Нещодавно відбулися слухання Комітету Верховної Ради України з екологічної політики та природокористування. Це знакова подія водночас і для природоохоронного руху, і для законодавчої та виконавчої гілок влади. Адже виїзні слухання відбувалися напередодні роз’яснювальної сесії за розділом 27 «Довкілля і зміна клімату» в рамках переговорного процесу про членство України в ЄС і були присвячені обговоренню стратегічного плану реформування законодавства України з питань довкілля й клімату як частини переговорної рамки про членство нашої країни в ЄС.
Відкрили комітетські слухання голова Екокомітету Бондаренко Олег, комісар Європейської Комісії з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Сінкявічюс Віргінюс, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Стефанишина Ольга, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Стрілець Руслан. Кожен із промовців наголосив на важливості довкіллєвих реформ у переговорній рамці про членство України в ЄС та досягненні якнайшвидшого прогресу у впровадженні переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» 4 кластеру «Зелений порядок денний та сталий розвиток», а також незмінного наближення до реалізації Європейського зеленого курсу. Віце-прем’єр-міністр Стефанишина Ольга наголосила на важливості прийняття в першу чергу законодавства про управління відходами, а також на необхідності рухатися в напрямку впровадження циркулярної економіки.
Міністр Міндовкілля України Стрілець Руслан зробив короткий огляд останніх досягнень міністерства. Зокрема, він розповів про продовження реформи управління відходами, ратифікації двох поправок до Конвенції Еспо, завдяки якій Україна закрила двадцятирічний спір з Румунією, приєднанні до Мінаматської конвенції, отриманні статусу спостерігача у Севільському процесі до отримання статусу члена ЄС, відкритті кліматичного офісу у рамках одного з проєктів ЄК.
Під час обговорення заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік голова Екокомітету Бондаренко Олег та генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ільков Олександр, зробили акценти у своїх виступах на важливості міжсекторального підходу, запровадженню принципу наскрізності екологічної та кліматичної політики у впровадженні реформ, необхідності прийняття первинного та вторинного законодавства для продовження реформ у сфері управління відходами, водними ресурсами, завершення проведення горизонтальної реформи державного екологічного контролю, прийняття первинного і вторинного законодавства про промислові викиди, прийняття кліматичного законодавства та оновлення стратегії низьковуглецевого розвитку. Саме такі рекомендації були надані Україні ЄК. На виконання цих рекомендацій КМУ і був розроблений та затверджений План заходів. Цих заходів нараховується 25 і всі вони мають бути виконані у 2024 – 2025 роках. Серед цих заходів слід відзначити цифровізацію процедури проведення ОВД та СЕО, затвердження санітарного регламенту про основні стандарти безпеки поводження з матеріалами, які вміщують радіонукліди природного походження, розроблення проекту Положення про емісію корпоративних облігацій та їхнього обігу, транскордонне перевезення відходів, розробка і затвердження плану приведення місця розміщення відходів, правил технічної експлуатації полігонів, прийняття законопроєктів «Про упаковку та відходи упаковки», «Про відходи видобувної промисловості», «Про електричне та електронне обладнання», «Про батареї, акумулятори та відходи батарей та акумуляторів», «Про управління транспортними засобами, знятими з обліку», внесення змін до статистичної інформації у сфері відходів, до санітарно-протиепідемічних правил і норм, розроблення пропозицій щодо затвердження планів управління річковими басейнами, розроблення пропозиції до проведення моніторингу вод, розробка і затвердження гігієнічних нормативів якості води для купання та питної води, прийняття у другому читанні законопроєкту «Про державний екологічний контроль» (реєстраційний номер 3091), прийняття законопроєкту «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» (реєстраційний номер 6004-д).
