Наслідки надмірного внесення гною у ґрунти

Натуральні та органічні добрива мають багатосторонній і зазвичай позитивний вплив на ґрунт. В результаті використання органічних добрив поліпшуються фізико-хімічні властивості ґрунту, зменшується його підкислення. Органічні добрива є важливим джерелом гумусу в ґрунті, що відповідно збільшує його сорбційну здатність. Органічні речовини і, особливо, утворені гумінові кислоти, є хорошою сполучною речовиною дрібних частинок ґрунту¹.

Гній – найцінніше органічне добриво та природне джерело потрібних для рослин макроелементів азоту, калію та фосфору, а також численних мікроелементів, зокрема, сірки, хлору, кремнію, вапна й магнію. Якість гною залежить від виду тварини, її корму, підстилки та способу утримання. Так, при годівлі свиней використовують багато концентратів, тому гній відрізняється високим вмістом азоту, а в раціоні жуйних тварин присутні грубі корми – у їхньому гною більше калію².

Для роз­ра­хун­ку нор­м вне­сен­ня ор­га­ніки не­об­хідно провести дослідження ґрун­ту та дослідження скла­ду са­мого ор­га­ніч­но­го доб­ри­ва. Та­кож вар­то зна­ти тип куль­ту­ри та її пла­нову вро­жай­ність. В за­леж­ності від кіль­кос­ті еле­мен­тів жив­лення у ґрунтах, ор­га­ніч­но­му доб­ри­ві та рослинах фор­му­єть­ся за­галь­на кіль­кість не­об­хідних для вне­сен­ня еле­мен­тів. Для мак­си­маль­но точ­но­го роз­ра­хун­ку слід вра­хову­вати і піс­ля­дію ор­га­ніч­но­го доб­ри­ва, яка триває 3-5 ро­ків³.

Максимально-допустимі норми внесення органічних добрив відображені у ДСТУ 7925:2015 (табл. 1)⁴.

Таблиця 1

Максимально-допустимі норми внесення органічних добрив у ґрунт

Однак, дуже часто гній та послід, які утворюються внаслідок функціонування промислових тваринницьких ферм, можуть загрожувати якості ґрунтів, води, повітря, біорозмаїттю та, зрештою, здоров’ю людей. Шкода від забруднення особливо велика, якщо промислові ферми розміщені поблизу населених пунктів або водних ресурсів. Адже, при зберіганні великої кількості побічних продуктів тваринного походження у лагунах, можливе потрапляння гноївки у довкілля через їх розгерметизацію, змив, перевищення лімітів наповнення лагун. Крім цього, гній та послід часто вносяться неконтрольовано фермерами на поля, без дотримання вимог щодо його витримування, стерилізації, норм та методів внесення в ґрунт. До прикладу, свиноферма АПП «Гряда» (с. Гряда, Жовківський район, Львівська область) функціонувала 7 років без відповідних лагун-гноєсховищ, а гній без витримки вивозився одразу на поля. У ґрунтах навколо свиноферми, куди вивозили гній, було знайдено яйця гельмінтів. Це свідчить про те, що гній із свиноферми невитриманий⁵. Виявлення яєць гельмінтів є найбільш точним показником санітарного неблагополуччя (фекального забруднення) об’єктів довкілля. Потрапляють яйця гельмінтів у ґрунт разом із гноєм, адже в 1 літрі цих відходів може міститися від сотень до десятків тисяч яєць гельмінтів, і деякі з них зберігають життєздатність протягом декількох років.

Деякі виробники продукції для прискорення нарощення маси тварин використовують незбалансовані раціони та корми, у яких міститься підвищена кількість поживних речовин, що призводить до накопичення надлишку цих компонентів у побічних відходах тваринного походження. Так, у зв’язку із понаднормовим внесенням гною у ґрунти у ґрунтах та водоймах біля великих тваринницьких комплексів часто виявляють підвищений вміст нітратів, фосфатів, сульфатів, хлоридів та окремих важких металів – міді та цинку, які включають у раціон годівлі тварин. До прикладу, азот – один із основних біогенних елементів, що входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук⁶. Проте, надходження із гноєм у ґрунти ве­ликої кіль­кості азо­ту (ніт­ра­тів), є причиною рос­ту ве­гета­тив­ної ма­си, че­рез що стеб­ло рослин ви­тягу­єть­ся та стає схиль­ним до ви­ляган­ня, а стій­кість до гриб­ко­вих хво­роб змен­шу­єть­ся. Крім цього, вищенаведені речовини можуть зми­вати­ся і негативно впливати на поверхневі та підземні води. При потраплянні у поверхневі води нітрати спричиняють активне «цвітіння» водоростей, які живляться киснем у воді, а при відсутності кисню гине риба та інші живі організми водойм. Забруднення підземних вод нітратами, що потрапляють з гною, роблять воду непридатною для питного водопостачання, а її вживання може створити серйозну небезпеку для здоров’я населення⁷.

