Військові дії на території України призвели до виникнення багатьох соціальних і гуманітарних проблем, а також спричинили серйозні загрози аварійних ситуацій техногенного характеру, заподіяних діями окупантів.
Ризики для населення, пов’язані із пошкодженням об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, турбують в цей час по-особливому, адже в умовах відсутності контролю та можливостей ліквідації їх негативних наслідків, потенційно збільшуються масштаби негативного впливу.
З початку вторгнення країни-агресора Російської Федерації, ворог намагається окупувати та атакувати інфраструктуру гідроелектростанцій (ГЕС) в Україні. В енергетичному комплексі України гідроелектростанції посідають третє місце після теплових та атомних електростанцій. Тому, важливо розуміти і окреслити, які наслідки можуть настати у разі бойових дій або терористичних атак окупантів на об’єкти інфраструктури ГЕС.
В Україні, під час воєнних дій на них чи атак з повітря, небезпеку для населення можуть становити гідроелектростанції, греблі та шлюзи Дніпровського каскаду: Дніпровська ГЕС (Дніпро ГЕС, Запоріжжя), Середньодніпровська ГЕС, Каховська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Канівська ГЕС, Київська ГЕС, малі та середні ГЕС Дністровського каскаду, греблі.
Наводимо основні ризики для населення, які можуть виникати від руйнування інфраструктури ГЕС України (внаслідок воєнних дій або терористичних атак):
Дніпровська ГЕС. У випадку руйнування греблі Дніпровської ГЕС, швидкість припливної хвилі буде складати 4-5 м / сек на широких ділянках водойми, а в більш вузьких місцях вона істотно збільшується. Гребля Дніпровської ГЕС знаходиться на відстані 40 кілометрів від Запорізька АЕС. Від гідроудару дамби будуть розмиті, рівень води в Каховському морі після такого катаклізму сильно знизиться. Ставок-охолоджувач Запорізької АЕС залишиться без води, що призведе до аварії за типом Фукусіми у зв’язку з проблемою охолодження шести реакторів-мільйонників (newukraineinstitute.org/media/news/529/file/2%20небезпека.pdf).
Два роки до вторгнення РФ, громадська організація «Національна екологічна рада України» розповсюдила заяву про занепокоєнням станом гребель водосховищ Дніпра. Вона вказує, що в ході будівництва Канівської ГЕС (1972-1975 роки) до складу гідротехнічних бетонів домішували золу з теплових електростанцій. Потім з’ясувалося, що це було фатальною помилкою: вода всі ці роки вимивала золу, на її місці утворювалися порожнечі. Оцінити масштаби пошкоджень дуже важко, оскільки порожнечі знаходяться всередині конструкцій. Інженери не виключають, що в аварійному стані знаходиться весь фронт греблі. Сьогодні вона утримує тиск 2,5 кубічних кілометрів води, що є гігантським навантаженням на ГЕС. Вчені Національної екологічної ради України підрахували, що прорив греблі Канівської ГЕС призведе до затоплення значної частини Черкаської області, виникненню непрохідних боліт на цій території, а також до збільшення тиску на греблю Кременчуцького водосховища та її прориву. Тобто дамби, що знаходяться нижче за течією, почнуть складатися і руйнуватися одна за одною за принципом доміно.
Також екологи відзначали, що на дні Канівського водосховища лежить радіоактивний стронцій-90 і цезій-137 після Чорнобильської катастрофи (https://fbc.ua/news/suspilstvo/ekologi–poperedzhayut–pro–rujnuvannya–grebel–na–ges/). Тому, прорив цього водосховища несе ризики радіаційного забруднення вод Дніпра та Чорного моря, а відповідно і загрозу для здоров’я населення, що споживає воду із Дніпра.
Київська ГЕС. У разі руйнування греблі Київської ГЕС тільки в районі Києва зона затоплення може становити 42 кв.км з населенням 400 тис. чол. Загальна площа катастрофічних затоплень на території України внаслідок гідродинамічних аварій може становити 8294 км2, куди увійдуть 536 населених пунктів (newukraineinstitute.org/media/news/529/file/2%20небезпека.pdf).
Кременчуцька ГЕС. У разі прориву може потрапити у зону катастрофічного затоплення – 70 населених пунктів та 200 000 осіб (https://www.telegraf.in.ua/topnews/10101763-kremenchuk–mozhe–potrapiti–u–zonu–katastrofichnogo–zatoplennja–u–razi–napadu–rf.html).
Згідно даних Запорізької РДА, при найнебезпечнішому варіанті у разі руйнування гідротехнічних споруд (прориву гребель) Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського водосховищ відбудеться катастрофічне затоплення частини території Запорізької області.
У випадку прориву греблі Кременчуцького водосховища:
через 5 год. 48 хв. – руйнівний потік води досягне с. Федорівка Запорізького району;
через 6 год. 18 хв. – хвиля досягне греблі Дніпровської ГЕС;
через 20 год. 00 хв. при досягненні водою відмітки рівня прориву 53 м гребля Дніпровської ГЕС руйнується, після чого почнеться затоплення території нижнього б’єфу району по Каховському водосховищу.
Підйом води в деяких місцях зони катастрофічного затоплення досягне 8 – 12 м і буде утримуватися від 4,0 до 7,0 годин з подальшим спадом рівнів води протягом 2 – 4 діб.
Кодекс цивільного захисту України деталізує реагування на надзвичайні ситуації та ліквідацію їх наслідків.
Для координації дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, а також організованого та планового виконання комплексу заходів та робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: використовуються пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях; утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; утворюються штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. До утворення спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій організацію заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюють відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Система екстреної допомоги населенню працює за єдиним телефонним номером 112
Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
2. Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом:
– функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення;
– централізованого використання електронних комунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих електронних комунікаційних мереж і електронних комунікаційних мереж суб’єктів господарювання, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації;
– функціонування на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;
– функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.
Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання.
Органи управління цивільного захисту зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі. Інформація має містити дані про суб’єкт, який її надає, та сферу його діяльності, про природу можливого ризику під час аварій, включаючи вплив на людей та навколишнє природне середовище, про спосіб інформування населення у разі загрози або виникнення аварії та поведінку, якої слід дотримуватися.
Відповідно до п.14 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту”.
14. На гідротехнічних спорудах Дніпровського та Дністровського каскадів та в зонах їх можливого катастрофічного затоплення спеціальні системи оповіщення повинні забезпечувати:
передачу сигналу “Увага всім”;
передачу повідомлень на території гідроелектростанції та її промислової зони;
оповіщення начальників змін (чергових диспетчерів) гідроспоруд каскаду гідроелектростанцій, диспетчерських служб державного підприємства “НЕК “Укренерго” та Міненерго, оперативно-чергових (чергових) служб місцевих органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), територіальних органів ДСНС та Національної поліції.
Слід зазначити, що згідно п. 1, 4 ст. 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, йдеться, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи – військові адміністрації.
Отож, терористичні акти і ведення воєнних дій на території України із захопленням об’єктів енергетичної інфраструктури, може призвести до катастрофічних наслідків як для житття, так і для здоров’я людей, для природного середовища, промислових об’єктів. Тому, захист таких об’єктів з боку ЗСУ України, а також закриття неба над Україною є на сьогодні найбільш важливим завданням для керівництва держави та міжнародної спільноти!