Суть справи: забезпечення належного функціонування заповідника, як окремої юридичної особи, який входить у природно-заповідний фонд України, охороняється як національне надбання та є власністю Українського народу.
Суть проблеми: Канівський природний заповідник незаконно вилучено із мережі фінансування та звітності Міністерства освіти і науки України як окрему юридичну особу, та включено у склад структурного підрозділу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі- КНУ). Також заповідник не фінансується державою, а фінансується КНУ, який незаконно переоформив на себе державні акти на земельні ділянки заповідника та протидіє оформленню державного акту на право постійного користування на нові землі, що надані заповіднику на сам заповідник. Директор заповідника призначається КНУ, без погодження Міносвіти, Мінприроди.
Сторони: Міністерство освіти та науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Канівський природний заповідник, Міністерство екології та природних ресурсів України.
Основні факти:
1. Канівський природний заповідник незаконно вилучено із мережі фінансування та звітності Міністерства освіти і науки України як окрему юридичну особу, та включено у склад структурного підрозділу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Зокрема, таке рішення прийняв Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка Наказом від 31.05.2010 року № 414-32 «Про створення навчально-наукового центру «Інституту біології».
Цим Наказом також вирішено:
– передати основні засоби, інші матеріальні та нематеріальні активи Канівського природного заповідника на баланс Університету;
– закрити рахунки, відкриті Канівському заповіднику в органах Державного казначейства за КПКВ 2206050, залишки грошових коштів на рахунках перерахувати на відповідні рахунки, відкриті університету;
– здійснити перереєстрацію автомобілів, переданих з Канівського природного заповідника, в установленому законом порядку;
– здійснити переведення працівників до навчально-наукового центру «Інститут біології» у порядку, визначеному законодавством тощо.
Вищезазначеним Наказом порушуються низка вимог законодавства, зокрема ст. 15 Закону України «Про природно-заповідний фонд України”, ч. 4 ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Заповідник підпорядковано Міносвіти відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. №568 «Про організацію нових природних заповідників в Українській РСР».
А згідно Постанови КМУ від 23 грудня 1993 року № 3788-ХІІ «Про впорядкування управління заповідниками та національними природними парками» Верховна Рада України зобовязала Міносвіти, відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” надати статус юридичної особи всім підвідомчим заповідникам та національним природним паркам, здійснити невідкладні заходи для розвитку їх матеріально-технічної бази, укомплектування штатів наукових відділів, служб охорони та інших підрозділів відповідними фахівцями, упорядкування системи оплати їх праці тощо (пункт 4).
Отож, заповідник повинен функціонувати як окрема юридична особа у підпорядкуванні Міносвіти.
2. Право постійного користування землею заповідника незаконно переоформлено із Заповідника на Університет
Заповіднику надаються земельні ділянки, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про ПЗФ України», у постійне користування. Земельні ділянки, надані заповіднику в постійне користування, незаконно переоформлено із Заповідника на Університет у 2001 році, що підтверджується Державним актом на право постійного користування № 015476 від 26.10.2001 року.
Указ Президента про розширення території заповідника, який передбачає надання заповіднику в постійне користування нових земель, не виконується. Це пов’язано із тим, що Університет намагається оформити їх на себе, всупереч Указу Президента та положень Закону «Про природно-заповідний фонд України».
3. Бездіяльність Міністерства освіти і науки України
Міносвіти, у підпорядкуванні якого перебуває Заповідник, не вжив жодних заходів щодо їх припинення та забезпечення належного функціонування та фінансування Канівського природного заповідника, як окремої юридичної особи.
Міносвіти не вжило таких дій після отримання від ЕПЛ звернення про досудове врегулювання спору.
Судові процеси
ЕПЛ проти Міносвіти, Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ЕПЛ подала позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про скасування Наказу КНУ ім.Т.Шевченка та зобов’язання Міносвіти забезпечити організацію належного функціонування Канівського природного заповідника, як окремої юридичної особи.