Протягом останніх декількох років в секторі лісового господарства та управління лісами України відбулось чимало змін, які покращили можливості залучення громадськості до сталого управління лісами.
Зокрема, протягом 2018-2021 років було відкрито плани лісонасаджень, створено електронний реєстр лісорубних квитків (на сайті ДП «ЛІАЦ»), ухвалено зміни в законодавство, які дозволили зменшити обсяги рубок в межах природно-заповідного фонду та високогірних лісах, розроблено за широкої участі громадськості та затверджено Державну стратегію управління лісами України до 2035 року і Порядок ведення лісовпорядкування, введено в законодавство поняття охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах, а також розроблено проєкти низки підзаконних актів, які мали на меті осучаснити чинні правила рубок. Разом із цим, активно впроваджувалась процедура оцінки впливу на довкілля суцільних та поступових рубок на площі понад 1 га, результатом якої неодноразово ставали відмови в дозволі на проведення рубок, для яких прогнозувався значний негативний вплив на лісові екосистеми.
Проте, з початку 2022 року всі процеси реформування лісової галузі опинились в підвішеному стану. А з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, взагалі, втрачено низку здобутків минулих років.
Так, Відкритий реєстр лісорубних квитків, Єдиний реєстр з ОВД, включаючи матеріали вже закритих справ, та карти лісів, у тому числі в областях, де не велись бойові дії, знову недоступні для широкої громадськості. Незважаючи на те, що Указ Президента про запровадження в Україні воєнного стану від 24.02.2022 не включав призупинення дії статті 50 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
У низці віддалених від територій бойових дій регіоні було запроваджено необґрунтовані заборони відвідування лісів, що разом із закриттями реєстрів дуже ускладнило громадський контроль за веденням лісового господарства. І на фоні цього пропонуються спрощення проведення рубок низки видів під час воєнного стану.
На нашу думку, тимчасові зміни до правил рубок мають стосуватись лише забезпечення оперативного виконання завдань з оборони України та охорони лісів. Водночас, недопустимим є скасування Санітарних правил в лісах України, які включають низку обмежень на рубки в різних категоріях лісів, а також усунення діючих обмежень на суцільні санітарні рубки в Карпатському регіоні.
Також, наполягаємо на якнайшвидшому відновленні доступу громадськості до реєстрів у сфері лісового господарства та вчасному наповненні цих реєстрів:
Відкритий реєстр лісорубних квитків ДП “ЛІАЦ”, включаючи карти квартально-видільного поділу.
Публічна кадастрова карта (за виключенням інформації про землі Міноборони та МВС).
Шари з межами лісів та обʼктів природно-заповідного фонду на порталі Екосистема.
Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля – як мінімум, відкрити матеріали справ, які стосуються рубок лісів, оскільки інформація в них не несе загрози національній безпеці.
Єдиний інспекційний портал, який містить результати перевірок субʼєктів господарювання контролюючими органами, зокрема Держекоінспекцією.
Як показує досвід, переведення розгляду екологічних питань під час війни у розділ “питання не на часі” лише погіршує ситуацію, а в лісовій галузі – також веде до підвищення рівня корупції та зниження ефективності управління.
Окремо хочемо наголосити на необхідності врахування принципів Європейського зеленого курсу, зокрема щодо управління лісами, під час післявоєнного відновлення економіки. Зважаючи на які, наводимо нижче такі принципові позиції, що мають стати обовʼязковими в процесі післявоєнного відновлення та євроінтеграції України:
1. Забезпечення інтересів деревообробної галузі України може відбуватись лише шляхом інтенсифікації використання штучних лісів (збільшення обсягів рубок догляду, вибіркових та поступових рубок головного користування, рубок переформування замість суцільних рубок), водночас зі зменшенням експлуатаційного навантаження на ліси природного походження та посиленням їхньої охорони.
2. Необхідний розвиток комплексного використання лісових ресурсів, зокрема розширення використання недеревних ресурсів лісу, в т. ч. стимулювання туризму.
3. Збільшення показника лісистості України може бути забезпечене лише шляхом збереження і збалансованого використання самосійних лісів та створення приватних лісів на деградованих орних землях, одночасно із повною відмовою від заліснення степових та лучних екосистем.
4. Для зменшення обсягів корупції під час реалізації деревини необхідно якнайшвидше ухвалити законопроєкт 4197-д “Про ринок деревини”, який пропонує перевести реалізацію деревини виключно на електронні аукціони.
5. Необхідне якісне планування та реалізація заходів з управління замінованими лісовими територіями, спираючись на досвід інших країн.
6. Одним із ключових джерел фінансування лісової галузі України має стати монетизація екосистемних послуг лісів, включно з вилученням з атмосфери та консервуванням вуглецю, а також адаптацією до зміни клімату. Окрім деревини, ліси забезпечують велику кількість екосистемних функцій, користувачами яких є всі громадяни України. Для того, щоб забезпечити фінансування виконання лісами кліматотворчої, водоохоронної, ґрунтозахисної та інших функцій, підвищення стійкості до зміни клімату, потрібно розробити нормативне підґрунтя для оцінки та монетизації екосистемних послуг.
Сподіваємось на плідну співпрацю з представниками лісового сектору та органами державної влади для реалізації викладених вище завдань і недопущення обмеження можливостей громадського контролю та участі громадськості в процесах управління лісами.
З повагою,
МБО “Екологія – Право – Людина”
ГО “Українська природоохоронна група”
ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”
ГО “Екоклуб”
ГО “ВЕА “Зелений світ”
Сєвєродонецька міська екологічна асоціація “Зелений світ”
WWF – Україна