У 2020 році Міндовкілля вивісило свої пріоритети на 2020-2024 роки на сайті https://mepr.gov.ua/files/images/news_2020/28_09_priorities_presentation_УКР.PDF, серед яких є реформа управління відходами. До основних напрямів на 4 роки діяльності Міндовілля в сфері відходів віднесено:
1. Прийняття законодавчого та регуляторного базису для реформування управління відходами: рамкового та секторальних законів.
2. Прийняття низки технічних регламентів Європейського Союзу в сфері управління відходами.
3. Впровадження автоматизованої електронної системи управління відходами.
4. Переведення в онлайн дозвільної процедури.
У 2019 році урядом затверджено Національний план управління відходами до 2030 року (Нацплану), який поклав на Міндовкілля численні зобов’язання, а також зобов’язав Міндовкілля щороку до 1 березня подавати Кабінетові Міністрів України узагальнену інформацію про стан виконання Національного плану. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади повинні подавати щокварталу до 5 числа наступного місяця Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів інформацію про стан виконання Національного плану для узагальнення. Для того, щоб реформа в сфері управління відходами запрацювала, Міндовкілля повинно показати приклад виконання вимог Нацплану та вимагати від інших ЦОВВ звітування про його виконання.
Так, Нацплан зобов’язав Міндовкілля розробити низку законодавчих актів, щоб запрацювали положення Закону “Про управління відходами” та для апроксимації вимог основних директив ЄС в сфері управління відходами. Більшість нормативно-правових актів, що їх має Міндовкілля розробити, прив’язані до прийняття рамкового закону “Про управління відходами”, проте є і непов’язані акти. Так, Міндовкілля мало розробити проєкт наказу про затвердження методичних рекомендацій щодо сталих зелених державних закупівель у 2020 році. У 2019 році Міндовкілля малося розробити та подати Кабінетові Міністрів України акти про утворення центрального органу виконавчої влади з питань управління відходами, про утворення міжвідомчої координаційної ради з науково-дослідних робіт з багаторазового використання природних ресурсів та перероблення (рециклінгу) і утилізації відходів. Також низка інших заходів, що за них відповідальне Міндовілля, прив’язані до часу утворення центрального органу виконавчої влади з питань управління відходами, тому зволікання із вирішенням цього питання затягне виконання й інших заходів (напр. захід 104,106 та інші) Також Міндовкілля має розробити концепцію утворення інформаційного центру для збирання, оброблення, аналізу та поширення інформації про управління відходами.
У 2019 році Міндовкілля повинно було розробити проєкт акту Кабміну про утворення єдиного центру із забезпечення виконання міжнародних конвенцій, що регулюють питання поводження з небезпечними відходами та речовинами, але наразі такого документа громадськість не бачила.
У 2020 році Міндовкілля повинно було розробити проєкт наказу Міндовкілля про затвердження методичних рекомендацій сталого споживання. Нам невідомо, чи ведеться робота у цьому напрямку.
А у 2020-2021 роках Міндовкілля має розробити та подати Кабінетові Міністрів України нову редакцію Національного плану виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, проте громадськості невідомо про проєкт такого національного плану.
У 2020 році Міндовкілля було відповідальне за розроблення плану заходів щодо недопущення завезення та використання контрафактних хімічних засобів захисту рослин, проте які заходи було вжито Міндовкілля у 2020 році для вирішення цієї проблеми, нам також невідомо. А проблеми масового отруєння жителів та бджіл, птахів та гризунів, а відповідно і забруднення довкілля небезпечними пестицидами нікуди не зникли і вимагають нагальних дій, в тому числі і Міндовкілля.
Отож Нацплан містить 128 заходів для запуску реформи системи управління відходами, а звіт про його виконання від Міндовкілля налічує аж 2 сторінки. При чому зі звіту та відповідей Міндовкілля випливає, що інші ЦОВВи, обласні адміністрації, органи місцевого самоврядування не звітуються до міністерства про виконання вимог Нацплану, а мали б це робити щокварталу.
Також дивує ЕПЛ і засекреченість Міндовкілля, адже ще в лютому ми просили Міндовкілля повідомити нас, хто надав їм інформацію про виконання Нацплану для узагальнення, а також просили і надати нам узагальнений звіт Міндовкілля, що вони подадуть до Кабінету Міністрів України, проте відповіді на ці питання ми так і не отримали. Звіт Міндовкілля нам прислав на запит Кабінет Міністірв України. Напевно самому Міністерству соромно за таке повільне виконання Нацплану.
Цікаво, що Міндовкілля визначило своїм пріоритетом і ще прийняття низки технічних регламентів Європейського Союзу в сфері управління відходами, проте жодного технічного регламенту щодо управління відходами з 2020 року так світ і не побачив, тому є сумніви, чи така робота ведеться в Міндовкілля.
Щодо завдання 4 переведення в онлайн дозвільних процедур, то відповідний Наказ прийняв ще міністр Остап Семерак у 2016 році – Про затвердження Порядку функціонування електронної системи здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами. Втім з 2016 року ці процедури так і не вдалося перевести онлайн.
Отже, ми розуміємо, що реформа управління відходами є складною і вимагає тривалого часу для її впровадження, а також відсутність нового рамкового Закону “Про управління відходами” стримує подальшу законотворчість Міндовкілля, втім час перебування рамкового закону в парламенті можна використати більш ефективно, ніж очікування манни небесної. Цей час варто використати на виконання інших заходів Нацплану, а також стимулювати та методично направляти всі зацікавлені ЦОВВ, органи місцевого самоврядування, ОДА в напрямку європейських підходів до управління відходами. Відходів щодня утворюється все більше і більше, і наша споживацька модель поведінки не готова очікувати роки на прийняття рамкового закону про управління відходами.
Навіть Указ Президента України від 23 березня 2021 року № 111/2021 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації” згадує про необхіднісь впровадження сталої системи управління відходами та небезпечними хімічними речовинами, зокрема через супровід у Верховній Раді України проєкту Закону України “Про управління відходами” (реєстраційний № 2207-1-д); внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України стосовно посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері управління відходами; внесення у 6-місячний строк після набрання чинності Законом України “Про управління відходами” на розгляд Верховної Ради України проєкти законів про:
відходи видобувної промисловості;
упаковку та відходи упаковки.
Також Кабмін повинен опрацювати у 3-місячний строк питання щодо запровадження та використання економічних інструментів для стимулювання створення об’єктів інфраструктури з оброблення відходів та вжити у 2021 році заходів щодо утворення інформаційного центру для збирання, оброблення, аналізу та поширення інформації про управління відходами.
Тому зараз перед Міндовкілля Президентом поставлені дуже нагальні завдання, і сподіваємося, що до їхнього виконання міністерство поставиться більш серйозно.
