Справа: Канал Дунай-Чорне море
Регіон: Європа, Україна, Одеська область, м. Вилкове (мапа)
Суть справи: Захист біорізноманіття дельти Дунаю
Сторони: Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство транспорту України, ДП “Дельта Лоцман”, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Національна академія наук України, Дунайський біосферний заповідник, органи місцевого самоврядування в Одеській області.
Суть проблеми: Уряд України будує канал Дунай – Чорне море з метою відновлення судноплавства по українській частині гирла р.Дунай. Спорудження І черги каналу завершилося, і канал декілька разів відкривали для судноплавства. Протягом 2007-2009 року канал функціонував, судна проходили через гирло Бистре. Було споруджено 2700 км підхідного каналу на барі гирла Бистре.
Уся українська частина дельти Дунаю входить до складу Дунайського біосферного заповідника у зв’язку із високою природною цінністю території та багатим біорізноманіттям.
Будівництво каналу “Дунай – Чорне море” загрожує збереженню біорізноманіття дельти Дунаю, а процес прийняття рішень по каналу відбувається із порушеннями національного законодавства та міжнародних зобов’язань України у сферах охорони довкілля та участі громадськості.
Основні факти:
Діяльність у справі ведеться на національному та міжнародному рівнях.
Національний рівень
- Вилучення у заповідника проток та внутрішніх водойм
- Оскарження висновків екологічних експертиз
- щодо ТЕО інвестицій
- щодо І етапу будівництва
- щодо ІІ етапу будівництва
- Оскарження Указу Президента України
Вилучення у заповідника проток та внутрішніх водойм
З метою подолання перешкод для будівництва каналу “Дунай – Чорне море” через заповідну зону Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ), Вилківська міська рада ініціювала судовий процес, метою якого є вилучення усіх проток та внутрішніх водойм із території заповідника.
Відповідачем по справі є Кілійська районна рада. ДБЗ залучений до справи в якості третьої особи.
Господарський суд Одеської області виніс рішення по справі, яким визнав недійсним Державний акт на право ДБЗ користуватися своїми землями.
Кілійська районна рада подала апеляційну скаргу і апеляційний господарський суд Одеської області залишив в силі попереднє рішення суду.
Вищий господарський суд України розглянув касаційну скаргу та залишив попередні рішення без змін . Оскарження цього рішення до Верховного суду України залишилося відхиленим.
ДБЗ було подано заяву про перегляд справи за винятковими обставинами до Верховного суду України. 13.11.07 р. колегія Верховного суду в адміністративних справах скасувала всі рішення господарських судів, якими було узаконено вилучення зі складу Дунайського біосферного заповідника гирла Бистрого. Верховний суд направив справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Таким рішенням Верховного суду відновлено чинність державного акту на право постійного користування землею ДБЗ.
Господарський суд Одеської області направив справу за підвідомчістю до Одеського окружного адміністративного суду. Останній направив справу за підсудністю до Кілійського районного суду Одеської області. Аналогічний адміністративний позов до адміністративного суду та аналогічний позов до господарського суду були у 2008 та 2009 році подані Вилківською міською радою, проте ці нові позови були залишені без розгляду. Рішення по справі районним судом ще не прийнято.
Оскарження висновків екологічних експертиз
ЕПЛ подав позов до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним висновку державної екологічної експертизи №105 щодо ТЕО (техніко-економічне обґрунтування) інвестицій створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море.
Господарський суд м. Києва виніс рішення про задоволення позову ЕПЛ до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та визнав недійсним висновок державної екологічної експертизи від 10.07.2003 р. №105 .
Київський апеляційний господарський суд, за апеляційною скаргою Міністерства, скасував це рішення суду. На підставі касаційної скарги, поданої ЕПЛ, Вищий господарський суд залишив в силі рішення апеляційного суду. Нова касаційна скарга БФ “Екоправо-Львів” на рішення Вищого господарського суду до Верховного суду не була прийнята останнім.
У 2004 році ЕПЛ подала позов до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним висновку державної екологічної експертизи №191 щодо робочого проекту каналу Дунай-Чорне море (І етап) та надання нам документації ОВНС І черги.
Господарський суд м. Києва виніс рішення, яким відмовив в позові ЕПЛ. МБО «Екологія – Право – Людина» оскаржила це рішення до Київського апеляційного господарського суду, який прийняв аналогічну позицію та вирішив відхилити нашу апеляційну скаргу. ЕПЛ направила касаційну скаргу на вказане рішення до Вищого господарського суду України.
