На виконання належним чином права осіб на доступ до правосуддя, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції» передбачено право учасників судового процесу брати участь у засіданні у режимі відеоконференції.
Це означає, що якщо у вас не має фінансової чи іншої можливості їхати на судове засідання в інше місто, ви вправі попросити суд організувати вам участь у судовому засідання у суді, у який вам зручно прийти.
Ви вибираєте суд, направляєте клопотання до суду, який розглядає Вашу справу, і суд виносить ухвалу, яку направляє до суду, де буде відбуватися відеоконференція.
Таким чином, праву на участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції кореспондує обов’язок суду про забезпечення організації такої участі.
Втім на практиці це право реалізувати не завжди вдається. Деякі судді незаконно вважають, що участь у засіданні в режимі відеоконференції можлива лише з обґрунтуванням необхідності участі в засіданні на відстані.
Так, суддя Борисенко І. І. ухвалою Господарського суду м. Києва від 3 липня 2015 року у справі № 915/304/14 відмовила в організації відеоконференції третім особам через необґрунтованість їхнього клопотання. В той час, треті особи – це літні люди, які є громадськими активістами й їздять на такі засідання за власний кошт, що для них непросто і з фізичної, і матеріальної сторони. Про це вони вказали у клопотанні про призначення відеоконференції.
Крім того, ні ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України, ні ст. 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України, ні ст. 158-1 Цивільного процесуального кодексу України, які врегульовують питання проведення відеоконференції не вимагають зазначати у клопотанні про призначення відеоконференції обґрунтування такої форми участі в судовому засіданні. Це право учасника судового засідання на участь у судовому засіданні. Єдина вимога, яка ставиться до суті клопотання, це зазначити суд, в якому необхідно забезпечити проведення відеоконференції. Також є вимога до часу подання такого клопотання: не пізніше як за сім днів до дня проведення судового засідання. Таким чином, таку відмову судді Господарського суду м. Києва слід оскаржувати як незаконну.
Усі суди і загальної, і спеціальної юрисдикції забезпеченні необхідним технічним обладнанням. Проте слід пам’ятати, що у кожному суді є лише один зал судових засідань, призначений для відеоконференції. Відповідно часом можуть траплятися співпадіння щодо розгляду справ у той самий день та час. Таким чином, єдиною об’єктивною підставою відмови розгляду справи у режимі відеоконференції є відсутність технічної можливості здійснити таку.
Додатки: