27 жовтня 2016 року ЕПЛ провела консультації із зацікавленими сторонами на тему «Проблеми юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: причини та шляхи вирішення» в Українському кризовому медіа центрі.
Відкриваючи захід, Олена Кравченко, виконавчий директор ЕПЛ, зазначила наявність проблеми недієвості інституту юридичної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та підкреслила її основні причини, серед яких в першу чергу варто зазначити не охоплення кримінальним законом усіх екологічно небезпечних діянь, низьку міру покарання за екологічні правопорушення, відсутність інститутів кримінальної, адміністративної відповідальності юридичних осіб, застарілість і неадекватність механізмів розрахунку шкоди, заподіяної довкіллю, яка стягується із порушника, відсутність обов’язковості страхування екологічних ризиків підприємств.
На заході були присутні представники органів державної влади, науковці, громадськості у колі яких було обговорено дану проблему.
«Санкції Кодексу України про адміністративні порушення, що передбачають покарання за порушення вимог природоохоронного законодавства, є невиправдано низькі, більшість з них не мінялися з часу ухвалення Кодексу. Існуюча практика призупинки діяльності суб’єктів господарювання через суди взагалі недієва», – зазначив Стрищак Василь, заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області.
«Відсутність реальної відповідальності за екологічні правопорушення і на далі унеможливлюватиме попередження заподіяння шкоди довкіллю, а отже і здоров’ю та життю населення України. Відтак створення дієвої моделі юридичної відповідальності у сфері охорони навколишнього природного середовища є дуже важливим та необхідним заходом для сталого розвитку України. Чисте навколишнє середовище – обов’язок та відповідальність кожної особи», – додала Ірина Войтюк, ректор-засновник Академії суддів.
Олексій Шуміло, кандидат юридичних наук, доцент Харківського національного університету внутрішніх справ, наголосив на тому, що важливим рішенням проблеми недієвості відповідальності в першу чергу є не жорсткість покарання, а фінансовий аспект, зокрема запровадження обов’язкового страхування екологічних ризиків підприємствами для забезпечення повного і кратного відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю.
Створення дієвого інституту юридичної відповідальності за екологічні правопорушення є важливою передумовою охорони довкілля та попередження можливого заподіяння шкоди навколишньому середовищу.
«На сьогодні відповідальність за екологічні правопорушення жодним чином не стимулює порушників та інших осіб до правомірної поведінки, – зазначила Наталія Куць, юрисконсульт ЕПЛ. – Міра покарання повинна бути збільшена, а відповідальність юридичних осіб – встановлена на законодавчому рівні. Окрім того, стягнені із порушників штрафи, відшкодовані збитки, заподіяні екологічним правопорушенням, повинні спрямовуватись саме на усунення заподіяної довкіллю шкоди та на інші природоохоронні заходи.»
Представник ДЕІ України, Сергій Комарчук, підсумував, що складовою попередження порушень, запровадження упередженого екологічного контролю є економічні, соціальні, адміністративні заходи стимулювання дотримання вимог екологічного законодавства, серед яких – дієва відповідальність.
Обговорення проблем відповідальності за екологічні правопорушення – це лише перший, проте не менш важливий крок у становленні європейської системи управління охорони довкілля. У подальшому ЕПЛ працюватиме над виокресленням рішень проблеми недієвості відповідальності та втілення їх у життя.
За додатковою інформацією просимо звертатися за номером телефону +(38) 032-225-76-82 або на email office@epl.org.ua.
************************************************************************************************************
Консультації було проведено за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні та інституційної підтримки Фонду “Інститут відкритого суспільства” для Європи в рамках проекту «Розвиток аналітичної спроможності ЕПЛ».