Продовжуємо публікувати результати соціологічного опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення на замовлення МБО «Екологія – Право – Людина»*.
Це друга публікація. Опитування проводилося з 21 по 27 жовтня 2022 року. А для порівняння відповідей використовуються дані опитування проведеного у серпні 2020 року Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з Центром Разумкова на замовлення ЕПЛ.
Як бачимо, відбулись невеликі зміни у джерелах інформації респондентів про навколишнє середовище.
Попри те, що телевізійні новини залишаються найбільш популярним варіантом отримання інформації про стан довкілля для респондентів, до топ-3 способів отримання інформації про довкілля їх віднесли тільки 52% респондентів, на противагу 60% два роки тому.
З соціальних мереж про стан довкілля дізнаються 40% респондентів, з інтернету загалом – 34%.
Сім’я, друзі та колеги є джерелом інформації для 30% опитаних. Відвідування природи і отримання інформації безпосередньо назвали лише 20,5% респондентів (27% – у опитуванні дворічної давності).
Для респондентів різного віку характерні суттєві відмінності у основних джерелах інформації. Молодші респонденти суттєво частіше дізнаються про ситуацію з довкіллям з соціальних мереж та інтернету, а старші опитані з телевізійних новин, радіо та газет.
Окремо варто відзначити, що серед активностей, які респонденти здійснювали за останні шість місяців з метою зменшення впливу на довкілля, то найбільш часто це було сортування більшості відходів для переробки (29% опитаних).
27,5% опитаних – купували місцеві продукти, 24% – скоротили споживання енергії, а 23,5% – уникали одноразових виробів з пластмаси, крім пластикових пакетів. Приблизно стільки ж – обирали більш екологічних спосіб пересування. Лише 1% фінансово підтримували діяльність екологічних громадських організацій. Важливим також є зауважити, що частина з активностей зменшення впливу на довкілля є суспільно правильною діяльністю у поглядах респондентів, тому частина з таких відповідей можуть бути не зовсім правдивими – інколи респонденти воліють сказати неправду, кажучи що вони робили які дії, оскільки вважають, що це потрібно робити у повсякденному житті. Більш заможні респонденти частіше здійснювали якісь дії для мінімізації свого впливу на довкілля.
* Опитування проводилося методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування проводилося в рамках проєкту “Посилення екологічної демократії в Україні” за підтримки Фонду демократії ООН (UNDEF).
