Ми вже писали про те, як Волинське ОУЛМГ разом з ДП «Ківерцівське ЛН» дискредитують ідею санітарних рубок? проводячи їх там де вони є недоцільними. Наприклад, на початку року вони провели суцільну санітарну рубку в пристигаючому дубовому лісі з нормальною повнотою за відсутності будь-яких логічних пояснень цих дій (ну звісно окрім бажання заробити на недешевій дубовій деревині).
Не «відстає» від сусідів і Цуманський лісгосп. ЕПЛ протягом останнього року неодноразово звертало увагу на те, що Волинське ОУЛМГ «не визнає» існування Ківерцівського НПП і проводить рубки так, ніби його не існує. Проте, в Цуманських лісах є і десяток об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій. Зокрема, в 2005 році було створено заповідне урочище місцевого значення з такою ж назвою як у національного парку – «Цуманська Пуща».
Опис заповідного урочища «Цуманська Пуща» на сайті управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА.
Згідно закону України «Про природно-заповідний фонд» «Про ПЗФ» в заповідних урочищах заборонені всі види рубок, в тому числі санітарні.
Стаття 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд»
Проте, 13 грудня минулого року Волинське ОУЛМГ затвердило перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Сам перелік подавав директор лісгоспу Роман Колісник, а погодили його начальник управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА та директор ДСЛП «Херсонлісозахист».
Перелік санітарних рубок по ПЗФ в Цуманському лісгоспів від 13.12.2017
На основі плану були оперативно виписані лісорубні квитки, і на початку січня 2018 ділянки з списку були повністю або частково зрубані.
«Поліпшення санітарного стану лісів»? 26 квартал Берестянського лісництва ДП «Цуманське лісове господарство»
Світогляд
В теорії існує механізм, за яким в природних заповідниках та прирівняних до них за режимом заповідних урочищах, можуть легально проводитись окремі види рубок. Бо законодавство дозволяє «виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу – відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо».
Такими рубками можуть бути, наприклад, рубки догляду в молодняках, рубки інвазійних видів дерев, рубки самосійного лісу на степових чи лучних ділянках тощо.
Але у випадку «Цуманською Пущі» формальною причиною проведення санітарних рубок був звичайний вітровал – який є цілком природнім процесом. І дійсно, обстеження на місці показало, що більшість дерев були вітровальні. Але були і багато пнів, які дають підстави підозрювати що зачепили і живі, «стоячі» дерева. Звісно, після рубки довести майже нічого неможливо і лісгосп завжди зможе апелювати що всі ці дерева були «пошкоджені та поламані».
В окремих випадках, вибіркові рубки виглядали де-факто як суцільні, лишаючи після себе лише поодинокі дерева.
«Вибіркова санітарна рубка»? Берестянське лісництво ДП «Цуманське лісове господарство»
Світогляд
Варто зауважити, що незважаючи на окремі позитивні зміни останніх років, більшість лісівників досі вважають правильними «радянські» підходи до лісівництва. І якщо з самим фактом існування та заповідання лісів вони якось вже змирились, то роль мертвої деревини вони досі не розуміють і не визнають. Ідеальний ліс в їх розумінні повинен бути схожим на міський парк – всі дерева повинні бути рівні та «красиві». Мертвої деревини в лісі бути не повинно, всі сухостійні дерева повинні бути негайно вирубані і забрані з лісу. Тому, з їх точки зору, рубки в заповідному урочищі Цуманська Пуща є правильні і доцільні, а обмеження, які накладає закон, є «дурними» і їх треба «обходити».
Хоча мертва деревина вже давно стала «трендом», не тільки біології, але й лісової науки і практики закордоном. Наприклад, її наявність вимагає міжнародний стандарт сертифікації FSC.
Про роль мертвої деревини багато писали і в Україні. На Житомирщині, в Поясківському заказнику, не проводяться санітарні рубки на протязі 80 років – і дубовий ліс не «зникнув», а навпаки вирує життям. І тому вибіркові рубки по вітровалу рубки в заповідному урочищі «Цуманська Пуща» – явно несумісні з ідеєю охорони природи.
Мертва деревина в Поясківському заказнику, фото Андрія Плиги
Байдужий до старих лісів національний парк
Дуже дивною є і позиція, яку займає адміністрація Ківерцівського НПП «Цуманська Пуща» щодо рубок в старих дубових лісах.
