Поняття «громадське об’єднання», його форми
22 березня 2012 року прийнято Закон України «Про громадські об’єднання» №4572-17, що набув чинності 1 січня 2013 року. Положення попереднього Закону України «Про об’єднання громадян» від 1992 року, який регулював діяльність громадських об’єднань до 2013 року, у 2008 році Європейським судом з прав людини був визнаний недемократичним.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання», громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Одразу варто звернути увагу, що фундаментальним досягненням нового закону є скасування норми, яка дозволяла громадським організаціям захищати лише інтереси своїх членів. Тепер громадські об’єднання можуть захищати будь-які права і свободи та сприяти задоволенню суспільних інтересів.
Організаційно-правова форма
Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою може утворюватися як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Статус
Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
Громадська організація зі статусом юридичної особи
Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Відповідно до Цивільного кодексу України, юридична особа – це організація, що має відокремлене майно, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права та обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Таким чином, громадське об’єднання зі статусом юридичної особи набуває всіх ознак, характерних для будь-якої юридичної особи.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», громадське об’єднання зі статусом юридичної особи на відміну від громадського об’єднання без такого статусу може:
- створювати відокремлені підрозділи;
- здійснювати підприємницьку діяльність;
- бути учасником цивільно-правових відносин;
- брати участь у здійсненні державної регуляторної політики;
- засновувати засоби масової інформації тощо.
Окрім того, на громадське об’єднання зі статусом юридичної особи покладено обов’язок ведення фінансової документації та звітування до відповідних контролюючих органів державної влади.
Громадська організація без статусу юридичної особи
Громадське об’єднання без статусу юридичної особи може повноцінно виконувати своє головне завдання – представляти і захищати інтереси своїх членів та інших людей. Таке об’єднання може подавати петиції і скарги, організовувати мітинги і брати участь у роботі громадських рад. При цьому не потрібно звітувати до Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, подавати державному реєстратору інформацію, що підтверджує відомості про організацію.
На кого не поширюється коментований закон
Варто зазначити, що Законом України «Про громадські об’єднання» не регулюється діяльність політичних партій; релігійних організацій; непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань; саморегулівних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування; непідприємницьких товариств (які не є громадськими об’єднаннями), утворених на підставі інших законів.
Обмеження, які встановлені у законодавстві для діяльності громадських об’єднань
Утворення і діяльність громадських об’єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються. Окрім того, громадські об’єднання не можуть мати воєнізованих формувань.
Реєстр громадських об’єднань
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Реєстру громадських об’єднань та обміну відомостями між Реєстром і Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1212 від 19.12.2012 року, Реєстр громадських об’єднань (надалі – Реєстр) – це єдина електронна база даних, яка створюється та ведеться з метою обліку громадських об’єднань та забезпечення доступу до інформації про громадські об’єднання.
Відповідно до п. 8 згаданого вище Порядку, у Реєстрі має міститися інформація про повні найменування усіх громадських об’єднань, дати їх створення та припинення діяльності, відомості про засновників, про місцезнаходження, відокремлені підрозділи, зареєстровану символіку, позначки про здійснення підприємницької діяльності, номери та дати видачі свідоцтв про реєстрацію тощо.
Відповідно до п. 11 даного Порядку, кожна фізична або юридична особа має право на вільний та безоплатний доступ до основних відомостей Реєстру.
Найменування громадського об’єднання
Ключовою відмінністю громадського об’єднання є його найменування, яке зазначається у його статутних документах та відображається у Реєстрі громадських об’єднань.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про громадські об’єднання», найменування громадського об’єднання визначається рішенням установчих зборів під час його утворення і має бути надане українською мовою. Громадське об’єднання може додатково викласти свою власну назву іноземною мовою або мовою національної меншини. Окрім повного найменування, громадське об’єднання може передбачити одне чи кілька скорочених найменувань, зазначивши їх у статуті.
Детальні вимоги щодо найменування громадських об’єднань встановлює Закон України «Про об’єднання громадян». В даному Законі визначено, що найменування громадського об’єднання складається з 2-х частин: загальної і власної назв. У загальній назві вказується організаційно-правова форма («громадська спілка» чи «громадська організація»). У власній частині – безпосередньо назва.
Окрім того, в Законі чітко визначені обмеження щодо найменування громадського об’єднання:
- Власна назва громадського об’єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об’єднань;
- Власна назва громадського об’єднання не може містити слова державний, комунальний та похідні від них.
- Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об’єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації.
- Забороняється використання у власній назві громадського об’єднання історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, власна назва громадського об’єднання не може містити:
- найменування органу влади (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);
- власну назву громадського об’єднання, діяльність якого заборонена у судовому порядку (протягом 3 років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);
- інші позначення, використання яких обмежене законом.
Втім, відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання», громадські організації, зареєстровані до 1 січня 2013 року, у назвах яких є вищезазначені слова, не зобов’язані змінювати своє найменування.
