В Україні існує велика кількість необлікованих лісів на сільськогосподарських землях та землях запасу. Точні дані щодо площі необлікованих лісів відсутні, але окремі оцінки свідчать про масштаби в сотні тисяч гектарів. У зв’язку з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва необліковані ліси масово вирубують, а земля повертається до використання в якості ріллі. Тим часом, як країни ЄС витрачають значні ресурси на боротьбу зі змінами клімату та фінансують програми зі збільшення лісистості, в Україні відбувається протилежне.
Для вирішення проблеми із самосійними лісами, необхідно передати необліковані ліси на державних (комунальних) землях у постійне користування державним (комунальним) лісогосподарським підприємствам. А на базі необлікованих лісів на землях приватної власності започаткувати ведення приватного лісівництва в Україні за спрощеною, порівняно із державними та комунальними лісами, процедурою.
Це не лише дозволить зберегти стійкі ліси природного походження, які не потребують витрат на створення та догляд, але і дозволить лісогосподарським підприємствам отримати прибуток від їх використання у майбутньому.
Проблема самосійних лісів
В Україні існує велика кількість необлікованих лісів на сільськогосподарських землях та землях запасу. Необліковані ліси можна поділити на дві категорії:
ліси на закинути сільськогосподарських землях, які утворилися природним шляхом («самосійні ліси»);
ліси на землях, які були надані 10-15 років тому лісгоспам під заліснення. На таких ділянках були створені культури, але не оформлена земельна документація, а ділянки не відображені на картографічних документах у матеріалах лісовпорядкування. Відповідно, ці ділянки не мають юридичного статусу лісу.
Причиною виникнення «самосійних лісів» є те, що після розпаду Радянського союзу значна частина полів на малопродуктивних і деградованих землях була виведена з обігу, закинута і почала заростати лісом природним чином (в першу чергу на Поліссі та в Карпатах, але також це спостерігається у Лісостепу).
Площа самосійних лісів Полісся та Карпат є значною, з огляду на важкодоступність низки їх територій та загальну малопродуктивність ґрунтів. Точні дані щодо площі необлікованих лісів відсутні, але окремі оцінки свідчать про масштаби в сотні тисяч гектарів. Наприклад, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин ВРУ у 2018 році давав оцінку1 у 500 тис. га тільки на Поліссі, а регіональні інвентаризації в Сумській та Івано-Франківській областях оцінили площі самозаліснених земель2 в 17 та 33 тис. га відповідно. Точне визначення площі самозаліснених сільськогосподарських земель планується провести в рамках Національної інвентаризації лісів3.
Значна частина таких лісів знаходиться на землях державної власності, де розпорядником землі зазвичай є Держгеокадастр. Решта – знаходяться в приватній власності або на землях комунальної власності.
Площа іншої групи необлікованих лісів – створених лісгоспами лісових культур на неоформлених земельних ділянках, є не такою значною, але, за різними експертними думками, в масштабах України може сягати декількох десятків тисяч гектарів.
У зв’язку з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва в Україні необліковані ліси масово вирубують, а земля повертається до використання в якості ріллі.
Рис.1
Знищений під ріллю та ще існуючий самосійний ліс (Чернігівщина)4
Рис.2
Проданий в якості с/г угідь і запланований під корчування самосійний ліс, Чернігівщина
Тим часом, офіційні дані Державного кадастру парникових газів5 показують, що минулого року вперше з часів здобуття незалежності викиди від сільського господарства перевищують обсяг вуглецю, який акумулюють ліси. І подальше вирубування самосійних лісів лише збільшить цю тенденцію.
Рис. 3
У 2018 році викиди від розораних земель вперше перевищили обсяги поглинання CO2 лісами6
Натомість, надання правового статусу самосійним лісам дозволить збільшити обсяг поглинання вуглецю, збільшити площу лісів України та покращити ситуацію зі збереженням біорізноманіття. На додачу, це зекономить кошти, бо, якщо на створення нових лісів та подальший догляд за ними треба витрачати великі суми, то самосійні ліси можуть рости далі без втручання людини і є стійкішими за штучні. У випадку Полісся, таким чином можна ще зменшити ризик виникнення піщаних бур шляхом зменшення рівня розораності7 регіону.
Необліковані ліси на державних та комунальних землях
Більшість необлікованих лісів України знаходяться на землях державної та комунальної власності. Проте під час інвентаризації земель самосійні ліси потрапляють переважно у категорію «рілля» або «пасовище», і відповідно потім або надаються під ведення особистого селянського господарства або виставляються на земельні аукціони для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також, орендарі згаданих «пасовищ» часто змінюють їх тип угідь на «ріллю» шляхом замовлення розробки відповідних проєктів землеустрою.