Побічні відходи тваринного походження, а саме, гній та послід, містять велику кількість розчинених солей, які після випаровування вологи залишаються у ґрунті, зокрема і у вигляді хлоридів. Надлишковий вміст у ґрунті хлориду натрію та хлориду магнію (NaCl, МgCl₂) зумовлює хлоридне засолення ґрунтів. За вмісту більше 0,03% хлоридів у ґрунті відбувається пригнічення більшості рослин. Особливо страждають дерева у разі глибинного засолення ґрунтів.

Накопичення сульфату натрію і сульфату магнію (MgSО₄, CaSО₄, Na₂SO₄) спричиняє сульфатне засолення ґрунту. Підвищений вміст сульфатів у ґрунті, а саме, сульфату амонію, є причиною захворювань (полієнцефаломаляції) овець і великої рогатої худоби в результаті отруєння травою, що виросла на цих ґрунтах⁸.

У сучасних технологіях утримання на великих тваринницьких комплексах, при досить великому скупченні тварин на обмеженій території, при низькій стійкості порід до різноманітних хворіб та з метою профілактики спалаху захворюваності тварин, виробники практикують використання великої кількості фармацевтичних препаратів, включаючи антибіотики. Антибіотики при надходженні з кормами тільки частково метаболізуються в печінці тварини (30-60% від введеної дози), решта – акумулюються в організмі тварин та виводяться, до 20-50% – у незміненому вигляді. Відомо, що антибіотики, які містяться в гної та посліді, після внесення у ґрунт можуть згубно впливати на мікробіоценоз, тим са­мим спо­віль­нюючи роз­кла­дан­ня пож­ивних реш­ток: со­ломи, си­дера­тів, корене­вих реш­ток тощо; потрапляти в рослини; накопичуватись і розповсюджуватись через ґрунт і воду⁹.

У Нідерландах, як і на північному заході Німеччини, тваринництво інтенсивно зростає за останні кілька десятиліть. Завдяки високому вмісту поживних речовин (азот, фосфор, калій, магній, кальцій) гній використовують як природне добриво для сільськогосподарських територій. Це позбавляє фермерів від необхідності купувати штучні мінеральні добрива. Однак, у маленьких Нідерландах не вистачає місця для величезної кількості гною, і гній вже просто став відходами. Голландські фермери платять від 18 до 25 євро за кубічний метр за вивезення надлишкового фермерського гною.

Фермерам дешевше доставляти рідкий гній до Німеччини. У 2016 році було експортовано понад 2,2 мільйона тонн тваринного гною, що на три відсотки більше, ніж у 2015 році. Німеччина є найбільшим покупцем голландського гною. Хоча він достатньо доступний в країні: лише за 2015 рік у Німеччині утворилося 208 мільйонів тон гною з конюшень – у 92 рази більше, ніж імпортується з Нідерландів¹⁰.

Величезний потік гною впливає на всю Німеччину. Азот нітратний і фосфати потрапляють з рідкого гною у підземні води і погіршують якість озер, річок та прибережних смуг. Гранично допустиме значення нітратів для країн Європейського союзу становить 50 мг/л відповідно до Директиви 91/676/ЄС від 21 грудня 1991 року про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел¹¹. Вміст нітратів у понад 27 відсотків підземних вод Німеччини сягають вже понад норму. Занадто висока концентрація нітратів у питній воді загрожує здоров’ю людини, що може стати причиною різних захворювань.

Отже, внесення понаднормової кількості гною та посліду в ґрунт викликає не тільки його забруднення, але і несприйнятливість до добрив у майбутньому. Накопичення надлишку поживних речовин та важких металів, призводить до зменшення родючості ґрунтів та скорочення кількості земель для сільського господарства. У зв’язку з пригніченням життєдіяльності бактерій, грибів, порушується процес самоочищення ґрунту¹².

Тому, важливо перед внесенням органічного добрива обов’язково досліджувати як сам гній на вміст поживних та шкідливих речовин, так і ґрунт, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть виникнути в результаті його понаднормового внесення.

.