Територіальний статус громадських об’єднань
Закон України «Про громадські об’єднання» скасовує територіальні статуси, надаючи при цьому можливість громадським об’єднанням діяти на всій території України. Тобто, відтепер аби громадське об’єднання діяло на всій території України, йому не потрібно отримувати всеукраїнський статус. Отож, цей статус не впливає на територію діяльності громадського об’єднання, а лише засвідчує, що дане громадське об’єднання має відокремлені підрозділи у більшості адміністративно-територіальних одиниць України.
Засновники громадського об’єднання
Відповідно до ст.7 Закону України «Про громадські об’єднання», засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації – 14 років. Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.
Засновниками громадської спілки можуть бути тільки юридичні особи приватного права. Відповідно до Цивільного кодексу України, юридичною особою приватного права є юридична особа, засновниками якої є фізичні особи або інші юридичні особи приватного права, а не органи державної влади чи місцевого самоврядування. Юридичною особою приватного права є також громадська організація зі статусом юридичної особи. Не є юридичними особами приватного права юридичні особи, створені розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.
Засновниками громадської спілки не можуть бути:
- юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;
- юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
Варто зазначити, що у новому законі вимога щодо кількості засновників змінена, тобто кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
Порядок створення громадського об’єднання
Утворення громадського об’єднання відбувається на установчих зборах, під час яких засновники висловлюють своє бажання створити громадське об’єднання, визначають назву, мету та завдання діяльності, а також організаційно-правову форму. Така діяльність оформлюється протоколом, який відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадські об’єднання», має містити відомості про:
- дату та місце проведення установчих зборів;
- осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої цієї статті);
- рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
- рішення про визначення найменування та за наявності – скороченого найменування громадського об’єднання;
- рішення про затвердження статуту громадського об’єднання;
- рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту;
- рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об’єднання без додаткового уповноваження (далі – особа, уповноважена представляти громадське об’єднання), – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об’єднання;
- рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
Невід’ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об’єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов’язково зазначаються відомості:
- щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
- щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
Офіційне визнання (легалізація) громадського об’єднання
Легалізація (офіційне визнання) громадських об’єднань здійснюється шляхом їхньої реєстрації або повідомлення про заснування.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про громадські об’єднання», реєстрація громадського об’єднання здійснюється органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об’єднань, за місцезнаходженням громадського об’єднання. Такими структурами є реєстраційні служби міських, районних і районних у містах управлінь юстиції.
Після проведення установчих зборів у керівника або відповідальної за реєстрацію громадського об’єднання особи є 60 днів, щоб подати необхідні документи для реєстрації до уповноваженого органу з питань реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про громадські об’єднання», реєстрація громадського об’єднання здійснюється безоплатно за принципом «єдиного реєстраційного вікна». Працівник управління юстиції здійснює правову експертизу статуту громадського об’єднання та інших установчих документів. У разі відсутності зауважень він ухвалює рішення про реєстрацію громадського об’єднання, заповнює необхідні електронні реєстраційні форми і надсилає їх відповідному державному реєстратору. Державний реєстратор реєструє громадське об’єднання як юридичну особу, вносить відомості до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб – підприємців та ставить на облік в органах державної податкової служби, статистики, Пенсійному фонді України.
Після подання документів до уповноваженого органу з питань реєстрації, останній протягом 7 робочих днів приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації громадської організації, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.
Документи, які подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації для легалізації громадської організації шляхом повідомлення про заснування
Уповноважена особа подає до уповноваженого органу з питань реєстрації такі документи:
- протокол установчих зборів;
- відомості про засновників;
- відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадську організацію та письмову згоду цієї особи;
- статут (за наявності);
- заповнену заяву про утворення громадської організації.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про громадські об’єднання», уповноважений орган з питань реєстрації протягом 5 робочих днів з дня отримання документів приймає рішення про прийняття письмового повідомлення та вносить відомості про громадську організацію до Реєстру громадських об’єднань. Копія рішення про прийняття письмового повідомлення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) засновникам громадської організації або особі (особам), уповноваженій представляти громадську організацію, не пізніше наступного дня після його прийняття.
Документи, які подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації для реєстрації громадської організації як юридичної особи
Для реєстрації громадської організації як юридичної особи подається:
- Протокол установчих зборів, підписаний секретарем і головуючим на зборах.
- Статут у двох примірниках.
- Відомості про керівні органи та про уповноважену особу, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстрації (за наявності такої особи).
- Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (Форма №1, затверджена Наказом Міністерства юстиції від 14.10.2011 № 3178/5).
- Заяву про реєстрацію громадського об’єднання. (Форма заяви про реєстрацію громадської організації затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1842/5. справжність підпису особи, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій, на заяві про реєстрацію громадської організації засвідчується нотаріально).
Для реєстрації громадської спілки, крім зазначених вище документів, подаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників – юридичних осіб та фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб(готуються в довільному порядку залежно від структури власності засновників – юридичних осіб та фізичних осіб). Окрім того, у разі, якщо засновником (засновниками) громадської спілки є іноземна юридична особа, додатково подається легалізований у встановленому порядку документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження – витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, що відповідає вимогам Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”(даний документ видається індивідуально кожній іноземної юридичній особі).