19 квітня 2005р. Вищий господарський суд України виніс постанову, якою частково задовольнив касаційну скаргу ЕПЛ, скасував постанову Київського апеляційного господарського суду та припинив провадження у справі.
У 2006 році ЕПЛ подала позовну заяву про визнання висновків додаткової державної екологічної експертизи робочого проекту створення ГСХ „Дунай – Чорне море” на повний розвиток (ІІ черга) №324 від 22.02.06р. та №345 від 19.04.2006 р. нечинними до Господарського суду Львівської області.
22 травня 2007р. господарський суд Львівської області виніс ухвалу про закриття провадження по справі за позовом ЕПЛ до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. ЕПЛ оскаржила дану ухвалу в апеляційній інстанції, котра у 2008 р. задоволила вимоги ЕПЛ та направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
27.11.2008 р. Господарський суд Львівської області прийняв рішення про задоволення позову ЕПЛ та визнав нечинними висновки екологічної експертизи щодо ІІ черги каналу. Міністерство транспорту України та ДП «Дельта Лоцман», залучені до справи як треті особи, подали апеляційні скарги. Львівський адміністративний апеляційний суд прийняв рішення про закриття провадження у справі, так як даний спір не є адміністративним. ЕПЛ подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Оскарження Указу Президента України
Громадянином Скрильніковим Д.В. було подано до місцевого суду Печерського району міста Києва скаргу про визнання незаконним п. 3 Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року “Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року N 861 “Про створення Дунайського біосферного заповідника” та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай – Чорне море”.
Місцевий суд Печерського району міста Києва виніс рішення про відмову в задоволенні скарги громадянина Скрильнікова Д.В.. Не погоджуючись з рішенням суду, гр. Скрильніков подав апеляційну скаргу на рішення суду. Рішення апеляційного суду залишило без задоволення апеляційну скаргу громадянина.
Міжнародний рівень
- Еспо конвенція
- Оргуська конвенція
- Дунайська конвенція
- Європейська Комісія
- МСОП
- Рамсар/ЮНЕСКО
- Бернська конвенція
- Боннська конвенція
- Угода щодо афро-азійських птахів
Еспо конвенція
ЕПЛ направила скаргу до Секретаріату Конвенції Еспо та Комітету із застосування Конвенції Еспо щодо недотримання Україною вимог вказаної конвенції.
Комітет із застосування конвенції Еспо розглянув нашу скаргу (першу скаргу, подану в комітет по застосуванню з часу його створення) та запропонував надіслати додаткове підтвердження , що будівництво каналу через гирло Бистре ймовірно буде мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля.
16 –18 грудня 2003 року на черговій зустрічі Комітет відмовився розглядати скаргу, подану ЕПЛ через Секретаріат.
У травні 2004 р. уряд Румунії подав свою офіційну скаргу до комітету щодо недотримання Україною вимог конвенції Еспо, ініціюючи винесення питання про наявність значного шкідливого транскордонного впливу на розгляд Комісії по запиту.
Засідання Комісії по цьому запиту відбулося 29 січня та 24 лютого 2005 року, виїзд на місце подій 10 – 16 квітня 2005 року. Комісія по запиту завершила свою роботу 10 липня 2006 року і надала своє остаточне рішення (лінк на http://www.unece.org/env/eia/documents/inquiry/Final%20Report%2010%20July%202006.pdf) про вплив даного проекту на навколишнє середовище послам Румунії і України в Женеві. На думку Комісії даний проект буде мати значний негативний транскордонний вплив на навколишнє середовище.
23 січня 2007 року через відсутність будь-яких заходів стосовно остаточного рішення Комісії по запиту, Румунія звернулася повторно в Комітет із застосування.
Під час Четвертої Зустрічі Сторін Конвенції Еспо (м. Бухарест 19-21.05.2008 р.), Сторони Конвенції, за ініціативи румунської сторони, на підставі висновків та рекомендацій Комітету з впровадження, прийняли Рішення IV/2 щодо винесення попередження уряду України, яке повинно було набути чинності 31.10.2008 р., у разі, якщо уряд України не виконає три умови: не зупинить будь-які роботи в рамках каналу (І та ІІ черги), не відкличе Остаточне рішення щодо Фази ІІ Проекту, а також не забезпечить дотримання відповідних положень Конвенції Еспоо у процесі оцінки та реалізації цього проекту.
