до діалогу. Завдяки цьому понад 120 осіб водночас і вживу, і в онлайн режимі змогли почути заклик до забезпечення правосуддя для України та її природи у такий складний для нашої держави час.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