У рамках обговорення Звіту ЄК «Україна 2023: зелений порядок денний та сталий розвиток» і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік представник Уповноваженого ВРУ з прав людини, з соціальних та економічних прав у своїй доповіді зосередилася на представленні результатів моніторингу стану виконання Плану заходів щодо виконання Міндовкілля Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини зауважила, що моніторингом встановлено порушення строків під час розробки нормативно-правових документів Міндовкіллям, зокрема, закону щодо запровадження систем торгівлі квотами на викиди парникових газів, термін виконання якого сплили у 2018 рік. Порушені Міндовкілля і строки розроблення та впровадження актів про затвердження порядку підготовки Національного плану розподілу квот між установками та про затвердження порядку функціонування дозвільної системи на викиди парникових газів, протягом трьох місяців після прийняття закону щодо запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Провівши моніторинг виконання положень Операційного плану реалізації у 2022-2024 роках Водної стратегії України, Уповноваженим ВРУ з прав людини встановлено, що Міндовкілля не виконано пункт 5 Операційного плану «Визначення зон, уразливих до (накопичення) нітратів, відповідно до Методики визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів. Аналізуючи стан впровадження реформи управління відходами, Уповноваженим було встановлено, встановлено, що Міндовкілля не розробило низку нормативно-правових актів, які є важливими для якісного впровадження ЗУ «Про управління відходами». Зокрема, Міндовкілля малося розробити:
національний план з управління відходами;
порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений;
цільові показники щодо підготовки відходів до повторного використання, рециклінгу,
іншого матеріального відновлення, включаючи зворотне заповнення, та порядок їх
виконання;
національну програму запобігання утворенню відходів;
порядок надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення
небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів;
порядок розроблення планів управління відходами підприємств, установ та
організацій;
порядок державного обліку відходів та подання звітності;
правила технічної експлуатації установок із спалювання відходів та установок із
сумісного спалювання відходів;
правила технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та
догляду за полігонами після припинення їх експлуатації;
порядок розроблення програми контролю та моніторингу полігону та вимог до неї;
правила технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їхньої експлуатації;
типові форми обліку відходів;
вимоги до плану приведення місця розміщення відходів. За результатами моніторингу стану впровадження реформ Міндовкілля у сфері управління водними ресурсами та відходами Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини надала низку рекомендацій з пришвидшення проведення реформ у сфері сталого управління водними ресурсами та управління відходами, які в значній мірі співпадають з рекомендаціями ЄК.
Представники команди ЕПЛ взяли участь у співорганізації виїзних комітетських слуханнях, а також долучилися до роботи на низці панелей з обговорення реформи поводження з відходами, реформи державного екологічного контролю, збереження біорізноманіття, реформи запровадження нової політики сталого управління лісами, реформи кримінальної відповідальності за знищення природи, особливо під час повномасштабної російсько-української війни, а також до обговорення проблем з доступом до екологічної інформації, участі громадськості у процесі прийняття екологічно важливих рішень та прогресі виконання рішення Наради Сторін Оргуської конвенції у справі ЕПЛ проти України.
Олена Кравченко, виконавча директора ЕПЛ, взяла участь в обговорення питання реформи державного екологічного контролю. Під час свого виступу Олена зазначила основні проблеми сучасної системи державного екологічного контролю, які полягають у слабкій інституційній спроможності Державної екологічної інспекції відповідати сучасним викликам, пов’язаними з тотальним нищенням довкілля Російською Федерацією під час повномасштабної війни, дублюванням контролюючих функцій з іншими центральними органами виконавчої влади, відсутності сучасної парадигми екологічного контролю, який має бути націлений в першу чергу не на покарання, а на збереження довкілля, непогіршення його стану. Олена також відзначила проблеми для природоохоронної галузі критеріальності ризиків, встановлених в ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», недостатній для якісного і належного проведення перевірки максимальний строк у 10 днів. Одними з головних проблеми є також проведення позапланових перевірок виключно за зверненням фізичної особи або за дорученням Прем’єр-міністра України у відповідності до статті 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), неможливість проведення перевірки без попередження, а також у вихідні, святкові, неробочі дні чи у нічний час, наявність значної кількості колізій у законодавстві, що фактично дозволяють не допускати ДЕІ до перевірки, відсутність можливості оперативного обмеження господарської діяльності, яка здійснюється із порушенням природоохоронного законодавства і спричиняє екологічну шкоду. У сукупності, описані фактори зумовлюють неефективність ДЕІ в частині здійснення заходів контролю щодо суб’єктів господарювання.