У рамках виконання Рішення Сторін Конвенції Еспоо, 11.08.2008 р. урядом України схвалено рішення про відкликання Остаточного рішення від 28.12.2007 р. стосовно виконання Фази ІІ проекту відновлення ГСХ “р. Дунай-Чорне море” на українській ділянці дельти.
У жовтні 2008 р. у Женеві відбулося засідання Комітету з впровадження Конвенції Еспо, на якому було розглянуто доповідь уряду України про виконання прийнятого Сторонами Конвенції Еспо у травні 2008 р. рішення (Рішення IV/2). За результатами наданих українською стороною роз’яснень, Комітет прийняв рішення (лінк на http://www.unece.org/env/documents/2008/eia/ic/ece.mp.eia.ic.2008.2.r.pdf) про не набуття чинності попередження для України (про що домовилися на Зустрічі Сторін конвенції в Бухаресті) – так як роботи по будівництву І та ІІ черг каналу зупинені і рішення щодо ІІ етапу проекту також відкликано.
20 березня 2009 року Григорію Немирі, голові Міжвідомчої координаційної ради з питань реалізації в Україні Конвенції Еспо, був надісланий лист від виконавчого секретаря Комітету з дотримання конвенції Еспо Яна Кубіса, де було вказано, що у своєму звіті від 27 лютого 2009 року Комітет вирішив, що цей звіт не підтверджував, що роботи по фазі I проекту зупинені, як це вимагалось. Комітет був схвильований тим, що Україна попри заборону комітету перейшла до виконання фази II проекту, а також замовчуванням уряду України про перехід до дій щодо фази II проекту. Комітет виявив занепокоєння постійним ігноруванням Україною положень Конвенції Еспо і виразив прохання подати в Секретаріат до 15 квітня 2009 року письмове підтвердження того, що Україна ознайомлена з порушеннями і готова припинити заборонену діяльність, і підтвердити, що усі роботи, пов’язані з будівництвом каналу, зупинені. Також продемонструвати окремо на фазі I і фазі II, що положення конвенції виконуються в повному обсязі.
Комітет з впровадження конвенції провів нараду у Женеві з 14 по 18 вересня 2009 року і розглянув звіт, поданий урядом України щодо кроків, зроблених щодо впровадження Конвенції.16 жовтня 2009 року Комітет знову підтвердив своє рішення IV/2 з вимогою, щоб Україна припинила всі роботи, пов’язані з фазами I і II на глибоководному суднохідному каналі «Дунай – Чорне море» в українській частині дельти Дунаю (проект каналу Бистре), включаючи будівництво, функціонування і обслуговування. Комітет прийняв рішення про тривале порушення конвенції Україною, а також рішень і рекомендацій Комітету. Комітет вирішив, що Україна продовжує не виконувати свої зобов’язання в рамках конвенції по відношенню до обох фаз проекту, і вирішила повідомити про це на наступній сесії Наради Сторін з рекомендацією, щоб Нарада Сторін або ввела в дію попередження, видане на її 4 сесії, або видала нове попередження.
У січні 2010 року три міністри підписали Остаточне рішення щодо ІІ черги каналу Дунай-Чорне море, яким дозволено реалізацію проекту. Такому рішенню передувала процедура транскордонної ОВНС, яка була проведена щодо проекту будівництва ІІ черги каналу.
Наступна зустріч сторін конвенції відбудеться влітку 2011 року.
Оргуська конвенція
У травні 2004 р. ЕПЛ подала офіційне звернення Комітету із дотримання Оргуської конвенції, який розпочав офіційний розгляд порушення Україною екологічних прав громадян під час планування та будівництва каналу «Дунай – Чорне море».
У травні 2004 р. уряд Румунії також подав офіційну скаргу Комітету із дотримання Оргуської конвенції.
18 лютого 2005 року Комітет встановив, що Україною не було дотримано положень ст.ст. 3, 4 і 6 Оргуської конвенції. Комітет прийняв декілька рекомендацій, вимагаючи від України приведення свого законодавства і практики у відповідність до положень конвенції, розробки стратегії (включаючи графік виконання) впровадження положень конвенції в національне законодавство і розроблення практичних механізмів із застосування законодавства, яке встановлює чіткі процедури впровадження різних вимог конвенції.
На Другій нараді Сторін було прийнято рішення II/5b, яким було схвалено висновки Комітету щодо недотримання Україною ст.4, п.1 ст.3, п.1 а) ст.6, п.2-8 ст.6 Конвенції (ECE/MP.PP/2005/2/Add.8, пункт 1).
