Що таке проекти спільного впровадження?
Відповідно до Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, який підписано та ратифіковано Україною, Україна може застосовувати так звані гнучкі механізми Кіотського протоколу. Про один з таких механізмів мова йтиме нижче.
Оскільки наша держава недовикористовує квоту на викиди парникових газів, встановлену для України Кіотським протоколом, а у світі є держави, які перевикористовують встановлену для них квоту, і, відповідно, такі держави повинні скорочувати викиди парникових газів, то між такими державами можуть реалізовуватися проекти спільного впровадження. При цьому, держави, які перевикористовують свою квоту на викиди парникових газів, фінансують проект спільного впровадження в іншій державі на конкретному підприємстві і таким чином, одиниці величин скорочення викидів, визначених у результаті проекту, передаються державі, яка фінансує проект. Таким чином ця держава отримує одиниці скорочення викидів для виконання зобов’язань за Кіотським протоколом.
Отже, метою застосування проектів спільного впровадження є реальне скорочення викидів парникових газів, які спричиняють глобальне потепління, або збільшення поглинання парникових газів та передача одиниць скорочення іншій державі.
Чим такі проекти спільного впровадження є корисними для України?
Загальновідомим є факт про те, обладнання, очисні споруди, техніка на підприємствах промисловості в Україні є застарілими та часто неефективними. Саме тому, навіть при низькому рівні економічного розвитку в Україні, рівень викидів парникових газів пропорційно до валового внутрішнього продукту є дуже високим. Як завжди, бюджетних коштів на заміну старої техніки, очисних споруд, екологізацію виробництва катастрофічно не вистачає. А, реалізовуючи проекти спільного впровадження, конкретні підприємства в Україні отримали можливість додаткового залучення іноземних інвестицій в екологічні проекти на цих же підприємствах, придбання найсучасніших технологій і т.д.
Чому реалізація проектів спільного впровадження власне в Україні є цікавою для інвесторів?
Справа в тому, що ціна скорочення викидів парникових газів у різних країнах є різною, у розвинутих країнах вона є значно вищою, ніж в Україні. Так, наприклад, якщо скорочення 1 тонни еквіваленту двоокису вуглецю в Україні коштує близько 7 дол. США, то в Росії – 20, США – 90, ЄС – 270, Японія – 600! Тобто за скорочення викидів парникових газів у таких країнах, як Україна, інвестор платитиме менше, ніж у своїй державі, чи у іншій державі, до скорочення викидів парникових газів коштує дорожче.
Які проекти спільного впровадження можуть запроваджуватися на підприємствах в Україні?
Слід сказати, що Україна пропонує великий вибір потенційних проектів зі скорочення викидівпарникових газів. Серед них можна назвати:
- проекти підвищення енергетичної ефективності енергоспоживаючих об’єктів;
- впровадження когенерації — під поняттям когенерация розуміється комбіноване виробництво електричної енергії та тепла. Порівняно з класичними електростанціями, де тепло, утворене при виробництві електроенергії, невикористане викидається в навколишнє середовище, когенераційні установки його використовують для опалення і таким чином економиться і паливо, і фінансові засоби, потрібні для його придбання;
- перехід на інший вид палива з меншим вмістом вуглецю;
- використання відновлюваних джерел енергії;
- утилізація метанових викидів (шахтного метану, біогазу від сміттєзвалищ) – зокрема шахтний метан є причиною вибухів, які періодично стаються на шахтах. Так, з 1979 року на шахтах в Україні сталося понад 100 викидів, під час яких загинув 831 шахтар. Тому вимагають удосконалення технології ведення робіт на великих глибинах. Є можливість виробництва електроенергії з використанням шахтного метану, але налагодження такого виробництва потребує значних затрат, і саме шахти в Україні можуть розглядати можливості залучення іноземних інвестицій в рамках проектів спільного впровадження.);
- скорочення викидів промислових газів у промислових процесах;
- скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві;
- зниження викидів парникових газів у транспортній сфері;
- збільшення поглинання парникових газів у землекористуванні та лісовому господарстві.
Чи готова Україна до застосування проектів спільного впровадження?
Уряд України забезпечив умови для використання механізму спільного впровадження в Україні, визначивши порядок схвалення та реалізації проектів, розроблені інструкції підготовки та подання проектної документації власниками проектів. І тому в Україні ці проекти вже реалізовуються.
До нормативно-правових актів в цій сфері відносяться:
- Постанова КМУ від 22 лютого 2006 року «Про порядок розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів згідно Кіотського Протоколу до РКООНЗК».
- Наказ Мінприроди від 01 червня 2006 року про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та подання на розгляд проектів спільного провадження юридичними особами.
- Наказ Мінприроди від 17 липня 2006 року про затвердження вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проектів спільного провадження.
- Наказ Мінприроди від 17 липня 2006 року про затвердження вимог до підготовки проектів спільного провадження.
- Наказ Міністерства вугільної промисловості України від 03.09.2007 про Концепцію реалізації положень Кіотського протоколу на шахтах Міністерства вугільної промисловості України (стосується часткового вирішення проблеми забруднення навколишнього природного середовища породними відвалами шахт (так званими териконами), які є джерелами викидів в тому числі і парникових газів).
Яким чином відбувається процедура здійснення проекту спільного впровадження?