На вирішення описаних проблем, законопроєкт, над яким спільно працює робоча група, створена при Екокомітету, пропонує, серед іншого:
Планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання плануються, виходячи із ступеня екологічного ризику від провадження діяльності. Планові заходи контролю щодо субʼєктів господарювання віднесених до високого ступеня ризику (топ 100 забруднювачів) пропонується проводити один раз на рік, віднесених до середнього ступеня ризику – один раз на три роки, а щодо субʼєктів із незначним ступенем ризику – не проводити перевірок.
Перевірки суб’єктів господарювання високого ступеня ризику проводитимуться протягом 15 днів.
Позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства проводитимуться за вичерпним переліком підстав, передбачених законом.
Проєктом закону долаються колізії в законодавстві для унеможливлення недопусків органу державного екологічного контролю до перевірки.
В цілях створення повного і дієвого механізму державного екологічного контролю, законопроєкт передбачає такі заходи контролю щодо фізичних осіб: патрулювання, рейди, реагування на виклики. Патрулювання, згідно із законопроєктом, проводитимуться на територіях та протягом часу, визначених планом патрулювання, який формується із врахуванням статистики порушень на відповідній території, пори року, сезону, стану компонентів довкілля, динаміки його змін, інших факторів, що є причинами, умовами чи наслідками порушень.
Натомість, рейди пропонується проводити з метою реагування на різке погіршення стану компонентів довкілля, зростання кількості окремих видів порушень чи кількості порушень на певній території, а також у періоди, коли компонентам довкілля необхідна особлива охорона (період нересту, період тиші, інше).
У відповідності до законопроєкту, реагування на виклики є оперативним реагуванням на інформацію про погіршення стану довкілля, порушення природоохоронного законодавства, повідомлене на гарячу лінію чи офіційну поштову чи електронну адреси органу екоконтролю.
Пропонований підхід дозволить забезпечити уникнення додаткового тиску на добросовісних суб’єктів, при цьому, сприятиме ефективному притягненню винних у порушенні вимог екологічного законодавства осіб до відповідальності.
Щодо суб’єктів господарювання проєкт закону пропонує застосовувати до таких суб’єктів господарсько-правову та цивільну відповідальність (відшкодування шкоди, в тому числі, заподіяної довкіллю). Перелік порушень, за вчинення яких настає господарсько-правова відповідальність, пропонується чітко встановлювати законом, а розміри штрафів встановити на рівні, що відповідатиме ступеню соціальної шкідливості вчиненого порушення (в тому числі штраф за недопуск до перевірки). Олена зазначила, що вкрай важливим є те, що процедура притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання чітко врегульована текстом законопроєкту.
В цілому, підсумувала Олена, текст законопроєкту демонструє чіткість, системність та комплексний підхід до регулювання питання здійснення державного екологічного контролю в Україні. Також проєкт передбачає прозорість здійснення контролю. Зокрема, законопроєктом передбачено відслідковування кожної дій (як фізичних, так і процесуальних) інспектора у часі та у просторі, автоматичну відео-аудіо фіксація всього процесу, фіксування документів, забору проб, отримання аналізів, звернень. Передбачається оцінка ефективності заходу контролю (недопущення порушень, виявлення порушень, притягнення до відповідальності), збору бази даних усіх справ щодо екоконтролю – щодо державних органів, суб’єктів господарювання та фізичних осіб, а також співпраця між уповноваженими органами.
