Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. (ст. 34 Конституції України)
Право на доступ до публічної інформації гарантується обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. (ст. 3 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»)
Проте іноді розпорядники інформації неналежно виконують свої обов’язки, чим порушують ваше право на доступ до публічної інформації, і для того, аби захистити його, вам слід звернутися до компетентних органів.
Стаття 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», пропонує кілька суб’єктів, до яких можна звернутися зі скаргою, якщо ваше право на інформацію порушено. Серед них:
керівник розпорядника;
вищий орган;
суд.
Як показує практика скаржитися на дії відповідальної за надання інформації особи до її керівника не дуже ефективно. Та й строк розгляду такої скарги 1 місяць. В даному випадку краще звернутися з повторним запитом, в якому більш детально обґрунтувати обов’язок розпорядника надати запитувану вами інформацію та попередити про відповідальність, яка настає за такі порушення. В такому випадку ваш повторний запит повинен бути розглянутий протягом 5 днів (ст. 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).
Скарга до вищого органу іноді може бути ефективною, але теж не завжди. Окрім того не завжди такий вищий орган існує. Для прикладу, якщо вам відмовив один із органів місцевого самоврядування, то вищестоящого органу, до якого можна оскаржити його дії просто не існує. Помилково вважати, що обласна рада є вищестоящим органом у відношенні до міської ради. Так само, як і немає вищестоящого органу, якщо у наданні інформації вам відмовило підприємство.
Звернення до суду за захистом свого порушеного права на інформацію є доволі ефективним способом, однак має і явні мінуси. По-перше: за кожну позовну вимогу вам потрібно буде сплатити судовий збір, який на даний час складає 704 грн. 80 коп. для фізичних осіб та 1762 грн для юридичних осіб. А по друге: судовий розгляд не є швидким процесом. Справа може тягнутися роками, а необхідна вам інформація за цей час може стати не актуальною.
Проте є ще один суб’єкт, до якого можна ефективно та безкоштовно звернутися за захистом свого порушеного права. Це Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. До Уповноваженого можна оскаржити такі дії розпорядника інформації:
неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України;
необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
ненадання відповіді на запит на інформацію;
ненадання інформації;
неправомірну відмову в наданні інформації;
несвоєчасне або неповне надання інформації;
надання недостовірної інформації.
Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 212-3 КУпАП, а на порушника може бути накладено штраф від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 425 грн. до 850 грн.
Згідно з положеннями п. 8-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, протокол про правопорушення, передбачене ст. 212-3 КУпАП, мають право складати: уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
ЕПЛ неодноразово використовувала в своїй практиці саме такий механізм захисту права на інформацію та може рекомендувати його, як один з найефективніших.
Зразок скарги до Уповноваженого ВРУ з прав людини можна завантажити тут.