Проаналізовані авторами матеріали8 проектів землеустрою ділянок, виставлених на земельні торги свідчать, що існування самосійних лісів не помічається або свідомо ігнорується9 і землевпорядниками, і органами Держгеокадастру та органами місцевого самоврядування.
В той же час, існуючі законодавчі механізми дозволяють під час проведення інвентаризації земель та землевпорядних робіт виділяти самосійні ліси як ліси та не передавати відповідно їх у приватну власність чи оренду в якості сільськогосподарських угідь.
Також, навіть при наявності бажання передати самосійний ліс в постійне користування лісогосподарського підприємства з боку органів місцевої влади, виникає проблема необхідності витрати лісогосподарським підприємством значних коштів на розроблення проекту землеустрою та компенсації втрат сільськогосподарського виробництва, що може сягати сум в декілька мільйонів гривень. Останнє питання буде знято в липні 2021 року, коли набуде чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»10 № 711-IX від 17.06.2020 року.
Самосійні ліси на приватних землях
Інша частина необлікованих лісів знаходяться на землях приватної власності – паях, землях ОСГ тощо. У зв’язку з ускладненими бюрократичними механізмами ведення лісового господарства та зміни цільового призначення землі власники таких лісів не мають жодної мотивації зберігати ці самосійні ліси і використовувати їх в якості саме лісу, оскільки прибуток від лісу вони зможуть отримати не раніше, ніж декілька десятків років, а з ріллі – майже одразу. До того ж, переведення у відповідний статус лісу буде потребувати значних фінансових витрат з боку власника землі.
Спільна проблема для низки країн на пострадянському просторі
За даними ФАО11, потягом 2000-2010 рр. лісові площі на покинутих сільськогосподарських угіддях в Білорусі, Казахстані та Росії збільшились на 26 млн га.
У Росії станом на 2016 рік близько 100 млн га12 сільськогосподарських угідь, зокрема біля 40 млн га ріллі, є закинутими. Близько 76 млн із цих земель, за оцінками Greenpeace Росії13, придатні для вирощування лісу, і частина з них фактично вже є лісом. Російське законодавство, аналогічно до українського, містить поняття «категорії земель» і «використання за цільовим призначенням», проте передбачає значно більші, ніж в Україні, санкції за використання земель «не за призначенням». Внаслідок цього власники самозаліснених земель часто використовують найпростіший спосіб позбутись дерев на ділянках – умисні підпали, що регулярно призводять до лісових та торф’яних пожеж. Російські громадські природоохоронні організації протягом багатьох років вимагають від уряду вирішити цю проблему, надавши відповідний статус цим самосійним лісам та спростити процедуру оформлення такого статусу для приватних власників земель. На вищому рівні російська влада визнала проблему лише в 202014 році. Загалом, ситуація є дуже подібною до української.
У країнах Балтії ситуація є кращою внаслідок підтримки ЄС та іншої системи законодавства. Власників самосійних лісів не примушують вирубувати їх і повертати землі в сільське господарство, а навпаки – стимулюють різними урядовими і європейськими грантами та програмами переводити малопродуктивні сільськогосподарські землі у ліси. У Латвії загальна площа самозаліснених сільськогосподарських угідь, за оцінками на 2008 р.15, складала біля 300 тис. га, із запасом деревини 4,8 млн м3. В Естонії площа природно заліснених покинутих сільгоспугідь складала 300-400 тис. га – за даними ФАО16. У Литві у 2007-2013 роках17 в рамках програми ЄС надавалася фінансова підтримка фізичним та юридичним особам – власникам закинутих (і не лише) сільськогосподарських земель – для закладення на них лісів, що дало позитивні результати у вигляді збільшення лісистості країни.
Взагалі заліснення колишніх сільськогосподарських угідь, які виводяться з обігу внаслідок урбанізації чи малої продуктивності є характерним для багатьох європейських країн18.
Законодавчі проблеми з необлікованими лісами
Основними законодавчими перепонами збереження самосійних лісів є зокрема:
відсутність визначення поняття «самосійний ліс»;
пріоритетність земель сільськогосподарського призначення в земельному законодавстві: землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання;
ускладнена бюрократична процедура зміни цільового призначення земель, що вимагає значних фінансових витрат та часу навіть у випадку, коли мова йде про зміну цільового призначення земель державної власності для надання їх в постійне користування державному лісогосподарському підприємству;
відсутність спрощених норм ведення лісового господарства для приватних власників і, як наслідок, економічна невигідність для них утримувати молоді необліковані ліси до досягнення ними віку, в якому вони стануть доступними для промислової рубки.