Мелень-Забрамна Ольга, керівниця юридичного відділу ЕПЛ, виступаючи на панелі, присвяченій сфері управління відходами, зазначила, що станом на сьогодні є серйозні ризики забруднення довкілля та погіршення здоров’я населення через наплив до України старих та шкідливих сміттєспалювальних установок, в першу чергу мобільних. Запобіжником цьому мають стати жорсткі законодавчі вимоги до роботи сміттєспалювальних установок.1 березня 2024р. уряд затвердив Технічні вимоги до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів», які не тільки ставлять під загрозу довкілля, створюють серйозні ризики для здоров’я жителів, а також створюють перешкоди в наближенні законодавства України до європейських директив у вказаній сфері. Громадськість занепокоєна даними Технічними вимогами, та закликає Міндовкілля не формально враховувати коментарі громадськості та проконтролювати, щоб проект Правил технічної експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, які щойно виставлені для громадського обговорення, покращив нормативно-правове регулювання сміттєспалювальних установок. У першу чергу, це стосується викидів та контролю за викидами, якості очищення стічних вод та поводження із залишками від спалювання. З повним текстом виступу Ольги можна ознайомитися тут.
Однією з важливих питань, які розглядалися на комітетських слуханнях, були питання збереження біорізноманіття, лісу та екоциду. Анатолій Павелко, провідний юрисконсульт ЕПЛ, у своєму виступі зазначив про необхідність розробки стратегії захисту біорізноманіття та плану дій щодо її впровадження, розробку спроможностей для створення та управління об’єктами територіями Смарагдової мережі, а в майбутньому – Natura 2000; аналізу корупційних ризиків реформи у галузі сталого управління лісами, зміцнення незалежності і спроможності стосовно моніторингу та контролю за ліцензіями, вирубкою та продажем лісової продукції.
Ходосовцев Олександр, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, д.б.н., чл.-кор. НАН України, у своєму виступі зосередився на проблемі ефективного використання на практиці статті 441 Кримінального кодексу України та зазначив, що таке використання викликає труднощі через низку оціночних суджень що містить дефініція екоциду. Розробка критеріїв екоциду дозволить відокремити екоцид від злочинів проти довкілля та розробити методики збору доказів екоциду. Робоча група, яка об’єднала юристів благодійної організації ЕПЛ, вчених-екологів НАН України та закладів вищої освіти, розробила шість критеріїв екоциду. Критерії базуються на різних рівнях організації живих систем, мають розмірність на рівні рослинно-кліматичних зон (підзон), біогеографічних районів або висотних поясів. Критерії враховують втрати екосистемних послуг, а також показники відселення (евакуації) населення з адміністративних одиниць країни внаслідок забруднення (отруєння) екосистем.
Під час розгляду питань доступу до екологічної інформації, участі громадськості в процесі прийняття екологічно важливих рішень та доступі до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, Алексєєва Єлизавета, керівниця інформаційно-аналітичного відділу ЕПЛ, зауважила, що усі довкіллєві реформи, про які ішла мова вище, орієнтуються на законодавство ЄС. Разом з тим, Україна не може нехтувати своїми міжнародним екологічними зобов’язаннями. В контексті екологічної демократії найбільш критичним і нагальним зараз є виконання рішення Наради Сторін Оргуської конвенції щодо України. У 2021 році найвищий орган конвенції прийняв рішення, яким визнав Україну порушницею і виклав низку чітких і детальних рекомендацій щодо відкритості угод про розподіл продукції, моменту проведення ОВД в процедурі надання надр в користування та права екологічних організацій звертатися до суду у зв’язку із порушенням екологічного законодавства. Якщо до наступного літа Україна не продемонструє прогресу у цьому питанні, Нарада Сторін буде змушена винести Україні офіційне попередження. Це буде надзвичайно негативним сигналом для ЄС в контексті реальної здатності України впроваджувати демократичні інструменти, адже Оргуська конвенція це не тільки про довкілля, це також про екологічну демократію та права людини.
ЕПЛ висловлює щиру подяку голові Екокомітету Бондаренку Олегові, народним депутатам Криворучкіній Олені, Юлії Овчинніковій, керівному складові Міндовкілля, ГО «Save Dnipro» за можливість долучитися до організації проведення комітетських слухань, а також Екокомітету, міністрові Міндовкілля Стрільцю Руслану, заступниці міністра Крамаренко Олені, заступниці голови Екокомітету Криворучкіній Олені за системну співпрацю у проведенні реформи державного екологічного контролю. Команда ЕПЛ щиро дякує всім колегам природоохоронного руху, які змогли долучитися до спільної роботи під час комітетських слухань.