Протягом 2005-2008 років Україною не було взято актину участь в процесі виконання рішення Наради Сторін, розроблена урядом стратегія була низької якості.
Третьою нарадою Сторін Конвенції про доступ до інформації (2008 р., м. Рига), участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (надалі – Оргуська конвенція) прийнято рішення ІІІ/6f щодо дотримання Україною своїх зобов’язань по конвенції, яким повторно констатовано, що Україна порушує вимоги Конвенції, не бере участі в достатній мірі в процесі розгляду питань щодо дотримання нею Конвенції та не приймає міри по виконанню рішення 2-ої Наради Сторін (Рішення II/5b).
У п. 4 рішення ІІІ/6f відзначено, що План дій, представлений Україною у травні 2008 року, не дозволяє у повній мірі виконати рекомендації, викладені в рішенні 2-гої Наради Сторін (Рішення II/5b), і у зв’язку з чим не забезпечить виконання Конвенції.
Листом від 16 квітня 2009 року на ім’я Ю.Тимошенко Виконавчий Секретар ЄЕК ООН попередив уряд України про загрозу винесення нового попередження у зв’язку з невиконанням рішення Наради Сторін Конвенції. Українське питання знаходиться і надалі на контролі в Комітету із дотримання Оргуської конвенції.
У жовтні 2009 року Виконавчий секретар ЄЕК ООН направив ще один лист уряду України, де підсилив позицію комітету про те, що щодо України слід застосувати жорсткі санкції за продовження робіт по обох чергах каналу всупереч взятих на себе зобов’язань. Так, як Комітет не може прийняти рішення про вступ в силу попередження з жовтня 2008 року, тому Комітет буде рекомендувати такий захід на черговій Зустрічі Сторін у 2011 році.
Дунайська конвенція
У травні 2004р. ЕПЛ подала термінову скаргу Тимчасовому секретаріату Міжнародної комісії по захисту ріки Дунай щодо порушення Україною Конвенції про охорону і стале використання ріки Дунай.
Ми отримали лист (англійською мовою) від Міжнародної комісії по захисту ріки Дунай (надалі – Дунайської комісії) як відповідь на наше звернення. Комісія підтвердила свою занепокоєність ймовірним негативним впливом на довкілля та екосистеми Чорного моря та ріки Дунай від реалізації проекту будівництва каналу.
Комісія в грудні 2003р. на своїй зустрічі прийняла резолюцію (англійською мовою) , виражаючи занепокоєння цим проектом та вимагаючи від уряду України надати інформацію щодо можливого впливу на довкілля, наголошуючи на необхідності проведення всесторонньої оцінки впливу на довкілля від будівництва каналу. З того часу Комісія розглядала новини щодо будівництва каналу та брала участь в налагодженні діалогу з представниками України та сусідніх держав у світлі можливого транскордонного впливу від каналу на р. Дунай.
У 2004 р. Дунайська комісія брала участь у місії ЕС до України для обговорення каналу «Дунай-Чорне море». За ініціативи Комісії було організовано Міжнародну конферецію в Одесі, присвячену збереженню та сталому розвитку Дельти Дунаю (березень 2006 р).
Європейська Комісія
Спільна місія Європейської Комісії та міжнародних конвенцій по встановленню фактів щодо “Каналу по Бистрому” відвідала Україну з офіційним візитом 6-8 жовтня 2004 р.
Місії було надано меморандум ЕПЛ з викладом наших коментарів на лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Європейської Комісії. За результатами офіційного візиту місія оприлюднила свій звіт, який можна переглянути на:
http://europa.eu.int/comm/environment/enlarg/bystroe_project_en.htm
МСОП
На зустрічі в Бангкоку, Таїланд, XXXIX Конгрес Міжнародного союзу охорони природи прийняв резолюцію щодо засудження кримінального переслідування директора Дунайського біосферного заповідника О. Волошкевича. Таке рішення ініціювалося президентом ЕПЛ.
Рамсар/ЮНЕСКО
Міжнародні експерти секретаріату Рамсарської конвенції та ЮНЕСКО, Програми “Людина та біосфера” оприлюднили свій офіційний звіт про оцінку альтернативних варіантів будівництва каналу на території ДБЗ. У звіті сказано, що варіант через гирло Бистре є найгіршим варіантом будівництва, в порівнянні з варіантом Очаківське гирло та Соломонів рукав-Жебріянівська бухта. Їхній звіт доступний на веб-сторінці.