Відповідно до п. 9 ст. 12 Закону України «Про громадські об’єднання»,на підставі поданих документів уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації громадського об’єднання, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.
У разі реєстрації громадської організації зі статусом юридичної особи відповідне територіальне управління юстиції має надати керівнику новоутвореної організації такі документи:
- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
- свідоцтво про реєстрацію громадського об’єднання як громадської організації;
- один примірник статуту з позначкою про реєстрацію.
Реєстрація громадської спілки
Громадську спілку можна утворити як зі статусом юридичної особи так і без такого статусу.
До реєстрації громадської спілки застосовуються такі саме вимоги, як і до громадської організації.
Відмова в реєстрації
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про громадські об’єднання» підставами для відмови в реєстрації є:
- наявність у статуті та рішеннях, відображених у протоколі про утворення громадського об’єднання, положень, що не відповідають Конституції України, положенням про обмеження щодо утворення і діяльності громадських об’єднань;
- порушення вимог статей про найменування та вимоги до засновників.
Підставами для направлення документів на доопрацювання є:
- невідповідність поданих документів вимогам статей про членів (учасників) громадського об’єднання, про утворення громадського об’єднання, статут);
- виявлення у статуті громадського об’єднання положень, які суперечать Закону (крім статті 4 – положення про обмеження щодо утворення і діяльності громадських об’єднань) та іншим законам України;
- порушення порядку створення громадського об’єднання як юридичної особи, встановленого законом:
- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як керівник, посадові особи інших керівних органів громадського об’єднання;
- невідповідність відомостей, вказаних у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації громадського об’єднання як юридичної особи, відомостям, зазначеним у документах, що подані для проведення реєстрації громадського об’єднання.
Підставами для залишення документів без розгляду по суті є:
- документи подані не в повному обсязі;
- неповнота відомостей у поданих громадським об’єднанням документах, яку не можна усунути без прийняття рішення про залишення документів без розгляду по суті;
- документи подані особою, яка не має на це повноважень;
- документи подано з порушенням строку подання документів для реєстрації громадського об’єднання;
- громадське об’єднання в шестимісячний строк не подало до уповноваженого органу з питань реєстрації виправлених документів.
Які вимоги ставляться до статуту громадської організації?
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про громадські об’єднання», статут громадського об’єднання має містити відомості про:
- найменування громадського об’єднання та за наявності – скорочене найменування;
- мету (цілі) та напрями його діяльності;
- порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об’єднанні, права та обов’язки його членів (учасників);
- повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);
- періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об’єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;
- порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);
- порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об’єднання та розгляду скарг;
- джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;
- порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об’єднання (у разі їхнього створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);
- порядок внесення змін до статуту;
- порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об’єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
У статуті громадського об’єднання можуть бути передбачені додаткові положення стосовно утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об’єднання, що не суперечать закону.
Статут громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи (у разі, якщо наявність статуту такого об’єднання передбачена рішенням про його утворення), може не містити положень, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті.
До уваги громадських об’єднань, легалізованих до набрання чинності Закону України «Про громадські об’єднання»
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання», громадські організації, їхні спілки (союзи, асоціації, інші об’єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не потребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій та правовий статус їхніх місцевих осередків мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п’яти років з дня введення його в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов’язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п’яти років з дня введення цього Закону в дію.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання», всеукраїнські та міжнародні громадські організації, зареєстровані на день введення цього Закону в дію, вважаються громадськими організаціями, що підтвердили свій всеукраїнський статус.
Подаємо зразки примірних документів, які можуть бути корисними при реєстрації громадського об’єднання (громадської організації, громадської спілки) та його подальшій діяльності. Це:
І. Зразки документів для реєстрації громадського об’єднання як юридичної особи.
ІІ. Зразки документів для реєстрації громадського об’єднання шляхом повідомлення.
ІІІ. Зразки документів, які можуть бути використані у діяльності громадського об’єднання.
І. Зразки документів для реєстрації громадського об’єднання (громадської організації, громадської спілки) як юридичної особи:
I.1. Заява про реєстрацію громадського об’єднання.
I.2. Протокол установчих зборів засновників громадського об’єднання із додатками.
I.3. Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.
I.4. Статут громадської організації.
ІІ. Зразки документів для реєстрації громадського об’єднання (громадської організації, громадської спілки) шляхом повідомлення:
II.1. Заява про повідомлення про утворення громадського об’єднання.
II.2. Відомості про засновників громадського об’єднання.
II.3. Відомості про особу (осіб), уповноважених представляти громадське об’єднання.
II.4. Заява-згода на обрання особи для представництва громадського об’єднання.
ІІІ. Зразки документів, які можуть бути використані у діяльності громадського об’єднання:
III.1. Заява про підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання.
III.2. Заява про відмову від всеукраїнського статусу громадського об’єднання.
III.3. Заява про акредитацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації.
III.4. Повідомлення про закриття відокремленого підрозділу громадського об’єднання.
Консультація станом на 23 грудня 2013 р.