Зокрема, невчасне проведення санітарних рубок в сосняках та проведення рубок головного користування з ігноруванням віку стиглості в господарській зоні НПП, неодноразово висвітлювалось адміністрацією, і з цього приводу вони вели активну переписку з різними природоохоронним та правоохоронними органами.
А от проблему як вибіркових, так і суцільних рубок по старовіковим дубовим насадженням адміністрація ігнорує. Хоча в 2017 році, окрім вищезгаданих вибіркових санітарних рубок, в старих дубових лісах був проведений і ряд рубок головного користування.
Інспектора служби охорони НПП, роблячи обходи в лісі, не могли б не помітити вимічені під рубки дерева. А плани санітарно-оздоровчих заходів в лісах доступні кожному бажаючому доступні на сайті ОУЛМГ. Тому про наміри лісгоспу провести рубки в заповідному урочищі «Цуманська Пуща» адміністрація НПП не могла не знати! Проте, про жодні дії по зупиненню таких рубок та врятуванню старовікових дубових лісів з боку адміністрації НПП нам не відомо. Робота відділу науки парку по виявленню місцезростання рідкісних та зникаючих видів, на жаль, не має практичних наслідків у вигляді створення охоронних зон чи ділянок ОЦЗЛ (крім декількох випадків по виявленню гнізд птахів). Хоча в старовікових дубових лісах зростають багато видів рослин з Червоної Книги України – лілія лісова, цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний тощо.
У відповідь на офіційне звернення ЕПЛ з приводу вищезгаданих рубок, адміністрація парку надала звичайну відписку без жодної інформації по суті. Більше того, в відповіді була написана явна неправда : мовляв рубки в 2017 році проводились на основі затверджених Мінприроди лімітів. Ніяких лімітів міністерство, як слідує з його відповіді ЕПЛ, не затверджувало ( і це є ще одним грубим порушенням законодавства, яке допустили в даному випадку лісівники).
А може адміністрація НПП теж вважає, що мертва деревина непотрібна, а старі дерева «своє віджили» і їх можна (і треба!) вирубувати та «заміняти»? Чи може є «домовленості» між адміністрацією ППП, про які не відомо громадськості?
Заповідне урочище «Цуманська Пуща»
Українська «Біловезька Пуща»? Дякую, не треба….
А окрім біологічної та юридичної складовою питання рубок в Цуманській Пущі є і інша – туристична.
Екотуризм в світі останнім часом розвивається шаленими темпами і кількість відвідувачів природоохоронних територій щороку зростає. І один з основних його трендів – це саме дика природи, дикі природні або наближені до них ліси. Автор за останні півроку відвідав близько десятка національних парків в країнах ЄС, і усюди – і у візит-центрах, і на стендах на екологічних стежках постійно наголошується на ролі мертвої деревини. Сотні тисячі туристів їдуть дивитись не тільки на дрімучі праліси Біловезької Пущі, але й на «мертві» ліси в національні природні парки «Шумава» та «Баварський ліс».
Українські лісівники та окремі працівники національних парків досі не хочуть повірити, що такі краєвиди можуть приваблювати тисячі туристів. Національний парк «Шумава»
Старих лісів в рівнинній частині Європи залишилось дуже мало. Враховуючи унікальність природи та легку транспорту доступність, Цуманська Пуща могла б стати «меккою» екотуризму. Але не стане, якщо не будуть припинені всі рубки в старовікових дубових лісах. Бо європейським туристам не цікаві ліси «паркового» типу без мертвої деревини і з низьким рівнем біорізноманніття.
Чи приїде сюди іноземний турист?..
І дуже прикро, що люди, які повинні охороняти ліси по своїм посадам, проміняли майбутнє Цуманської Пущі на сотні кубометрів деревини. Хоча враховуючи вартість дубової деревини – їх мотивацію можна зрозуміти…
ЕПЛ підготовлені відповідні скарги та звернення в контролюючі органи щодо рубок в заповідному урочищі «Цуманська Пуща».
П.С. А ще Волинське ОУЛМГ сертифіковане за стандартом FSC. Проте, як показує практика, сертифікація тут суто формальна, а аудитори з компанії НЕКПОН «грають» на боці лісівників замість того аби бути об’єктивними. Про це читайте в наступній публікації ЕПЛ.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
Email: petro.testov@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74