Політичні, економічні та управлінські причини проблеми
Аграрне політичне лобі протягом багатьох років системно працює над інтенсифікацією сільського господарства і над спрощенням процедури використання земель в сільському господарстві. Як наслідок:
органи Держгеокадастру бачать свою задачу у заробітку державою та органами місцевого самоврядування коштів від оренди землі і вважають за необхідне максимально передати всі наявні землі державної власності сільськогосподарського призначення для використання в якості ріллі;
землевпорядники відверто фальшують землевпорядні документи, визначаючи реальний ліс як ріллю, при цьому такі документи отримують всі необхідні погодження та затвердження;
у Верховній Раді минулого скликання було ухвалено закон 2498-VІII19, який передав більшість земель запасу сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну;
у Верховній Раді нинішнього скликання було зареєстровано і ухвалено у першому читанні законопроект № 219420, який максимально спрощує процедуру земельних відносин, фактично даючи «зелене світло» максимальному залученню земель до с/г виробництва;
органи місцевого самоврядуванні у більшості своїй зацікавлені передати всі наявні землі комунальної власності сільськогосподарського призначення для використання в якості ріллі та отримання прибутків від оренди цих земель та/або підвищення своїх рейтингів перед місцевими виборами;
наміри про інвентаризацію та збереження самосійних лісів, які періодично декларувались в програмних урядових документах лишались невиконаними.
Тим часом, Держлісагентство протягом багатьох років, хоча і декларує необхідність збереження необлікованих лісів, але так і не зробило жодних системних дій, спрямованих на їх збереження.
Є окремі позитивні приклади дій з боку органів влади, але вони носять несистемний характер і є наслідком ініціативи окремих осіб на керівних посадах. Зокрема:
депутати Комітету екополітики Верховної Ради України, в кооперації з Мінекоенерго подали розроблені спільно з експертами Світового банку правки до законопроекту № 2194, які б зупиняли передачу до комунальної власності цінних для збереження природи земель, зокрема і необлікованих лісів для проведення їх інвентаризації та надання їм відповідного статусу. На момент написання цього тексту всі ці пропозиції попередньо були відхилені депутатами аграрного комітету під час підготовки тексту законопроекту до другого читання, але керівництво Міндовкілля веде роботу щодо їх хоча б часткового врахування;
Сумська обласна державна адміністрація зберігає самосійні ліси шляхом створення на них територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Завдяки цьому за минулі роки було збережено в межах області до 5000 га лісів;
Чернігівська ОДА у 2020 році21 проводить інвентаризацію земель несільськогосподарського призначення на території області. Зокрема, планується проінвентаризувати близько 3 тис. га лісовкритих площ. Ці території в подальшому планується віднести до земель лісогосподарського призначення або оформити консервацію земель шляхом заліснення та передачі їх до лісового фонду;
окремі територіальні органи Держгеокадастру при проведенні інвентаризації земель державної власності ставили задачу землевпорядникам визначати необліковані ліси і передавати їх в подальше постійне користування лісогосподарським підприємствам.
Висновки та рекомендації
Ситуація з самосійними та необлікованими лісами в Україні наглядно демонструє всю неадекватність екологічної політики держави на всіх рівнях. Тим часом, як країни ЄС витрачають значні ресурси на боротьбу зі змінами клімату та фінансують програми зі збільшення лісистості, в Україні відбувається протилежне. Схожі процеси зі знищення самосійних лісів на європейському континенті відбуваються лише в Росії, але навіть корумпована влада країни-агресора з величезним обсягом лісових ресурсів визнала проблему самосійних лісів на найвищому рівні, і наразі російський уряд працює над її вирішенням.
Вирішення проблем самосійних лісів в Україні потребує в першу чергу політичної волі керівництва держави. Окремі проблемні питання, які стосуються необлікованих лісів можна вирішити в рамках чинного законодавчого поля, а для вирішення інших можна обмежитись точковими законодавчими змінами.
Для цього необхідно передати необліковані ліси на державних (комунальних) землях у постійне користування державним (комунальним) лісогосподарським підприємствам. А на базі необлікованих лісів на землях приватної власності започаткувати ведення приватного лісівництва в Україні по спрощеній, у порівнянні з державними та комунальними лісами процедурі.
Це не лише дозволить зберегти стійкі ліси природного походження, які не потребували б витрат на створення та догляд, але і дозволить лісогосподарським підприємствам отримати прибуток від їх використання у майбутньому.
