ЕПЛ взяла участь у семінарі: “Міжнародна торгівля, енергетика і зміна клімату”, організованому Всеукраїнською громадською екологічною організацією «МАМА-86» та Регіональною громадською організацією “Центр сприяння вирішення екологічних проблем Эко-Согласие” (Москва, Росія) 8-9 жовтня 2009 року. Мар’яна Булгакова, провідний юрисконсульт ЕПЛ та координатор програми зі зміни клімату представила позицію громадськості на міжнародну торгівлю квотами на викиди парникових газів Україною.
Торгівля квотами на викиди парникових газів в Україні згідно Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату
представлення позиції громадськості
- Міжнародні екологічні організації виступають проти продажу «гарячого повітря».
- Громадськість та уряди потенційних країн-покупців також не схвалюють використання бюджетних коштів в своїх країнах на купівлю «гарячого повітря».
- Усі потенційні покупці квот на зниження викидіввисловлюють умову, щоб отримані кошти від продажу квот були направлені лише на проекти зниження викидів парникових газів та на інші екологічні переваги в країнах-продавцях.
Запровадження “схеми зелених інвестицій”
СЗІ передбачає:
- визначення пріоритетних секторів на фінансування
- створення критеріїв відбору проектів
- створення форм фінансування відповідно до форм власності
- створення системи перевірки ефективності використання коштів та зниження викидів парникових газів
- «жорстке» озеленення: проекти зниження викидів парникових газів
- «м’яке» озеленення включає освітні проекти, виконання досліджень або підготовка законодавства, спрямованих на зниження викидів парникових газів
Позиція громадськості: Механізм міжнародної торгівлі квотами обов’язково повинен супроводжувався зобов’язанням уряду України направити отримані кошти лише на проекти зниження викидів парникових газів та забезпечити прозорість і ефективність їх використання.
Стан розвитку українського законодавства в сфері міжнародної торгівлі квотами
Немає єдиного закону. У проектах нормативно-правових актів використовуються багато оціночних термінів, чим створюються можливості для зловживань. Деякі положення сформульовані таким чином, що їх можна трактувати не однозначно, тому необхідною є подальша деталізація та роз’яснення. Не врегульованими залишаються процесуальні питання, а саме процедури прийняття рішень тими чи іншими компетентними органами та посадовими особами, питання контролю та відповідальності, участі громадськості у питаннях здійснення операцій з міжнародної торгівлі викидами. Має місце зосередження нормотворчих, виконавчих та контролюючих повноважень в межах однієї гілки влади. Невизначеність компетенції конкретних органів державної влади під час міжнародної торгівлі квотами.
Пріоритетні сектори та критерії відбору проектів для фінансування
Екологічні організації пропонують встановити стратегічною метою СЗІ „Зменшення використання викопних палив шляхом енергозбереження та розвитку відновлюваних джерел енергії”.
Екологічні організації виступають проти фінансування:
- атомної енергетики;
- великої гідроенергетики;
- проектів, пов’язаних з видобутком та транспортуванням викопних палив – вугілля, нафти та газу;
- проектів переходу від існуючого центрального теплового опалення на електричне;
- запровадження технологій уловлювання та зберігання вуглецю на вугільних електростанціях.
Схема зелених інвестиційне повинна конкурувати з механізмом СВ
Перелік пріоритетних секторів
Категорія 1. Проекти енергозбереження та впровадження відновлюваних джерел енергії в приватних та бюджетних будівлях
Категорія 2. Фінансування муніципальних програм зниження викидів парникових газів
Категорія 3. Підтримка малих проектів, які за обсягом зниження викидів парникових газів не є доцільними для фінансування згідно механізму СВ, але відповідають необхідним критеріям додатковості
Застереження громадськості
- Громадськість виступає проти запровадження складних систем торгівлі через фондові біржі та аукціони
- Необхідність чіткої та цілісної процедури відбору проектів
- Забезпечення прозорості використання отриманих коштів
- Існування центрального органу управління схемою зелених інвестицій, що несе відповідальність за ефективне використання коштів
- Виконання норм Орхуської Конвенції при розробці Схеми зелених інвестицій
- Обов’язковий відкритий доступ до поданих заявок на отримання фінансування по схемі зелених інвестицій не менш як за 1 місяць до запланованого прийняття рішення
Нагляд за торгівлею ОВК
- Незалежність нагляду
- Незалежні національний або міжнародний фінансовий та екологічний аудити
- Відповідальність
- Наглядова Рада за торгівлею ОВК обов’язково повинна отримувати усю інформацію, що стосується міжнародної торгівлі квотами
- Ратифікація міжнародних угод по передачі одиниць ОВК
Необхідність створення довгострокової політики зниження викидів парникових газів
- запровадження податку на викиди ПГ;
- відміна державних субсидій для секторів викопного палива;
- запровадження внутрішніх систем торгівлі квотами;
- зобов’язання для енергетичних компаній виробляти певний відсоток електроенергії та тепла з відновлюваних джерел енергії;
- зобов’язання для продавців автомобільного пального додавати певний відсоток біопалива;
- створення системи пільгових тарифів для відновлюваних джерел енергії;
- запровадження державних стандартів для виробництва біопалива та стимулювання його використання;
- запровадження більш жорстких стандартів енергозбереження для нових та реконструйованих будівель;
- запровадження податків для власників автомобілів із значними викидами ПГ (в залежності від об’єму двигуна та каталізатору) та знижок при реєстрації енергоефективних, гібридних авто та авто на відновлюваному паливі;
- запровадження інформаційної політики для підприємств щодо заходів енергозбереження, концепції „чистого виробництва”, можливостей гнучких механізмів Кіотського протоколу, інших програм підтримки енергозбереження.
Серед позитивних наслідків такої політики є:
- економічна вигода від зменшення затрат на енергію, як результат заходів енергозбереження;
- зменшення забруднення повітря і, як наслідок, зменшення захворюваності населення, підняття рівня народжуваності, збільшення середньої тривалості життя населення;
- зменшення залежності від імпортованих джерел енергії (нафти, газу);
- збільшення зайнятості населення, так як розвиток альтернативних джерел енергії та енергозбереження є більш трудоємними галузями.
Участь громадськості
- доступ до інформації щодо кліматоохоронної політики держави;
- участь у прийнятті рішень та розробці нормативно-правових актів;
- належне врахування результатів участі громадськості у прийнятті рішень;
- механізми участі громадськості у механізмах торгівлі квотами на викиди (доступ до інформації про витрачення отриманих коштів);
- доступ до інформації в Реєстрі анропогенних викидів.
