Регіон: Європа, Україна Львівська область, с. Сілець присілок Вільшина
Суть справи: Захист прав мешканців присілку Вільшина на безпечне для життя та здоров’я довкілля.
Суть проблеми: Присілок Вільшина знаходиться на території Червоноградського гірничо-промислового району. На відстані менш ніж 300 м від присілку розташовані два гірничих підприємства: збагачувальна фабрика “Червоноградська” та шахта “Візейська”, внаслідок діяльності яких територія присілку просідає та підтоплюється.
Вода, ґрунт та повітря через вплив діяльності шахти та фабрики забруднені небезпечними речовинами, зокрема у воді виявлено ртуть, марганець, кадмій, залізо та інші речовини в концентраціях, що в кілька разів (а подекуди десятки разів) перевищують гранично допустимі концентрації.
Населений пункт не забезпечений централізованим водопостачанням, вода підвозиться нерегулярно, а зимою не підвозиться взагалі, через що мешканці змушені вживати забруднену воду.
Просідання території, зумовлене діяльністю вказаних гірничих підприємств, створює постійну загрозу підтоплення, яке, для прикладу, у 2000 р., 2002 р., 2005 р. перетворило будинки присілку Вільшина на острови.
Основні факти:
Діяльність у справі ведеться на національному та міжнародному рівнях.
НАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ
Адміністративний захист права на безпечне для життя та здоров’я довкілля
Звернення про визнання території присілку Вільшина зоною надзвичайної екологічної ситуації
Судовий захист права на безпечне для життя та здоров’я довкілля, права на належні, безпечні та здорові умови проживання, права на житло та повагу до особистого та сімейного життя
Захист від шумового забруднення – позов про відселення з зони впливу шахтного вентлятора
Позов про визнання бездіяльності фабрики по не підвезенню питної води незаконною та компенсацію моральної шкоди
Позов до Міністерства охорони здоров’я України про надання інформації
Адміністративний захист права на безпечне для життя та здоров’я довкілля
Мешканці присілку Вільшина неодноразово звертались до Кабінету Міністрів України, Президента України, Уповноваженого верховної ради з права людини, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства охорони здоров’я України, Львівської обласної державної адміністрації з вимогою захистити їх права.
Постійні звернення мешканців до органів влади спричинюють незначний, але постійний прогрес у захисті прав мешканців. Результатом нашої діяльності було привернення уваги державних органів різних рівнів (в тому числі Кабінету Міністрів та міністерств) до екологічних проблем присілку Вільшина (до цього проблеми Вільшини, на якій проживає 18 сімей майже не помічали). Завдяки постійним зверненням було прийнято рішення про невідкладність захисту екологічних прав мешканців Вільшини, забезпечення мешканців привізною водою, а також виділено кошти на забезпечення екологічних прав мешканців хутора.
Постійні звернення пришвидшили розробку проектів санітарно-захисних зон збагачувальної фабрики та шахти, розробку графіків відселення мешканців з санітарно-захисних зон, винесення рішень про призупинення діяльності шахти та фабрики.
Звернення про визнання території присілку Вільшина зоною надзвичайної екологічної ситуації
З ініціативи мешканців присілку Вільшина Сілецька сільська рада звернулась до Кабінету Міністрів України про внесення подання Президенту України про оголошення території с. Сілець Сокальського району Львівської області зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Рішення про оголошення території с. Сілець зоною надзвичайної екологічної ситуації не було прийнято.
За фактом звернення Сілецької сільської ради було скликано ряд засідань обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на яких прийняті важливі рішення щодо захисту прав мешканці присілку Вільшина та забезпечення екологічної безпеки, зокрема щодо захисту від підтоплення, забезпечення централізованого водопостачання.
Судовий захист права на безпечне для життя та здоров’я довкілля, права на належні, безпечні та здорові умови проживання, права на житло та повагу до особистого i сімейного життя
Мешканці присілку Вільшина звернулись до суду з вимогою відселити їх із забрудненої території, якою є санітарно-захисна зона збагачувальної фабрики та шахти.
Відповідачами по справі є підприємства-забруднювачі — Збагачувальна фабрика “Червоноградська” ЗАТ Львівсистеменерго та шахта “Візейська ДП “Львіввугілля”.
У позові проти збагачувальної фабрики суд першої та апеляційної інстанції відмовив. Справа знаходиться на касаційному розгляді.
Позов проти шахти знаходиться на розгляді суду першої інстанції. У процесі судового розгляду шахта визнала свій обов’язок відселити позивачів. Ми очікуємо задоволення наших позовних вимог.
Нові деталі по справі відселення.
Захист від шумового забруднення – позов про відселення з зони впливу шахтного вентлятора
Через постійне функціонування вентилятора шахти “Візейська” рівні шуму на території житлової зони присілку Солтиси с. Сілець значно перевищують гранично допустимі рівні.