Кроки, які ми пропонуємо здійснити
Уряду:
зафіксувати в програмі дій Уряду чітку позицію на збереження необлікованих лісів;
провести якнайшвидше національну інвентаризацію лісів;
дати доручення органам ОДА та Держгеокадастру щодо необхідності врахування необлікованих лісів при погодженні проектів землеустрою, передачі землі у комунальну та приватну власність, формуванні ділянок на земельні аукціони;
дати доручення Держлісагентству спільно з ОДА провести в кожній області інвентаризацію необлікованих лісів і розпочати процедуру передачі їх у постійне користування лісогосподарським підприємствам;
внести зміни до постанови КМУ «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів»22, які б дозволили фінансування заходів з надання статусу необлікованим лісам на землях всіх форм власності за рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища.
ВРУ:
розробити та прийняти законопроект про необліковані ліси, яким визначити поняття «самосійний ліс» та інтегрувати його в земельне законодавство;
розробити та прийняти законопроект щодо спрощеної процедури ведення лісового господарства для приватних власників на ділянках самосійних лісів.
ОДА та обласні ради:
провести в кожній області інвентаризацію необлікованих лісів на землях несільськогосподарського призначення і розпочати процедуру передачі їх у постійне користування лісогосподарським підприємствам;
профінансувати коштом екофондів роботи з надання статусу ПЗФ найбільш цінним ділянкам необлікованих лісів та, після прийняття КМУ відповідних змін, також фінансувати коштом екофондів роботи з надання статусу «лісу» іншим територіям необлікованих лісів.
Органам місцевого самоврядування:
провести інвентаризацію необлікованих лісів у межах ОТГ;
розпочати процедуру передачі їх у користування державним чи комунальним лісогосподарським підприємствам;
не виставляти такі ділянки на земельні торги та не надавати у приватну власність.
1 Про результати виїзного засідання з питання: “Проблематика реформування лісового господарства” – 20.02.2018, http://lhnv.net/?p=1418
2 Національна інвентаризація лісів: як лісова політика формує суспільне сприйняття лісокористування – 2018,
https://www.apd–ukraine.de/images/2018/Wald/National_Forest_Inventory_print_ukr.pdf
3 Держлісагентство: в Україні буде проведена інвентаризація лісів – 23.06.2020, https://www.kmu.gov.ua/news/derzhlisagentstvo–v–ukrayini–bude–provedena–inventarizaciya–lisiv
4 Фото – Група «Лісолюби України»
5 Проект Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2018 роки (англійською мовою відповідно до вимог Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату) для публічного ознайомлення та отримання зауважень і пропозицій – 25.03.2020, https://menr.gov.ua/news/34928.html
6 Джерело Інфографіки – Міненерго
7 Пилові бурі, смог та пожежі: в чому причина екологічних катастроф в Україні – 22.04.2020, https://life.pravda.com.ua/society/2020/04/22/240687/
8 Як знищуються самосійні ліси Чернігівщини? – 20.08.2020, http://epl.org.ua/announces/yak–znyshhuyutsya–samosijni–lisy–chernigivshhyny/
9 Чому “сліпі” землевпорядники не помічають самосійні ліси? – 22.05.2020, http://epl.org.ua/announces/chomu–slipi–zemlevporyadnyky–ne–pomichayut–samosijni–lisy/
10 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» № 711-IX від 17.06.2020 року – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text
11 ФАО. 2016. Cоcтояние лесов мира 2016. Леса и сельское хозяйство: проблемы и возможности землепользования. Рим. https://www.uncclearn.org/sites/default/files/inventory/a–i5588r.pdf
12 Леса-беспризорники – 1.11.2018, https://greenpeace.ru/blogs/2018/11/01/lesa–besprizorniki/
13 Леса и лесоводство на землях сельхозназначения в России: положение дел в 2020 году – 10.03.2020, https://www.openforest.org.ua/134784/
14 Владимир Путин разрешил лесу расти – 30.01.2020, https://www.kommersant.ru/doc/4235769
15 Naturally afforested agricultural lands in Latvia – Assessment of available timber resources and potential productivity – January 2008,
16 Forest and water management http://www.fao.org/3/ag147e/AG147E18.htm
17 Вместо неплодородных земель – зеленеющие леса (лесоразведение в Литве) – 2.11.2010, https://www.openforest.org.ua/7928/
18 Afforested farmland vs. forestland: Effects of bark stripping by Cervus elaphus and climate on production potential and structure of Picea abies forests – 15.08.2019, https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0221082
19 Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні” № 2498-VII від 10.07.2018, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text
20 Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № 2194 від 01.10.2019, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2194&skl=10
21 Чернігівська ОДА рятує самосійні ліси – 15.07.2020, http://cg.gov.ua/index.php?id=394936&tp=page
22 Постанова КМУ “Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” № 1147 від 17 вересня 1996 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-96-%D0%BF#Text