Робити добрі справи вже стало звичним для багатьох українців. Все більше людей не тільки замислюються про стан навколишнього середовища, а й беруть безпосередню участь в його захисті. А різноманітні еко-організації все частіше об’єднуються задля досягнення спільної мети.
Сьогодні еко-організації намагаються об’єднуватися для втілення ініціатив / Фото УНІАН
Свого часу всесвітньо відомі екологічні рухи виникли як спонтанна і неформальна відповідь суспільства на наростання екологічних проблем промислово розвинених країн. Це зараз вони мають світову популярність, мільйони послідовників і навіть можливість впливати на політичні рішення урядів різних країн. Спочатку ж еко-організаціям довелося зіткнутися з небажанням, як держав, так і великих корпорацій, займатися вирішенням екологічних проблем. Втім, крапля камінь точить, тому і невеликі сучасні еко-ініціативи дуже важливі. Навіть якщо вони не відомі широкому загалу.
Наприклад, у Львові діє ініціатива – «Група 109». Її учасники взялись за перетворення скверу на Сихові (один із районів міста) на спеціальний парк для людей з особливими потребами. В Одесі існує об’єднання професійних архітекторів та вихідців з різних сфер міського життя, які займаються зміною культурного ландшафту міста, обладнанням велодоріжок, парків та скверів. Інша одеська спільнота планує потужний проект – Парк Майбутнього – відкритий зелений простір для кожного. І запрошує долучитися до своєї ініціативи кожного одесита.
Не відстає від регіонів і Київ. Наприклад, найактуальніший проект спільноти «Подоляночка», яка займається облаштуванням Подолу, – екологічний парк «Самосад». Його створюють, спираючись на досвід «Садів Принцес» у Берліні та громадських садів на Манхеттені в Нью-Йорку.
Схожим проектом може похвалитися ГО «Місто-сад»: силами волонтерів між Михайлівською площею та Майданом було створено Сквер Небесної сотні – парк замість смітника.
«Тема еко, екологія, все екологічне стає модним, – розповідає президент ГО «Let’s do it, Ukraine» Юлія Мархель. – В Україні дуже багато еко-ініціатив різних напрямків діяльності. Наприклад: довкілля, благоустрій, чистота, енергетика, поводження з відходами, екологічна просвіта, захист лісів та тварин, зміни клімату та багато інших екологічних напрямків».
Однак, за її словами, бувають акції, на кшталт Кліматичної всеукраїнської акції «Зміни систему, а не клімат!», які об’єднують найрізноманітніші локальні еко-ініціативи. «29 листопада – день, коли увесь світ вийде на вулиці своїх міст, щоб змінити хід історії. Спільно ми будемо відстоювати право на майбутнє для себе, своїх дітей та наступних поколінь», – говорить Юлія Мархель.
«У рамках підготовки до Кліматичної всеукраїнської акції «Зміни систему, а не клімат!» я займалася пошуком партнерів серед екологічних ініціатив та організацій. Зізнаюся, була приємно вражена їх кількістю та різноманітністю. Зараз я з упевненістю можу сказати, що їх в Україні нараховується більше ста. Це ті, про які знаю особисто я», – розповіла експерт екологічного руху «Екоцентр» Євгенія Кравченко.
За її словами, всі вони роблять корисні справи. Це – створення зелених зупинок, будівництво енергоефективних будинків, популяризація відновлювальної енергетики, екологічна освіта та просвіта, вирішення питання поводження з відходами, відновлення та збереження річок, зоозахист, біорізноманіття, боротьба з підприємствами, які перевищують викиди забруднюючих речовин, розвиток екологічного волонтерства та активізму тощо. «Ясна річ, що не всі вони максимально ефективні. Але неможливо уявити, яка би екологічна ситуація склалася в Україні, якби їх не було», – підкреслила експерт.
«Екологічних акцій в нашій країні і, зокрема, в Києві проводиться все більше. З останніх досить назвати тільки найбільш масштабні, наприклад, Всеукраїнську екологічну акція «Зробимо Україну чистою», «Разом за чисте місто», «Чистий берег» та інші, які об’єднують різноманітні екологічні рухи. Наприклад, ми ставимо собі за головну мету підвищення екологічної свідомості та екокультури населення. Особливо у молоді, підлітків, для яких екологія повинна стати модним трендом, – розповів співзасновник Асоціації зелених України Ярослав Задесенець. – Заради цього ми намагаємося всіляко розвивати і підтримувати інтерес до всіх питань, пов’язаних з чистотою навколишнього середовища. І в цьому дуже допомагають різного роду акції чистоти, яких з кожним роком стає все більше. Адже людина, один раз прийшовши на прибирання парку, навряд чи дозволить собі завтра там насмітити».
Задесенець: Екологічних акцій в нашій країні і, зокрема, в Києві проводиться все більше / Фото УНІАН
«Особисто я слідкую за діяльністю таких ініціатив та організацій як: ініціатива «Либідь Є!», Морква-клуб, Україна без сміття, Грінкубатор, Асоціація велосипедистів Києва, Світ освіт, Екоклуб Рівне, Зеленька, Еколтава, об’єднання «Толока», Місто тварин, Екоцентр (звісно) та інші… На рівні Києва останнім часом дуже вболіваю за ініціативу «Либідь Є!». У планах цієї амбітної команди – переоблаштувати покинуту промислово-складську територію вздовж берегів річки Либідь на арт-простір і відродити природний ландшафт Либіді до 2050 року. Думаю, якщо кияни активізуються та приєднаються до ініціативи, то столиця скоро матиме ще одну мальовничу річку», – розповідає Євгенія Кравченко.
За словами експерта, щоб оцінити об’єктивно, чи еко-ініціативи явище масове і популярне, потрібно опиратися на статистику. Однак на сьогодні такої статистики не існує. «Але скажу від себе. Мені здається, що популярність і масовість екологічних заходів та ініціатив помітно зросли за останні роки в Україні. І, звісно, масштаби залежать від екологічної тематики. Ясна річ, що питання сміття турбує українців більше, ніж питання енергозбереження, енергонезалежності чи зміни клімату. Але Україна поступово рухається в напрямку екосвідомого суспільства. У нашій країні, як мінімум, вже останні два роки викристалізовується досить потужний кліматичний рух і цьогоріч ми чи не вперше приєднуємося до Глобального кліматичного маршу, який пройде 29 листопада в усьому світі. А Київ, Херсон, Одеса, Харків та інші українські міста приєдналися до світової спільноти. Це свідчить про новий рівень екологічного розвитку, в першу чергу, громадянського суспільства. Українців починають турбувати не тільки локальні екологічні проблеми, а й глобальні. І ми приєднуємося до їх вирішення. Коротко кажучи, це явище стало на рівень якіснішим за останні роки, хоча є над чим і ким працювати», – підкреслила вона.
На щастя, люди все більше розуміють, яку шкоду їхня діяльність наносить довкіллю і намагаються хоч якось зменшити негативний вплив на природу. Вийти, хоча б раз на рік, на вулицю свого міста, приєднатися до маленького або великого екологічного руху, взяти участь у еко-флешмобі з прибирання сміття, врешті решт, просто не смітити, виявляється не так вже й важко.
Олена Пащенко, Вікторія Мгламян
Детальніше читайте на УНІАН: http://ecology.unian.ua/1186505-gromadski-eko-initsiativi-kraplya-kamin-tochit.html