Експерт Секретаріату Рамсарської конвенції, Тобіас Саласе, підготував поновлення щодо останніх подій, які мали місце у дельті Дунаю. Він повідомив основні факти, які стосуються будівництва I етапу каналу та висловив свої міркування щодо змісту міжнародного семінару щодо моніторингу впливу на навколишнє середовище I етапу будівництва, який проходив у Одесі в квітні цього року. У звіті зазначено: “В багатьох доповідях (на семінарі) йшлося про підхід до моніторингу та методологію, проте мало було надано детальних результатів. Зокрема, не було точних результатів моніторингу популяцій риб та рибного господарства..” Водночас, представником Рамсарської конвенції було висловлено занепокоєння відсутністю інформації про біорізноманіття, а саме показників про види та середовища існування.
У своєму звіті Тобіас Саласе згадав також про лист, який надіслав Генеральний Секретар Рамсарської конвенції Президенту України 3 травня 2004 року, виражаючи стурбованість будівництвом каналу в дельті Дунаю. У кінці він повідомив, що вплив на навколишнє середовище від здійснення судноплавства через дельту Дунаю повинен вивчатися з участю всіх зацікавлених сторін, і Україна повинна надати відповідну інформацію про будівництво I та II етапів каналу, включаючи оцінку впливу на навколишнє середовище.
На зустрічі сторін Рамсарської конвенції у 2005 році було прийнято резолюцію IX.15 щодо каналу в Дельті та наголошено на необхідності скоординованих дій міжурядових організацій для владнання конфлікту. Україна не відповіла на дану резолюцію, і питання каналу знову буде розглядатися на черговій Зустрічі Сторін у 2008 році.
З метою узаконення судноплавства в гирлі Бистре Україна подала нове зонування до Міжнародного координаційного комітету програми Людина і Біосфера у 2004. Матеріали по зонуванню не були схвалені експертами ЮНЕСКО, тому у 2006 р. Україну було зобов’язано подати офіційну версію зонування та матеріали ОВНС ІІ черги каналу.
Бернська конвенція
Експерт Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції) містер Герв Летьєр підготував звіт щодо будівництва судового ходу через гирло Бистре. У звіті експерт вказав на відсутність економічної оцінки та аналізу, включаючи альтернативи, відсутність аналізу ризиків, відсутність точних даних про очікуваний вплив робіт та про передбачувані заходи попередження та компенсації шкоди, нагадуючи про звіт ЮНЕСКО/Рамсару про неадекватність оцінки впливу на навколишнє середовище. Таким чином, рішення про будівництво судового ходу через гирло Бистре було прийняте без урахування розміру екологічної шкоди та без економічного аналізу проекту.
3 грудня 2004 року Постійний Комітет Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі затвердив рекомендацію №111 щодо запропонованого суднового ходу через гирло Бистре. Комітетом було зауважено, що Україна не дотрималася вимог Бернської конвенції в цьому випадку. Комітет виразив свою стурбованість фактом зміни меж особливо охоронюваної території (ДБЗ) з виключенням гирла Бистре, щоб зробити можливим реалізацію запланованого будівництва в рамках закону. У зв’язку з тим, на глибоке переконання Комітету, слід уникати змін меж особливо охоронюваних території з метою реалізації різних проектів, так як це в цілому послаблює систему особливо охоронюваних територій. Як результат, Комітет підготовив рекомендації України, включаючи, серед інших:
- призупинити роботи, крім робіт по завершенню створення I етапу каналу, і не розпочинати роботи по II етапу будівництва до тих пір, поки не буде проведена оцінка впливу на навколишнє середовище (далі-ОВНС) згідно з міжнародними стандартами, поки громадське обговорення ОВНС II етапу не буде проведено та пропозиції громадськості не будуть належно враховані;
- надати додаткову інформацію щодо екологічних та соціально-економічних аспектів альтернативних варіантів будівництва.
У 2007 році Постійний Комітет продовжував запитувати в України всю необхідну інформацію, включаючи ОВНС та компенсаційні заходи. У липні 2008 було здійснено виїзд експертів на місце. Експерти прийшли до висновку, що їхні рекомендації, дані у 2004 році, є ще актуальними, та не виконуються урядом України.
Боннська конвенція
У квітні 2004 р. ЕПЛ звернулася з терміновим оповіщенням до Секретаріату Боннської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин.
Угода щодо афро-азійських птахів
У липні 2004 р. ЕПЛ звернулася зі скаргою до Секретаріату Угоди про збереження афро-азійських мігруючих водно-болотних птахів.