Мешканці присілку Солтиси звернулись до місцевого суду з позовом про відселення з зони впливу шахтного вентилятора.
Місцевий Сокальський районний суд у позові відмовив.
Апеляційний суду Львівської області скасував рішення місцевого суду та направив справу на новий розгляд в місцевий суд.
Шахта “Візейська” оскаржила ухвалу Апеляційного суду Львівської області.
Шумове забруднення спричинює значні моральні страждання та немайнові втрати мешканцям, що проживають в зоні дії вентилятора, тому вони також подали позов про зупинення діяльності шахти “Візейська” та компенсацію моральної шкоди.
Позов про визнання бездіяльності фабрики по не підвезенню питної води незаконною та компенсацію моральної шкоди
У зимовий період мешканцям присілку Вільшина не привозили чисту питну воду. Мешканці присілку Вільшина звернулись до місцевого суду з позовом про визнання бездіяльності по не підвезенню питної води неправомірною і компенсацію моральної шкоди, заподіяної внаслідок не підвезення води.
Позивачем по справі є збагачувальна фабрика ЗАТ “Львівсистеменерго”, обов’язок по підвезенню води на яку було покладено рішенням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Справа знаходиться на розгляді місцевого суду.
Суттєвим позитивом подачі позовної заяви до суду було те, що фабрика негайно відновила підвезення води, як тільки дізналась, що мешканці звернулись до суду.
Позов до Міністерства охорони здоров’я України про надання інформації
Протягом 2001-2003рр. ЕПЛ запитував інформацію нормативного характеру щодо породного відвалу збагачувальної фабрики, але не отримав жодної відповіді на свої запити. У травні 2003 р. ЕПЛ звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства охорони здоров’я України про надання запитуваної інформації.
Наслідком подання позову було те, що Міністерство охорони здоров’я України, не чекаючи рішення суду надало запитувану інформацію у повному обсязі.
МІЖНАРОДНИЙ РІВЕНЬ
Заява до Європейського суду з прав людини
У вересні 2003 р. 11 мешканців присілку Вільшина звернулися із заявою до Європейського суду з прав людини. За поради юристів МБО «Екологія-Право-Людина» мешканці вирішили захистити своє право на безпечне для життя та здоров’я довкілля, використавши міжнародний інструмент захисту основоположних прав людини. Такий підхід до захисту екологічних прав та довкілля знаходить усе більше підтримки серед юристів-міжнародників. Міжнародні суди із прав людини вже давно підтвердили свою ефективність у захисті мінімальних стандартів для життя із гідністю, а протягом останніх двох декад почали усе ширше тлумачити зміст традиційних основоположних прав, включаючи до них, до прикладу, право не бути підданим негативному впливу промислової діяльності.
У своїй заяві мешканці вказували, що, незважаючи на обізнаність у катастрофічній екологічній ситуації на присілку та численні визнання різного роду та рівня органами державної влади та місцевого самоврядування права та негайної необхідності відселити мешканців, держава не захистила їхнє житло, сімейне та приватне життя від надмірного забруднення індустріального підприємства, що знаходиться у державній власності. Мешканці обґрунтовували, що така бездіяльність держави порушила їхнє право на житло та право на повагу до особистого та сімейного життя, передбачені ст.8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Мешканці звернулися до Європейського суду з прав людини не вичерпавши всіх національних засобів захисту, оскільки вважають, що судовий захист в Україні є неефективним способом захисту їхніх прав. Враховуючи ймовірність порушення прав мешканців присілку Вільшина на житло та повагу до особистого та сімейного життя, а також посилання мешканців на неефективність національних засобів захисту прав мешканців присілку Вільшина, Європейський суд погодився розглянути звернення мешканців присілку Вільшина щодо захисту їхнього права на житло та права на повагу до особистого та сімейного життя.
На сьогоднішній день справа мешканців присілку Вільшина знаходиться у Європейському суді на стадії розгляду справи по суті. Нещодавно на вимогу суду були підготовлені Відгук скаржників на заперечення уряду, Вимоги скаржників щодо справедливої сатисфакції, а також Умови скаржників на примирення.
У даній справі ЕПЛ захищає приватні інтереси кількох сімей, які не побоялися звернутися до суду ще у 2000 році і не втратили надії на справедливе вирішення проблеми, пройшовши довгий шлях через численні ланки судової системи України. Стратегічним завданням по цій справі є встановлення на рівні Європейського суду із прав людини факту порушення Україною прав людей, що проживають у санітарно-захисних зонах промислових підприємств. Таке встановлення допоможе ЕПЛ у просуванні нового підходу до боротьби із забруднюючими підприємствами України, що полягатиме у стимулюванні системного реформування законодавства і практики застосування про відходи та охорону довкілля і здоров’я людей від негативного впливу промислових підприємств.