Справа: Сміттєспалювальний завод (Екоправо-Львів проти Львівської міської ради)
Регіон: м. Львів, Львівська область
Суть справи: попередження небезпечного для довкілля проекту
Сторони: ЕПЛ Львівська міська рада
Суть проблеми: попередження будівництва небезпечного сміттєспалювального заводу за допомогою мережі Інтернет
Основні факти:
На початку 1998 року у газетах міста Львова з’явилось повідомлення, що Львівська міська Рада планує у Львові будівництво сміттєспалювального заводу. Враховуючи шкідливість та екологічну небезпеку таких об’єктів, неодноразові спроби привезти в Україну застарілі технології і обладнання, ми розпочали збір інформації щодо цього проекту.
З Державного управління екологічної безпеки у Львівській області ми отримали офіційну інформацію, яка підтверджувала наміри побудувати завод по спалюванню сміття безпосередньо в місті. Проектна документація на розгляд управління не поступала. Згодом вЕПЛ звернувся депутат Львівської міської ради п. Полуйко, який повідомив про те, що у травні 1998 року Львівською міською радою підписано угоду щодо будівництва сміттєспалювального заводу потужністю 200 000 тон в рік, вартістю 90 000 000 доларів.
Аналіз тексту підписаної угоди показав, що окремі її положення порушують чинне законодавство, оскільки такі рішення не можна приймати без попередньої екологічної оцінки проекту. Угода передбачала навіть оплату за тону спалюваного сміття (1.2 долара за тонну), за електроенергію, яка буде вироблятись (0,0253 долара за 1 кв/год), а також за теплову енергію (17,9 доларів за Гкал). Ми проінформували депутата Полуйко про порушення законодавства, а він, в свою чергу, повідомив міську раду.
Однак, Львівська міська рада зауваження до уваги не прийняла і домовилась про виділення земельної ділянки в селі Сороки-Львівські, розташованому неподалік Львова (для виділення ділянки під забудову в місті Львові необхідно було отримати рішення сесії міської ради і в цій ситуації міській раді було простіше зробити це на рівні сільської Ради).
Скандинавська компанія, яка планувала будівництво сміттєспалювального заводу, пропонувала відому скандинавську технологію спалювання сміття та виробництво електроенергії в результаті спалювання. За допомогою мережі Інтернет ми знайшли інформацію про таку технологію. Тривалий пошук інформації про компанію по назві результату не дав. Однак в угоді було вказано адресу компанії, і ми вийшли на веб-сторінку міста Алвеста. Хоча мовою сторінки була шведська мова, основну інформацію про місто та місцеву владу нам вдалося розібрати: Алвеста – це невеличке містечко, яке нараховує близько 20 000 громадян. В такому місті мали б знати про велику компанію з відомими технологіями, здатну інвестувати 90 мільйонів доларів у будівництво в іншій країні.
Ми направили лист меру міста, а також в економічний відділ місцевої ради з проханням надати інформацію про компанію, згадуваний проект та відповідальних за нього осіб:
Шановна п. Анна-Крістін Густавсон,
Ми знайшли Вашу контактну адресу на Web-сторінці та хотіли б звернутись по допомогу.
ЕПЛ (Львів, Україна) є громадською організацією, що працює в галузі захисту екологічних прав громадян. Нещодавно ми дізнались, що Львівська Міська Рада підписала угоду зі шведською компанією, яка знаходиться в м .Алвеста. <…>
Предметом угоди є будівництво та експлуатація сміттєспалювального заводу загальною вартістю 90.000.000 дол. США. Нам відомо, що така технологія може бути небезпечною для навколишнього природного середовища та здоров`я людей. Нас хвилюють деякі сумнівні питання, пов`язані з цим проектом, особливо щодо його екологічної безпеки. Будемо вдячні, якщо Ви зможете повідомити, чи існує та функціонує така компанія в м. Алвеста.
Заздалегідь вдячні за будь-яку інформацію щодо цієї компанії і за співпрацю.
З найкращими побажаннями,
Виконавчий Директор ЕПЛ
Дмитро Скрильніков.
У відповідь на наш лист ми отримали повідомлення наступного змісту:
Дякую за Вашого листа. Надсилаю Вам відповідь замість Кйел Розенлоф та Анни-Крістін Густавсон.
Приємно було отримати листа з України – таке трапляється не кожен день!
Ми не маємо інформації стосовно компанії, про яку ви запитуєте. Але нам відоме наступне:
· Курт Йоханссон мешкає в м. Алвеста та працює таксистом.
· Курт Йоханссон працює разом з Ларсом Палмом та Клаусом Гюртнером: вони конструюють та продають установки для підігріву води. На даний момент вони не продали жодного проекту у Швеції, але за їх словами, намагаються продати проекти в інші країни.
· Я не можу знайти їх компанію (Scandinavian Gartner Recycling AB Gerab) в моєму списку приватних компаній Швеції. Запитайте її реєстраційний номер.
Чи маєте Ви Web-сторінку?
Бажаю успіхів зі сміттєспалювальним заводом. Як на мене, це видається надто грандіозним!
Бордж Норен,
Начальник відділу промислового розвитку.
Ми одразу надіслали копії цих листів меру міста Львова, в Державне управління екологічної безпеки у Львівській області та повідомили інших зацікавлених осіб. Інформація зацікавила журналістів, з`явились публікації в пресі, і про історію довідались мешканці міста… Згодом Львівська міська рада повідомила нас про розірвання угоди з шведською компанією.
Таким чином, за допомогою мережі Інтернет було попереджено реалізацію можливо небезпечного для довкілля і сумнівного проекту у м. Львові – будівництво небезпечного сміттєспалювального заводу.