Для здійснення проекту СВ власнику проекту потрібна участь іноземного інвестора та своєї держави. Отож, для початку, підприємство, де запланована реалізація проекту, повинне докласти зусиль для підготовки та подання до Міністерства охорони навколишнього природного середовища попередньої заявки по проекту СВ, яка є коротким описом, що представляє базову інформацію про проект. В обґрунтовуючих матеріалах подається інформація про попередню оцінку скорочення викидів, оцінка вартості проекту та орієнтовна структура фінансування. Крім цього, разом з обґрунтовуючими документами в Мінприроди надаються також і деякі фінансові документи, такі як: звіт про фінансові результати за останні три роки, аудиторський висновок про фінансовий стан підприємства. В Мінприроди протягом 1-го місяця оцінюється проект, та вирішується питання про надання листа підтримки.
Після цього готується повна проектно–технічна документація. Заявка на отримання листа-схвалення має містити висновок незалежної експертної організації, та разом з необхідними документами подається в Мінприроди, де протягом 1-го місяця в Мінприроди вирішується питання про видачу листа-схвалення.
Для України, яка здійснює механізми спільного впровадження за схемою, відповідно до якої проектна документація повинна проходити експертизу незалежних експертних організацій, акредитованих ООН (їх перелік можна знайти на веб-сайті РКООНЗК) – цей висновок є передумовою схвалення проекту в Мінприроди. Міністерство в свою чергу дозволяє подати проект до Комітету нагляду за спільним впровадженням ООН для остаточного його визначення в якості проекту спільного впровадження.
І остання стадія проекту полягає у його реалізації та здійсненні платежів. Крім цього, досягнуті скорочення викидів парникових газів в Україні згідно проектів спільного впровадження повинні бути перевірені незалежною експертною організацією, згідно правил ООН, тобто результати проекту затверджуються Мінприроди та Комітетом ООН з нагляду за проектами спільного впровадження.
Є надія, що з 2008 року процедура схвалення та верифікації проектів спільного впровадження буде спрощеною без залучення експертів ООН. Для деяких держав така можливість забезпечена. Україна, щоб отримати таке право, повинна виконати всі свої зобов’язання згідно Кіотського протоколу.
Яким чином оформляються стосунки між власником проекту в Україні та покупцем одиниць скорочення викидів парникових газів?
Продаж одиниць скорочення викидів здійснюється власником проекту, яким може бути, і країна-інвестор, й іноземне підприємство-інвестор. Відносини між продавцем та покупцем визначаються в угоді про закупівлю скорочень викидів.
Ще на стадії підготовки проекту ці дві сторони повинні обговорити та узгодити умови угоди про закупівлю скорочень викидів. Тобто має місце укладення цивільно-правового договору, який можна укладати і заздалегідь. Єдине що необхідно врахувати той варіант, що пропонований проект спільного впровадження може бути і не схваленим.
Після реалізації проекту та завершення перевірки скорочення або поглинання викидів є можливість трасформувати їх в одиниці скорочення викидів або одиниці абсорбції парникових газів, таку операцію здійснює Мінприроди, у відповідності до величини скорочення викидів, фактично досягнутою проектом в результаті його реалізації.
Платежі іноземним інвестором здійснюються після досягнення реальних результатів за проектом та передачі йому ОСВ.
Які приклади позитивної практики застосування проектів спільного впровадження в Україні?
Україна стала першою державою, проект якої отримав схвалення в Комітеті ООН з нагляду за спільним впровадженням. Це був проект на Подільському цементному заводі, пов’язаний із переходом з «мокрого» до «сухого» технологічного процесу, що удвічі скорочує споживання газу.
Проект енергетичного використання метану вугільних родовищ в Україні вже впроваджується (шахта імені «Засядька»).
Деякими підприємствами у Львівській області готуються та подаються в Мінприроди проекти спільного впровадження, які вже отримали листи підтримки. Наступним кроком є необхідність отримання листа-схвалення проекту згідно процедури, прописаної законодавцем. Є інформація про те, що у Львівській області видано 6 листів по проектах спільного впровадження, серед яких ті, які стосувалися реконструкції котелень, переробки твердих побутових відходів та ін. Проекти СВ у Львівському регіоні можуть впроваджуватися і в тому числі на Грибовицькому сміттєзвалищі та на інших підприємствах області, які здійснюють викиди парникових газів – серед них найбільшу кількість вуглекислого газу викидають такі підприємства, як Львівтрансгаз, ДП Львівгазвидобування, ДП Львіввугілля, ВАТ «Миколаївцемент» та ін.
Що надалі в Україні робитиметься для удосконалення процедури імплементації проектів спільного впровадження?
На даний час документи для регламентування діяльності, пов’язаної із реалізацією проектів спільного впровадження і надалі розробляються, вносяться зміни у існуючу нормативну базу. Вже є проект Постанови КМУ, яким передбачено скорочення термінів розгляду документів для видання листів підтримки та схвалення проектів спільного провадження, повноваження Мінприроди щодо розгляду та схвалення проектів.
Відповідно до проекту Плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу заплановано проводити діяльність із розповсюдження відповідної інформації серед промислових та комунальних підприємств.
Важливим питанням є оприлюднення інформації по проектах спільного впровадження, що в Україні поки що робиться також не систематично.
Мар’яна Булгакова
провідний юрисконсульт, координатор програми зі зміни клімату
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»