Під час аналізу планів санітарно-оздоровчих заходів (СОЗ) лісових господарств Києва та Київської області, оприлюднених на сайті Київського ОУЛМГ http://kyivlis.gov.ua/,екологами ЕПЛ були виявлені підозріло великі обсяги запланованих на 2016 рік санітарних рубок, які значно перевищують обсяги запланованих рубок у інших областях.
Зокрема, були затверджені плани СОЗ на сумарний обсяг близько:
- 200 000 кубометрів – ДП «Вищедубечанське лісове господарство»;
- 100 000 кубометрів і більше – ДП «Київське лісове господарство», КП «Дарницьке ЛПГ»;
- 75 000 кубометрів – ДП «Іванківське лісове господарство».
Аналогічні великі плани рубок затверджені в інших лісгоспах Києва та області.
Окрім того, в деяких випадках, як, наприклад, у ДП «Вищедубечанське лісове господарство» цілі квартали було включено в плани СОЗ (рис. 1).
Рис. 1 План СОЗ Вищедубечанського лісового господарства
Також запитання викликають причини призначення санітарних рубок. У планах замість опису причини призначення заходу на кожній окремій ділянці фігурують загальні пояснення «на всі випадки життя», які інколи охоплюють цілі лісництва, а іноді і весь план заходів.
Наприклад:
- у Вищедубечанського лісового господарства на переважну більшість ділянок вказана універсальна причина «наявність вітровальних дерев, пошкоджених стовбуровими шкідниками та комахами»;
- у Боярської ЛДС це вже «вилучення з насадження сухостійних, всихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами лісу та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев та їх груп» (рис. 2);
- у Дарницького ЛПГ «поодиноке та куртинне всихання дерев внаслідок послаблення деревостанів сніго- та вітроломами, дефіцитом вологи в літньо-осінній період, пошкодження низовими пожежами та зростаючим антропогенним навантаженням»;
- у Тетерівського лісгоспу: «стовбурові шкідники»;
- у Іванківського лісгоспу: «всихання» та «сухостій».
Рис. 2 Фрагмент плану рубок Боярської ЛДС
Відповідно до «Санітарних правил в лісах України» санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності.
Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів складаються щорічно постійними лісокористувачами за участі спеціалістів лісозахисту на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, з урахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб.
Натомість, як ми бачимо, вищезазначені лісові господарства підходять до формування плану СОЗ формально. Бо навряд чи під час обстеження на всіх ділянках були одночасно виявлені і стовбурові шкідники, і пожежі, і вітровали, і всихання внаслідок зміни рівня ґрунтових вод. З іншого боку, такі причини призначення рубок як «всихання» або «сухостій» є по суті вже наслідками і не розкривають саме причин призначення цих рубок.
Варто зауважити, що ця практика є поширеною для переважної більшості лісових господарств України. Хоча є окремі випадки (як наприклад багаторазова критикований журналістами та активістами НПП «Гуцульщина»), коли у планах СОЗ викладають причину проведення рубок окремо на кожну ділянку.
Звісно, наявність ділянок в плані СОЗ не є гарантією що вони будуть зрубані. Зокрема, за перше півріччя 2016 року внаслідок санітарних рубок на підприємствах Київського ОУЛМГ було заготовлено всього 326 000 кубів, і тому очевидно, що підприємства не зможуть провести всі заплановані на 2016 рік санітарно-оздоровчі заходи згідно з планами.
Це підтверджує і відповідь Київського ОУЛМГ на звернення автора. Зокрема, «санітарно-оздоровчі заходи у лісах, підпорядкованих Київському ОУЛМГ підприємств, будуть проведені в обсягах, що можливі, враховуючи їх фінансовий стан» (рис. 3).
Рис. 3. Частина відповіді Київського ОУЛМГ
Наведення аргументів як «значне потепління» та «зниження рівня грунтових вод» відводить увагу на природні причини та підстави проведення санітарно-оздоровчих заходів. Однак таке пояснення є занадто загальним та не розкриває дійсних регіональних та місцевих причин виникнення вищеперерахованих явищ, які є наслідком спільної дії природних та антропогенних факторів. Не розкриті причини впливу ведення лісового господарства на стан лісонасаджень. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться кожного року, на нашу думку є логічним наведення результатів аналізу ефективності впровадження таких заходів.
Варто зауважити, що згідно з тими ж «Санітарними правилами в лісах України»:
«Здійснення санітарно-оздоровчих заходів передбачає максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників та наслідків стихійних природних явищ і техногенних впливів» та «пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами».
І під час дискусій між лісівниками та екологами щодо призначення санітарних рубок одним з основних аргументів лісівників завжди є те, що без вчасного проведення відповідних рубок ліс «пропаде, засохне». Це ж підтверджує і Київське ОУЛМГ: «не проведення та несвоєчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів призведе до погіршення санітарного стану лісових насаджень, зростання чисельності стовбурових шкідників та розповсюдження їх на значній площі» (рис. 3).
Дійсно, в Київській області багато ділянок, які пошкоджені і пожежами, і шкідниками, і потребують рубок.
Але виникає логічне питання – якщо всі записані в плани СОЗ насадження дійсно хворі і вимагають негайних рубок, то чому лісгоспи здійснюють їх лише вибірково?
На думку автора, враховуючи ще й вищезазначений формальний підхід до формування планів СОЗ, під цим ховаються фактичні «пошукові» рубки. Таким терміном причетні до лісової галузі називають випадки, де суб’єктивно відводяться під рубки не ті дерева та ділянки, які найбільш потребують рубок через їх санітарний стан, а ті, що будуть максимально вигідні в економічному плані, бо наявність ділянки в планах СОЗ є достатньою підставою для оформлення дозвільних документів на рубки і, відповідно, не вимагає додаткових погоджень та обстежень .
Суха сосна що залишалась після ВСР в Дарницькому ЛПГ
Заради справедливості варто зазначити, що процес отримання всіх необхідних погоджень на рубки дійсно занадто бюрократизований, особливо коли мова йде про території природно-заповідного фонду. Тому логічним виглядає пояснення лісівників Дарницького ЛПГ, що такі великі обсяги в планах СОЗ вони прописують, аби мати можливість оперативно провести рубки на ділянках, які активно використовуються для рекреації, і де є ризик травмування людей внаслідок падіння пошкоджених та сухостійних дерев.
А для лісгоспів, у яких більшість лісів є неексплутаційними (ДП «Вищедубечанське лісове господарство», ДП «Київське лісове господарство» тощо) додається ще фактор відсутності державного фінансування. І тому вони вимушені при проведенні рубок думати в першу чергу про прибуток, бо інакше не буде чим платити заробітну плату працівникам.
Але, на жаль, представники лісової галузі переважно не хочуть іти на контакт з представниками громадськості та шукати спільні шляхи виходу з ситуації. І йдуть шляхом «найменшого супротиву», який в даному випадку проявляється в маніпуляції з планами санітарно-оздоровчих заходів. Такі дії лісових господарств дискредитують саму ідею проведення санітарних рубок серед громадськості та нівелюють механізми громадського контролю за веденням лісового господарства. Через це у тому шквалі критики, який йде на лісову галузь останнім часом, винні в першу чергу самі лісівники.
ЕПЛ продовжує аналіз планів санітарно-оздоровчих заходів у інших областях і підготує на його основі пропозиції для Державного агентства лісових ресурсів України.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
Катерина Полянська, волонтер ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, ktgreentree@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
Автори висловлюють подяку народному депутату України Остапу Єднаку за допомогу в отриманні всіх необхідних матеріалів
